Як ми уже повідомляли (матеріали "7 делегацій покинули...", "Рішення про повернення РФ...", "Повернення в ПАРЄ..."), Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за повернення російської делегації до складу організації та зняття санкцій з Росії.
Зокрема про причини повернення Росії в ПАРЄ, і чим це може повернутися для України, а також, чи пов'язане якось це рішення з обранням на пост Президента Володимира Зеленського читайте в ексклюзивному коментарі для «Галичини» професора політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», наукового директора фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексія Гараня:
– Розпочнімо з позитиву, який полягає в тому, що ті санкції, що були в ПАРЄ, мають насправді символічне значення. Тобто для нас головне, що зберігаються і кримський пакет санкцій, і секторальні санкції Європейського Союзу. Їх продовжено на наступні пів року. Це свідчить про те, що Захід насправді продовжує підтримку України.
Тепер щодо ПАРЄ. Ми розуміємо, що це трапилося не вчора. І прагнення повернути Росію в ПАРЄ було давно. Росіянам це потрібно насамперед із символічної точки зору, аби показати, що вони перемогли, а ПАРЄ не змогла досягнути поставленої мети. А ми пам’ятаємо, що санкції було накладено на Росію у 2014 році саме після анексії Криму. Варто зауважити, що Росію не виключали з ПАРЄ. Насправді російську делегацію було позбавлено права голосувати та висувати представників у керівні органи Асамблеї. Але з символічної точки зору це рішення було важливим, оскільки демонструвало засудження агресії Росії і відповідні санкції.
У сенсі практичної політики рішення ПАРЄ про повернення російської делегації до складу організації та зняття санкцій з Росії насправді мало що змінить. Адже ми розуміємо, що ПАРЄ – це морально-політична трибуна для висловлення поглядів. За повним поверненням Росії до ПАРЄ насправді стояли основні західні країни, найперше Франція і Німеччина. Аргументація полягала в тому, що це є допомога громадянському суспільству в Росії. Чому? Бо Росія погрожувала взагалі вийти з ПАРЄ. А це означало б, що рішення Європейського суду з прав людини не будуть діяти для громадян Росії. Тобто вони були б цілком позбавлені якогось міжнародно-правового захисту.
Росія на цьому дуже вдало зіграла. Безумовно, що вона грала на поверненні свого фінансового внеску, а це теж виконало свою роль. Але офіційна позиція провідних західних країн полягала в тому, що їх цікавлять не гроші, а можливість підтримати громадянське суспільство в Росії. До речі, не всі представники громадянського суспільства РФ поділяли цю точку зору, зокрема відома правозахисна організація «Меморіал» не погодилася з цим. Але Росія вдало шантажувала Раду Європи, яка на це, на жаль, піддалася. Це погано насамперед для Ради Європи, оскільки вона показала, що не може дотримуватися своїх власних принципів і рішень.
Росія повертається, але боротьба не припинена. Українські дипломати вирішили не брати участі в засіданнях ПАРЄ до кінця цієї сесії. Але делегацію в ПАРЄ формує парламент. Очевидно, що це буде справа нової Верховної Ради. І для нас важливо, щоб українська делегація порушувала питання про те, чи обирати росіян до керівних органів Асамблеї, викривала лицемірну позицію Кремля щодо Донбасу і Криму й узагалі протидіяла «гібридній війні» Росії, яку вона веде в тому числі і в Раді Європи. Якщо ж до делегації Росії буде включено депутатів, обраних за пропорційними списками, то варто ставити питання про те, наскільки вони легітимні, бо це означає, що за них голосували й в анексованому Криму.
Стосовно того, чи рішення ПАРЄ пов’язане з обранням Зеленського Президентом, то насправді воно було прийнято раніше. Проте Президенту треба було формально, з символічної точки зору, діяти активніше та гучно про це заявляти і в Берліні, і в Парижі, де він був з візитами. Експерти говорять про те, що йому було б варто взяти участь у засіданні ПАРЄ, щоб активно продемонструвати свою позицію. Також Зеленський не зустрівся з українською делегацією у Парламентській асамблеї. Я не впевнений, що це вплинуло б на рішення, але принаймні було б чітко задекларовано українську позицію.
