Так, саме діамантом, образно кажучи, хочу означити мистецький талант самобутньої поетеси Наталі ДАНИЛЮК із селища Перегінська на Рожнятівщині, щоб як літературний критик висловити найвищий вияв свого захоплення її творчістю. Майже десять років минуло від початку активного вигранення поетичної майстерності авторки у літературному просторі України – від появи у світ першої книжки її поезій «Та жінка, що навпроти у вікні...» і до ще оповитої запахом друкарської фарби нової, шостої, збірки поезій «Непроминальне», яка днями вийшла друком у Білій Церкві і яку представили на всеукраїнській онлайн-платформі Zoom.

Непроминальне, вічне, нетлінне, невмируще... Очевидно, тільки у часі життєвих ювілеїв надходить до людини така глибока задума. Тож нова книжка поезій Наталії Данилюк хоч і не ювілейна числом, проте віхова за змістом. У передмові до видання «Поетичні вершини Наталі Данилюк» член НСПУ, НСЖУ та НСКУ поет і керівник Рожнятівського районного літоб’єднання «Ґорґани» Любомир Михайлів зазначає: «Якщо говорити про поетичні вершини талановитої української поетеси Наталі Данилюк, то зразу можемо сказати, що вони високі – освітлені сонцем свіжої мислі, обрамлені розмаїтою системою художніх образів і глибоко вросли корінням у потужні пласти народного життя і побуту...».

Так, саме «у зв’язку поколінь і родинних джерелах, що наснажують і змушують вертати душею до витоків», авторка віднаходить своє близьке і вагоме – непроминальне. Характерно, що в її поезіях героїня не лише шанує нетлінні громадянські і родинні підвалини, витає в небесах світлої святкової радості та захопленнях Божим дивосвітом навкруг і сповитку почуттів серця, а й передовсім заглиблюється у суть свого «я» – у зміст життя.

У новій збірці поезій Наталя Данилюк пропонує читачам п’ять розділів, які і тематично єдині, і за своєю вагою рівносильні, а вкупі творять неповторний образно-поетичний орнамент: «Тулюся душею до споминів», «Дорога до отчого дому», «Помовчати про щастя», «Скринька див», «Що там, на годиннику?».

Читаючи поезії Наталії Данилюк, зокрема і твори з нової книжки «Непроминальне», мені не хочеться бути скупим на слова свого захоплення, а завжди хочеться читати її поезії не лише наодинці, а й для загалу – ділитися враженнями. Представляючи кожну збірку талановитої поетеси, защораз дуже боюся бути заскромним – недооцінити чи недостатньо підтримати поетесу, чия поезія нині є окрасою літературного Прикарпаття.

З творчої скрині

Наталя ДАНИЛЮК народилася в селищі Перегінське на Рожнятівщині. Закінчила філологічний факультет Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Працює вчителем у Перегінському ліцеї №1. Членкиня НСПУ та АУП, відповідальна секретарка Рожнятівського районного літературного об’єднання «Ґорґани», членкиня літературної платформи «Об’єднані словом» та літературно-мистецького коша «Ріднокрай». Авторка поетичних збірок: «Та жінка, що навпроти у вікні...» (2012), «Кульбабова віхола» (2013), «Океан, що навиворіт» (2015), «СвітиТи мусиш» (2018), «Три поетичні струни» (2019), у співавторстві з Любомиром Михайлівим і Лесею Шмигельською, «Непроминальне» (2021). Поетеса року за версією журналу «Дніпро» (2014), лауреатка літературно-мистецької премії ім. Марійки Підгірянки (2015) та Всеукраїнської літературної премії ім. А. Криловця (2020). Лауреатка літературних конкурсів: «Літературна надія Дніпра» (2017), ІІІ (2017) і V (2021) Всеукраїнських літературних конкурсів ім. Леся Мартовича, ХVІІІ загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (2017), літературного конкурсу «Ми українці – ми європейці» (2014), літературного конкурсу ім. Григорія та Ганни Панченків «Бентежить душу батьківська земля» (2015), ІV Міжнародного поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора» (2015), літературного конкурсу «Ой весна, весна, днем красна...» (2016) і т. ін. Дипломантка конкурсів: «Літературна надія Дніпра» (2015), ІІ Всеукраїнського літературного конкурсу ім. Леся Мартовича (2016), ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу «Pro Patria» «За Батьківщину» (2014), переможниця ХХІ Відкритого літературного конкурсу «З точки зору осені» (2017) та конкурсу «100 авторів, які варто прочитати цього літа». Наталю Данилюк нагороджено Почесною грамотою Українського фонду культури ім. Б. Олійника (2019).