21 липня на позачерговому засіданні парламент прийняв закон про сільськогосподарську кооперацію №0856, який очікував розгляду два роки. Ініціаторами документу були депутати минулого скликання (деякі з них є депутатами й зараз): Олександр Бакуменко, Сергій Лабазюк, Вадим Івченко, Іван Мірошніченко, Валерій Давиденко, Микола Люшняк, Микола Кучер, Андрій Вадатурський, Олег Кулініч Василь Петьовка та інші.

Новий закон про кооперацію був потрібен тому, що, як вважають його автори, чинне законодавство, котре регулює діяльність кооперативів, застаріле й давно потребувало оновлення. Деякі норми не дозволяли кооперативам працювати на повну. Поки в Европі та США кооперативи росли та перетворювались у великих постачальників продовольства у власних країнах, в Україні поодиноким аграріям об'єднуватися було невигідно.

Відповідно до чинного законодавства, кооператив не мав права власності на продукцію, яку виготовляють його учасники, не міг реалізовувати її від свого імені, не міг здійснювати виплати за паї та повертати їх у разі ліквідації кооперативу.

Більше того, об'єднуватися у виробничі кооперативи наразі було дозволено лише фізичним особам, що блокує об'єднання юридичних осіб і фермерських господарств, які є прямими виробниками. Такі правила зв'язували руки деяким виробникам, навіть якщо вони хотіли об'єднатися.

Законопроект вніс ряд змін, але багато норм залишились такими ж, як раніше. На перший погляд, новий документ відкриває нові можливості, а з іншого боку — створює нові шляхи для махінацій.

• Відтепер кооперативи не будуть жорстко поділятися на обслуговуючі та виробничі. Члени - засновники кооперативу зможуть обрати вид діяльності (виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний), а також форму діяльності — прибуткову чи неприбуткову. Тобто отримати статус неприбуткового буде простіше, ніж раніше.
• Відповідно до закону буде одна організаційно-правова форма — сільськогосподарський кооператив. При цьому існуючі виробничі чи обслуговуючі кооперативи мають перереєструватися у сільськогосподарські кооперативи впродовж трьох років з набуття чинності закону.
• Кооператив матиме право купувати продукцію своїх членів за ціною, яку вони самі встановлять, що раніше було заборонено. З одного боку кооператив може перетворитися на чергового посередника. З другого — учасники матимуть можливість створити свій бренд, виготовляти продукцію з доданою вартістю, формувати товарні партії, постачати їх в мережі магазинів і на експорт.
• Кооперативи зможуть об'єднуватися у сільськогосподарські кооперативні об’єднання. А ще — отримувати в оренду державні та комунальні землі для сінокосіння і випасання худоби без аукціонів.
• Юридичні особи матимуть право заснувати кооператив через свого керівника чи уповноваженого представника. А всі учасники кооперативу матимуть право отримати виплату на пай (у грошовій формі, товарами, цінними паперами). Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 80% прибутку. Тобто кооператив зможе виплачувати учасникам частину прибутку від реалізації продукції, яку вони здали. Виплати мають бути пропорційними та залежати від кількості зданої ними продукції.
• При виході з кооперативу можна буде отримати пай (для членів кооперативу, який діє з метою отримання прибутку) або ж вступний внесок (для учасників неприбуткових кооперативів).
• Кооперативи, які діють з метою одержання прибутку, матимуть право здійснювати операції з особами, які не є членами кооперативу, але за умови, що вартість послуг чи операцій не перевищує 20% від виручки кооперативу.
• Також у них буде право переходу права власності на продукцію своїх учасників. Разом із тим, неприбуткові кооперативи позбавлені такої можливості, що вірогідно поставить їх в неконкурентне положення.
• Закон вводить можливість додаткового голосу. Це значить, що всі учасники кооперативу матимуть голос у вирішенні питань. Проте додатково матимуть кількість голосів, що буде пропорційна їх участі в господарській діяльності кооперативу (частки в обороті, трудової участі). При цьому додаткові голоси одного члена кооперативу не можуть перевищувати одну шосту від загальної кількості голосів. А загальна додаткова кількість голосів всіх членів не може перевищувати одну третю всіх голосів.

Цей момент, здавалось би, достатньо врегульований. Проте він не відповідає базовому принципу кооперації: "один член — один голос" і порушує рівність всіх учасників в кооперативі. Разом із тим, додаткові голоси не враховуються при прийнятті рішень щодо зміни статуту, правил діяльності кооперативу, вступ або вихід з нього чи його ліквідацію чи реорганізацію.

• Такі рішення вважатимуться прийнятими, якщо за них проголосувало не менше двох третіх членів кооперативу, якщо більша кількість голосів не передбачена статутом.
• В кожному кооперативі, окрім пайового (основного) та резервного, потрібно буде створити фонд розвитку. Кошти фонду та майно, придбане за кошти фонду, не підлягатимуть розподілу між учасниками кооперативу. Відтак внески учасників кооперативу (неприбуткового) або ж частина прибутку кооперативу (не менше 5% від чистого прибутку), а також кошти від державної підтримки чи гранти мають направлятися на оновлення матеріально-технічної бази, придбання основних засобів для ведення діяльності чи на заходи кооперативної освіти.
• Якщо ж кооператив ліквідують, то кошти та майно фонду передаватимуть або у фонд іншого кооперативу, або до державного чи місцевого бюджету.
• Також законом передбачено асоційоване членство. Асоційований член має лише дорадчий голос, але так само як і звичайні члени кооперативу вносить пай. І асоційованим учасником може бути будь-яка особа чи компанія, яка внесла пай. При цьому нема різниці чи працює вона на кооператив, чи користується його послугами.

Насправді ця норма виглядає як зручний хід для великих агропідприємств, бо великий бізнес може створити кооператив, прописати в статуті вигідні для себе умови та зробити свої компанії асоційованими членами. Далі можна розподіляти прибуток між своїми ж компаніями, оптимізувати податки та подаватися на програми для підтримки кооперації.

Є ще одна норма, яка дозволяє неприбутковому кооперативу реорганізуватися тільки в неприбутковий. А от прибутковому — хоч в ТОВ-ку. Відповідно "умільці" зможуть спочатку отримати державні дотації з коштів бюджету як кооператив, а потім швидко реорганізуватися в компанію.

Закон зберігає державну підтримку кооперативів. Ще передбачена компенсація з держбюджету — до 90% суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до закону Мінекономрозвитку, повинна бути створена Агенція сприяння розвитку с/г кооперації. Ця установа має надавати консультації щодо ведення кооперації та розробляти пропозиції зі створення сприятливої податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної державної політики в цій сфері. Співзасновниками агенції можуть бути дорадчі служби, вищі навчальні заклади чи наукові установи, громадські спілки.