Орест Оклієвич: Спорткомплекс може стати центром студентського спорту і олімпійської підготовки

Спортивний рік – це і перемоги, і поразки. Про його підсумки, зокрема успіхи і невдачі та організаційні труднощі – наша розмова з начальником управління спорту Івано-Франківської ОДА Орестом Оклієвичем.

– Пане Оресте, яким був для спорту нашої області 2018-й? Найперше, що зроблено за цей час?

– Насамперед нам вдалося втілити в життя мрію – реконструювати стадіон Національного технічного університету нафти і газу й зробити його легкоатлетичним в Івано-Франківську.

– Як виникла ця ідея?

– Я проходив погодження на посаду начальника управління спорту ОДА у Міністерстві молоді та спорту України у першого заступника міністра Ігоря Гоцула. Він запитав про будівництво або реконструкцію легкоатлетичного стадіону в Івано-Франківську. Так і з’явилася ця ідея.

– Легкоатлетичний стадіон – масштабна робота, великі ризики в організаційному і фінансовому плані. Сумнівів не було?

– Ні, звісно. Ми реконструйовували стадіон саме для легкої атлетики. У 2017-му почали робити легкоатлетичні доріжки (їх тепер вісім): поклали під них основу, новий асфальт. Торік університет забажав зробити ще й футбольне поле, тому там постелили новий газон. Під час реконструкції неодноразово приїжджали з Федерації легкої атлетики Ігор Гоцул та Іоланта Хропач, які контролювали процес.

На стадіоні майже все готове. Навесні зробимо розмітку, бо взимку її мало використовують і вона лише темніє. До весни приживеться і трава на газоні. Навесні також має відбутися сертифікація стадіону ІФНТУНГ, він претендуватиме на третю категорію і відповідатиме міжнародним стандартам. Для початку на стадіоні планують проводити обласні змагання. Після реконструкції трибуни Івано-Франківськ претендуватиме на проведення легкоатлетичних змагань національного рівня. Стадіон буде відкритим і для тренувань – як для студентів університету, так і для спортсменів області. Також сюди пускатимуть дітей і любителів бігу. Формуватимуть групи з любителів, які змагатимуться в той чи інший час і матимуть пропуск на стадіон.

– Чув, що Ви не хотіли би, щоб на цьому реконструкція спортивного комплексу завершилася…

– На виході зі стадіону – два ігрові зали, зал для єдиноборств, 25-метровий басейн, сауна, невеликий тренажерний зал і поряд великий харчоблок. Якщо у спорткомплекс вкласти гроші, він може стати центром університетського спорту в Україні й навіть центром олімпійської підготовки. Тут усе поряд, тож не знаю, чи є ще десь в Україні щось схоже.

– Ми почали з легкоатлетичної арени, а крім неї, що ще можна сказати про розвиток матеріально-технічної бази в області? Адже без цього годі розраховувати на якісь високі результати.

– Місцеві територіальні громади почали обличчям повертатися до розвитку спортивної інфраструктури. Я вже не кажу про спортмайданчики зі штучним покриттям та відповідним обладнанням – це вже як щорічна планова робота (торік відкрили 54 майданчики). В Івано-Франківську вже виготовлено проектно-кошторисну документацію і розпочали будівництво сучасного плавального басейну. Такий же басейн зводять у Коломиї. В Брошнів-Осадській ОТГ виготовлено проектно-кошторисну документацію і нинішнього року розпочнуть будівництво великої спортивної зали – приблизно на 500 місць. В Угорниках відреставровано стадіон. У Ворохті почали відновлювати канатну дорогу на «П’ятихатки». У міністерстві в мене була розмова про біатлонні стрільбища та відповідну інфраструктуру, що в майбутньому дасть можливість у Ворохті проводити чемпіонати України з лижних перегонів і біатлону. Зрозуміло, хочеться зробити більше, але за теперішніх фінансових умов не все так просто.

– В яких видах спорту у нас найбільше досягнень і хто з прикарпатських спортсменів піднявся на європейський і світовий рівні?

– Високих результатів, як на мене, достатньо. Наприклад, в олімпійських видах спорту було десять спортсменів саме таких рівнів: срібним призером чемпіонату світу став Валерій Літанюк (спортивна ходьба), бронзовими медалістами були Христина Юдкіна (спортивна ходьба), Христина Береза (боротьба вільна), Михайло Гаврилюк (легка атлетика серед юніорів), Аліна Рудницька (боротьба вільна серед молоді); в чемпіонатах Європи бронзові медалі завоювали Андрій Свирид (боротьба вільна), Христина Філевич (баскетбол 3х3), Ігор Никифорук (боротьба вільна серед юніорів), а срібні – Вероніка Івасюк (важка атлетика серед молоді) і Андрій Джелеп (боротьба вільна серед юніорів).

Крім того, є ще десять світових і європейських призерів з неолімпійських видів спорту і два спортсмени, що входять до програми Параолімпійських і Дефолімпійських ігор. За підсумками минулого року у всіх цих сферах спорту відзначено і найкращих тренерів: з олімпійських видів – Сергія Новака, Ярослава Маланюка (легка атлетика), Юрія Кірілова, Миколу Пукіша, Гіві Джапарідзе, Івана Курилюка (боротьба вільна) і Миколу Чабана (важка атлетика).

– Якщо мова про минулий рік, то чи вдалося зробити те, що планувалося? Торік в інтерв’ю «Галичині» ви розповідали про переведення в комунальну власність ДЮСШ спортивних товариств, про одноразову грошову допомогу не лише спортсменам, а й їхнім тренерам, про стипендії для спортсменів з неолімпійських видів спорту. Правда, дещо з цього виглядало як побажання. А як вийшло насправді?

– Як і обіцяли, наприкінці року відзначили грошовими нагородами в розмірах від 2 до 30 тисяч гривень найкращих спортсменів і тренерів з олімпійських і неолімпійських видів спорту. Також здійснили модернізацію шкіл фізкультурно-спортивних товариств. Почну з 2017-го, коли було створено зимову ОДЮСШ, куди увійшли три ДЮСШ: дві – від ФСТ «Україна» і одна – від «Спартака». А в 2018-му організували ще дві обласні ДЮСШ – №1 і №2. До першої увійшли три ДЮСШ ФСТ «Україна», а до другої – дві ДЮСШ «Спартака». Всі новостворені спортивні школи належать обласній раді.

Єдине питання не вирішено – це стипендії спортсменам з неолімпійських видів спорту. І тільки тому, що тут важко знайти правильне рішення і вийти на потрібну площину. Але вірю, що нинішнього року ми подолаємо ці перепони і стипендії неолімпійці отримають.

– Як звично, для здійснення чогось вагомого бракує державних коштів. А як в області з фінансами? Чи вдається управлінню для запланованих робіт залучати спонсорські гроші?

– Залучення спонсорських коштів – це не функція управління спорту. Їх можуть залучати громадські організації та федерації, з якими ми спільно проводимо змагання. Їм легше домовлятися зі спонсорами.

Втім, якщо чесно, нам не вистачає державних коштів на весь спорт в області. Хоча, попри все, ми більш-менш збалансували фінансування, зокрема в пріоритетних видах спорту. Не боюся сказати, що олімпійські види забезпечено на 80 відсотків до потреби. Важливо, що ніхто при цьому не скаржиться.

– А скільки грошей закладено в обласному бюджеті на весь спорт у 2019 році?

– 45 мільйонів гривень. Торік було 37.

– З цих коштів як фінансують федерації?

– Найбільше фінансують ті федерації, в яких найвищі спортивні показники і з яких спортсмени на міжнародному рівні досягають високих результатів. Ці федерації йдуть у першу чергу, як і три федерації з неолімпійських видів спорту, що принесли в скарбничку області найбільшу кількість очок. Може, хтось хоче більшого, однак загалом немає невдоволених. Збалансована і гнучка фінансова політика дає позитивний результат.

– А як минулого року окремі райони і міста виглядали в плані пожвавлення спортивно-масової роботи на місцях? Зрештою, як Івано-Франківська область виглядала в межах всієї України?

– У міністерстві кажуть, що Івано-Франківщина належить до золотої середини. Не більше і не менше. У нашій другій групі є області, в котрих розвиваються потужні види спорту, що приносять велику кількість очок. Візьмімо, приміром, веслування на Миколаївщині та Херсонщині. Цей вид спорту за очками може перекрити три-чотири види нашої області.

Стосовно спортивно-масової роботи на місцях. Я наведу лише перші трійки (з очками) в різних напрямах: райони – Надвірнянський (23 847), Косівський (23 739), Долинський (23 420); міста – Івано-Франківськ (73 545), Коломия (31 003), Калуш (22 439); СДЮСШОР – Рогатинський «Техноцентр» (4 918,5), Надвірнянська (2 254), Івано-Франківська з гімнастики спортивної (1 771); ДЮСШ – Івано-Франківська ОДЮСШ (8 348), Коломийська ОДЮСШ (5 214,5), Івано-Франківська №1 (5 169).

– І насамкінець, пане Оресте, що у робочих планах вашого управління на 2019 рік?

– Головне завдання – продовження розбудови спортивної інфраструктури. Як уже сказав, на легкоатлетичному стадіоні реконструюємо трибуни, а також домовлятимемося про проведення в Івано-Франківську не лише легкоатлетичних чемпіонатів України, а й міжнародних змагань. Протягом року визначатимемо спортсменів-кандидатів на поїздку в Токіо на літню Олімпіаду-2020. Для підготовки їх потрібно матеріально-фінансово забезпечити, бо наступного року вже буде пізно.

Сподобалась публікація? Поширте її на Facebook