Коломийщина – серед тих регіонів Прикарпаття, які найактивніше впроваджують реформи з децентралізації: тут функціонує вже дев’ять ОТГ – одна міська, дві селищні і шість сільських. П’ядицьку ОТГ створено 29 грудня 2016 року і вона об’єднує села П’ядики, Турку, Малу Кам’янку, Велику Кам’янку, Годи-Добровідку, Ясінки і Фатовець, а також безлюдний Студлів – за «совєцьким адмінпаспортом» і досі селище. Цього року село П’ядики на Коломийщині, назва якого за однією із краєзнавчих версій, пов’язана з п’ятьма живодайними джерелами на околиці поселення і яке є адміністративним центром сільської об’єднаної територіальної громади, відзначає 480-річчя від часу першої писемної згадки. А очолює П’ядицьку ОТГ Петро Гайдейчук – людина освічена і з великим досвідом адміністратора. Він закінчив Коломийський технікум механічної обробки деревини, відтак ПНУ ім. В. Стефаника за спеціальністю «облік і аудит», а також Київський міжнародний інститут бізнесу та Національну академію державного управління при Президенті України у Львові. В управлінні агропромислового розвитку Коломийської РДА пройшов 20-річний шлях – від спеціаліста до начальника.
– Наша об’єднана громада функціонує вже четвертий рік, – розповідає П. Гайдейчук. – Ми утворилися одними з перших. Скажу чесно: не я був ініціатором створення П’ядицької ОТГ, а просто на пів дорозі долучився до втілення в життя цієї ідеї. Бо зрозумів, що можу працювати і реалізовувати реформи, й узявся до активного їх впровадження. Я уродженець сусіднього села Турки, а тоді був депутатом районної ради і начальником управління в райдержадміністрації.
– Пане Петре, чи все відбувалося гладко? Не було страшно братися за таку справу?
– Звісно, гладко не було. Тривалий час справа не рухалася – деякі села не хотіли, побоювалися чи просто не мали бажання об’єднуватися із сусідами. Ще й сьогодні відчуваю, що між селами є деякі тертя. Тож щонайперша моя мета – належно об’єднати громаду. І як керівник я не роблю різниці між громадами. У створенні ОТГ не відчув перешкод, бо їх не було ні від районної влади, ні обласної. Навіть попри те, що ми не були в перспективному плані району, нам вдалося переконати керівництво в доцільності такого об’єднання, навести вагомі докази своєї спроможності. І те, що сьогодні в нашій громаді нема жодної заборгованості, – добрий того доказ. Чи було мені страшно? Було – 1 січня 2017 року, коли почалися бюджетні відносини з державою і важко було щось спрогнозувати без попередньої підготовки. Була дуже важка праця для всіх. Але я не жалкую і ніколи про це не жалкував, бо знав, куди йду. Навіть попри те, що й досі є ті, хто ставить палиці в колеса. Та я знав завжди, що добро перемагає. І на зло відповідаю людям добром, а не помстою. Я дуже вдячний тим працівникам, хто всі ці роки поряд зі мною. Також маємо досвідчених старост, добрих депутатів. Звертаємо велику увагу на підбір кадрів і залучаємо молодь до життя ОТГ. Ми навіть створили молодіжну раду і щомісяця нова команда вправляється в керівництві громадою. На мою думку, ті, хто ще не об’єдналися, відстали від нас у розвитку як мінімум на десять років. Скажу просто і коротко: за три роки існування П’ядицької ОТГ у сільських громадах зроблено більше, ніж за майже три десятиліття незалежності.
– Наприклад?
– Будуємо другу чергу нової школи в П’ядиках, уже зроблено багато. Але для завершення ще потрібно до 15 мільйонів гривень. Ми утеплили всі школи, замінили вікна і двері на енергоощадні, де треба – провели капітальні ремонти. Були такі навчальні заклади, в яких з другого поверху треба було сніги вимітати…. В ОТГ є великі школи в П’ядиках, Великій Кам’янці і Турці, менші – в Малій Кам’янці і Годи-Добровідці, працює два НВК . Закупили в освітні заклади належне навчальне обладнання відповідно до нових вимог. Жодну школу, навіть маленьку, не закрили, а навпаки, зробили умови навчання дітей сучаснішими і комфортнішими. Медицину ми не від’єднували від районної – немає потреби, бо Коломия поряд. «Первинка» в районі обслуговує нашу і Печеніжинську громади – ми уклали угоди. Отже, і кошти зекономили, й рівень професійності медобслуговування не втратили. В об’єднаній громаді маємо три амбулаторії – в П’ядиках, Великій Кам’янці і Турці. Цього року всі (у двох вже є. – І. Л.) укомплектуємо спецавтомобілями. А в Малій Кам’янці і Фатівці ми створили медичні кабінети. Плануємо також запровадити в селах кабінети стоматологів.
– Чи варто було братися за реформування і чи погодилися б Ви ще раз пройти ту дорогу до об’єднання?
– Однозначно варто. Передусім ми як громада добре згуртувалися на цій дорозі. Жителі сьогодні вже не байдужі і знають, чим живе та чи інша громада, що планує робити, які проблеми вирішувати. Якщо з людьми комунікувати і наближати до них послуги, то не буде соціального невдоволення, а відтак і напруги. Кожна добра справа – як у господарській, так і в освітній, культурній чи спортивній сферах – працює на об’єднання людей. Я вважаю, що наша громада об’єднана відсотків на 80. А за перспективним планом до нас ще мають приєднатися села Джурків і Ценява, а можливо, згодом – Слобідка і Раківчик. Більшість жителів цього хоче. Очевидно, наша праця вже дає свої плоди.
– Скільки проєктів вдалося реалізувати за три роки?
– Думаю, не менше пів сотні. Та й ще чимало перебуває на завершенні. Маємо в ОТГ чудових фахівців своєї справи.
– Перелічіть головні напрями п’ядицького самоврядування…
– По-перше, – це наближення послуг до жителів громад, а також розвиток освіти, медицини, культури і спорту. Головне, щоб ці, образно кажучи, джерела нашого самоврядування завжди були живодайними і ніколи не пересихали.
…Запитали ми голову сільської ради ОТГ Петра Гайдейчука, як планують святкувати 480-річчя П’ядиків. Петро Петрович згадав дідівську мудрість і розсудливо запевнив: «Ще думаємо, але я вже знаю точно: так не буде, що пів світу скаче, а пів – плаче. Бо в Україні триває війна…»
