Цього року Василь БАТІГ – житель Тлумача, а уродженець села Камінного на Надвірнянщині, дай йому Боже здоров’я, зустріне своє 75-річчя. За освітою – юрист, до виходу на пенсію працював у МВС: спочатку слідчим, відтак старшим слідчим. Підполковник у відставці. Проте понад три десятки років життя віддав захопленню основами наук про погоду, землетруси, виверження вулканів та їх прогнозування. А серед його дослідницьких набутків – чотири невеличкі книжки, кожна наступна з яких є органічним доповненням попередньої: «Погода, землетруси, виверження вулканів і їх прогнозування» (2005), «Погода, землетруси, виверження вулканів і їх прогнозування. Таємниця календаря майя» (2012), «Основи науки про погоду, землетруси, виверження вулканів і їх прогнозування. Таємниці календаря майя» (2018) та «Основи науки про погоду, землетруси, виверження вулканів і їх прогнозування» (2021). Кожна робота – плід наукових досліджень, тож пан Василь себе вважає науковцем, а не народним провидцем. Із чого ж почалося це захоплення прикарпатського прогнозиста?

– Ще 1986-го якось придбав собі книжку «Дрейф материків і клімати землі», – пригадує В. Батіг. – Прочитав там, окрім усього іншого, що через зміну клімату один материк поплив на північ, а інший – на південь… Я зрозумів, що то видумка й фантазія. І відтоді й досі не маю спокою. Тому що дуже хотілося зрозуміти, довести собі й іншим, як воно відбувається насправді. Спочатку я почав купувати літературу з цієї тематики, читати, вивчати і збирати невеличку бібліотеку, а згодом взявся за наукові спостереження. Зрозуміло, що і свою роботу в міліції я справно виконував, адже на пенсію вийшов тільки 1992 р. Пригадую: прийду додому, голова забита різними міліцейськими справами, а щоб трохи розважитись, беру до рук книжку і читаю про землетруси, клімат тощо.

Я дійшов висновку, що погода і землетруси мають одне джерело: землетруси є результатом впливу Місяця і Сонця на рідку частину Землі – астеносферу, а погода залежить від впливу Місяця і Сонця на атмосферу. Ще 300 років тому Ньютон довів, що припливи і відпливи в морях та океанах відбуваються під впливом Місяця і Сонця. Але на тому вчений зупинився...

– Однак Батіг пішов далі?

– Так, я почав думати. Наприклад, вода приблизно у 5,5 раза легша від землі. То чому вода може коливатися, а повітря, яке в 700 разів легше від води, ні? Чому Місяць і Сонце не можуть також впливати й на повітря? Це ж реально. І я дослідив, що Місяць однаково має вплив як на океани й моря Землі, так і на її атмосферу.

– І це все Ви виклали у своїх наукових книжках?

– Так. Свою першу книжку присвятив суто дослідженням погоди. Адже через брак тоді належного комп’ютерного обладнання не міг зібрати всі дані про землетруси. Та й узагалі такої інформації майже не було. Сьогодні, звісно, ситуація вже змінилася. Я використав відомі формули, але ввів у них дані не для Землі, а для повітря. Сотні разів згодом усе перевірив і дійшов незаперечного висновку, що погода на Землі цілковито залежить від впливу Місяця і Сонця на атмосферу. З огляду на таку парадигму все можна вирахувати і прогнозувати погоду на дуже тривалий період. Зрозуміло, що особисто мені це важко зробити, тому що я ж не маю, наприклад, даних за шістдесят років. Мені найзручніше прогнозувати з одного місяця на інший або через 19 років і т. д. Але чим далі, наприклад, через 38 років і пізніше, тим точніше Місяць повторює свій рух, тож і прогнози точніші. Місяць, до речі, змінює свій рух щодня, жодного разу, скажімо, за останні 5 200 років його не повторивши. Отже, щоби прогнозувати погоду для конкретної місцевості, потрібно мати погодні дані на цій території. Наприклад, якщо в Івано-Франківську маємо погодні показники за останні 60 років, то ми можемо на основі руху Місяця вирахувати, як повторюватиметься погода...

Усі ж наступні мої книжки – то вдосконалення попередніх видань, про що свідчать уже й майже однакові їхні назви. Скажімо, у виданні 2012 р. я значно удосконалив студії про погоду і частково – про землетруси. Я подав інформацію про календар майя, які також робили свої спостереження на основі руху Місяця й Сонця, що підтверджує мої висновки. Те, що я зрозумів кілька десятиліть тому, майя знали ще дві тисячі років тому.

Після появи книжки 2018 р. вже стало значно важче надибувати в інтернеті різноманітні дурості чи наукові нісенітниці. Якби я жив в Америці, то світ вже давно знав би про мої дослідження… Головне ж у цьогорічному виданні те, що я встановив і описав низку помилок, які перешкоджали мені точно прогнозувати землетруси, і подав їх як застереження для інших науковців.

– Чи можете їх означити?

– Наприклад, деякі помилки стосуються «Астрономічних календарів», який щорічно видає Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Я маю всі видання від 1993 року, які мені надсилають на замовлення. Прикро, що цьогорічний календар вийшов друком аж у квітні, а не як зазвичай ще торік у грудні. В «Астрономічному календарі», на жаль, є речі, які для прогнозування землетрусів можуть бути хибними, і дослідники можуть допускати через це помилки. Я також помилявся. Суть у тому, що для формування прогнозу потрібно враховувати дані наступного дня від зафіксованого в ньому явища, а в календарі їх подано, як дані попереднього.

Ще така помилка. Останнім часом я досліджував землетруси в Румунії – там вони відбуваються часто, тож є можливість їх аналізувати. А даних про землетруси в Україні у мене нема, і вони ніде не публікуються. Наприклад, якщо сьогодні відбувся землетрус, то я вже шукав дані, коли він повториться. Виявилося, що я знову помилявся. Бо якщо землетрус відбувся до дванадцятої години дня, то потрібно брати дату попереднього дня, а якщо відбувся у другій половині дня, то слід враховувати день пізніше. Це дуже серйозна помилка, бо призводить до великих помилок у прогнозуванні. Та дуже прикро, що цю помилку повторюють і ті дослідники, які хочуть описаним мною методом прогнозувати погоду і землетруси та навіть не звертають уваги на методику, як запобігти таким помилкам. Я звертався до чимало інституцій, які займаються дослідженнями землетрусів. Але вони казали, що такого не може бути. Те саме і про погоду. Якщо, наприклад, сьогодні погода змінилася, тобто атмосферний тиск у першій половині дня, то потрібно брати астрономічні дані попередньої доби і вже за ними визначати, коли це повториться.

Я своїми дослідженнями довів, що кожна людина, використовуючи мою методику і «Астрономічний календар», навіть самотужки може вирахувати і спрогнозувати землетруси. Були б бажання і бодай середня освіта. Колись як експеримент я складав багато прогнозів можливих землетрусів для Румунії, Греції, Афганістану і т. д. та виставляв у інтернеті на своїй сторінці. Звісно, я не прогнозую потужності землетрусів – потрібно мати дані за значно більший період часу, але точно визначаю дату й місце їх. У світі немає спеціалістів, які могли би скласти прогноз землетрусів. Я ж не тільки вмію, а й довів, що роблю їх. Наприклад, мої прогнози про квітневі землетруси в Румунії справдилися. Але і в цьому разі я зрозумів ще одну помилку – слід враховувати місячну добу, а не сонячну. Тож це також застереження від помилок для інших науковців. І ще одне. У всьому світі про землетруси повідомляють за всесвітнім часом – у Лондоні на нульовому меридіані, а «Астрономічний календар» виданий в Україні й орієнтується на Україну. Тож потрібно до означеного в ньому часу додавати три години. Інакше – буде дуже велика помилка.

– Сподіваюся, що Вашими навичками хоч би хтось зацікавився в Україні?

– Із Румунії через інтернет деякі доктори наук зі мною зв’язуються, цікавляться, підбадьорюють мене і підтримують мої старання. Дуже жаль, але в Україні це нікого не цікавить. Така байдужість, на мій погляд, від того, що там сидять головно люди, які й поняття не мають про прогнозування землетрусів і навіть не хочуть вникати в цю проблему. Їм так добре. Поставали докторами наук на «дрейфуванні материків», то як їм сьогодні визнати, що їхні висновки – фантазія і що ті «талмуди» паперу потрібно викинути у смітник? Ця дипломована братія дуже тримається купи. Я ж закінчив Львівський університет і маю юридичну освіту. Науковці повинні зрозуміти, що землетруси були, є і будуть. І від того ми нікуди не дінемося. Тож повинні дослідити й так уточнити магнітуду, щоб точно повідомляти чільникам та відповідним фахівцям тих чи інших держав, коли й де в них відбудеться землетрус і якої сили. Прогнозування потрібно удосконалювати. І є для цього всі можливості. Просто треба зібрати і запрограмувати дані про погоду й землетруси за багато років. За сучасних комп’ютерних технологій – це невелика проблема.

– Не жалкуєте, що стільки років віддали такому незвичному життєвому захопленню?

– Жодним чином не жалкую. Я завжди відчував і сьогодні відчуваю величезне задоволення, якщо в своїх дослідженнях роблю хоч невеличкий крок до глибшого пізнання. Важко у таких випадках навіть передати свій внутрішній стан. Той, хто не вникнув у суть моїх досліджень, повинен зрозуміти, що я не маю жодних даних про землетруси у Карпатах і не в цьому головний результат моїх спостережень. А в тому, що моя методика дозволяє застосовувати дані потрібної території, щоб спрогнозувати на ній погоду чи землетруси. Якщо потрібно на Прикарпатті – нема жодних проблем. Достатньо ввести необхідні дані.

Розумієте, не кожен і не відразу може чи хоче вникати в порушену проблему. Розповім про нещодавню приключку з мого спілкування з журналістами однієї із прикарпатських телестудій. Якось я зателефонував туди й запропонував розповісти про прогнозування землетрусів – мовляв, хочу поговорити з керівником на цю тему, може б, на пару хвилин невеличку програмку зробити. Дівчинка на тому боці гречно відповіла, що той зайнятий, а зі мною зв’яжуться. Минув тиждень – тиша. Я знову зателефонував. Той самий голосок відповідає: «Ваші думки його не зацікавили. Ми висвітлюємо актуальні проблеми соціально-політичного життя краю...».

Виявляється, що прогнозування погоди чи землетрусів для Прикарпаття не актуальні? Я науковець, і мої прогнозування наукові, а не народні – за навколишніми прикметами, і дослідження вивірені чітко до хвилини. Тому що в моїй роботі помилка вже на одну чи дві хвилини – дуже велика. Якщо дослідженнями погоди займаюся вже понад 35 років, то землетрусами – орієнтовно, з десяток. Все, про що я кажу, не просто думки в моїй голові, а доведені й обґрунтовані висновки, викладені на папері. На Прикарпатті час від часу також відбуваються невеличкі землетруси, але їх описи ніхто не публікує, хіба що інколи можна щось почути в телевізорі. Якби я мав дані, то зміг би спрогнозувати й оприлюднити свої висновки щодо землетрусів. Але, очевидно, що таких, як та пані з телебачення, у нас чимало. Вони не розуміють, що основна заслуга моїх досліджень – у методиці одержання наукових прогнозів. А Румунія, Греція, Афганістан, Гібралтар і т.д. – то просто добрий матеріал для їх апробації.

...Василь Батіг у своїх наукових роботах не вдається до критиканства чи заперечення висновків інших прогнозистів погоди чи землетрусів – не хоче витрачати зусилля на марноту: «Мене запитують, чому я не висловлюю своєї думки стосовно інших пояснень причин землетрусів. Наприклад, стосовно дрейфування материків, коли один материк віддаляється від другого на декілька сантиметрів на рік, коли один материк заповзає під другий і т. д. У мене немає коштів на критику чужої фантазії. Все я видаю за свої кошти. За 30 років від держави отримав 500 грн. На сотні інститутів світу, які працюють на прогнозуванням землетрусів, витрачають мільярди доларів, а результатів немає...»