На 2021-й припав ще один державний ювілей України (окрім 30-ї річниці Незалежності та 25-річчя Конституції) – чверть століття з часу введення в обіг нашої національної валюти гривні. Її запровадили 2 вересня 1996-го. І вже 17 вересня того самого року вивели з обігу чинний доти купонокарбованець, обмінявши його на нову валюту за курсом 100 000 до 1. А українці втратили статус «мільйонерів», в якому перебували протягом кількох років стрімкої девальвації купонокарбованця.
Напередодні грошової реформи підвищення цін на товари і послуги обчислювалося сотнями відсотків. Запаморочливих висот інфляція досягла у 1993 р., коли ціни зросли вдесятеро… Всі, хто тоді «жив і мислив», кому давалася взнаки «мільйонерська» злиденність, наївно гадали, що з появою гривні економіка стабілізується й життя налагодиться. Проте нацвалюта фактично з часу запровадження «пішла» тим самим курсом, що й купонокарбованець, – відтоді й дотепер поступово знецінюється, хоча, звісно, повільніше, ніж її попередник.
Власне, враження таке, що «отці-засновники» нацвалюти відразу заклали для свого дитяти програму низхідного шляху. Бо якщо 1996-го офіційний курс долара становив 1,76 грн, то тепер він коливається на рівні 26–27. Тобто лише «злетівши», точніше, лише появившись, гривня чи не відразу почала «падати». Перше потрясіння на її шляху, нагадаємо, сталося 1998 року через світову фінансову кризу, яка почалася в Азії. Україна не потрапила під прямі наслідки кризи, але вони були занадто великими, щоб уникнути їх. Тоді її курс обвалився за три роки з 1,8 грн до 5 гривень за долар.
Буквально через 10 років на нашу нацвалюту очікувало нове випробування – фінансова криза 2008-го, що почалась як іпотечна криза в США. Тоді гривня опустилася до курсу 8 грн/дол. Чи не найдужче по гривні вдарила криза 2014–2015 рр. – певними моментами вона просідала й до 30 грн. І хоча 2019-го їй вдалося зміцнитися до 24 грн завдяки увазі іноземних інвесторів до цінних паперів України, через пандемію COVID-19 вона знову опустилася до 27 грн.
Словом, за чверть століття гривня «просіла» щодо долара орієнтовно уп’ятнадцятеро. З другого боку, знову ж таки, якщо 1996-го середня зарплата в Україні становила 125 грн або 71 долар, то нині вона сягає за 12 тис ($ 430). Тобто зросла вшестеро. Але доходи українців «не встигають» за темпами девальвації нацвалюти.
Та найгірше, що ця згубна для гривні тенденція спостерігається й далі. Ніхто в Україні, схоже, й не думає над тим, як би її принаймні загальмувати, якщо не зупинити. Недавно уряд Д. Шмигала «спрогнозував» курс долара на 2024-й на рівні майже 30 грн. Та чомусь видається, що цього рівня нацвалюта досягне навіть швидше…
Коли лише ввели гривню, «найдорожчою» була банкнота номіналом у 100 грн. Один такий папірець майже дорівнював середній зарплаті українців. Тобто її вага у проєкції на нинішні часи була такою, як нині важила би, скажімо, 10-тисячна банкнота.
Чверть століття тому 100 гривень дорівнювали 80% середньої зарплати, тож відразу витратити таку велику кількість грошей, приміром, на продукти, могли собі дозволити тільки найзаможніші. Зараз же це всього 0,7% середнього заробітку українців. Тож тепер на ці гроші багато не зможеш…
Отже, порівняймо, що можна було купити у 1996 і 2021 роках на 100 гривень. Раніше їх було достатньо, скажімо, щоби придбати майже річний запас головного продукту – 313 півкілограмових хлібини. Тепер же стане хіба що на шість таких хлібин. Молока можна було накупити так багато, що знадобилося б кілька холодильників, щоб їх умістити, – 111 літрів. Тепер же за ці гроші не можна придбати навіть чотири літрових пакети.
Якщо дослухатися до рекомендацій МОЗ про необхідність споживати не менш як 500 грамів яловичини на тиждень, то у 1996 році можна було придбати цього м’яса ледь не на весь рік (25 кілограмів). А нині – всього 600 грамів, адже яловичина в середньому коштує 160 гривень за кілограм. Сала, яке вже фактично зрівнялося в ціні з м’ясом, можна було набрати 43,5 кг, тепер же не купиш і кілограма. Однозначно 100 гривень вистачало, щоби прогодувати всю сім’ю взимку картоплею – її виходило 333 кг. Тепер же на ті гроші можна придбати всього 7,5 кілограма другого хліба.
Оскільки помідори, буряки і цибуля на ринку коштували до 50 коп. за кг, капуста – до 60, картопля – близько 40, морква – до 70 коп., то, отже, можна було за 100 грн наварити 47 трилітрових каструль борщу. Нині ж одна така каструля обійдеться орієнтовно у 56,5 грн.
Куди тепер можна заїхати, маючи в кишені 100 гривень? Недалеко – за ці гроші можна заправити автівку на 3,4 літра пального. А 1996 року за 100 гривень об’їжджали всю Україну. Адже літр пального бензину марки А-95 обходився тоді в 58 копійок, а нині – в майже 30 грн.
Електроенергія коштувала 8,3 коп. за кВт/год. Нині цей тариф становить 1,68 грн…
Як бачимо, контрасти – разючі. Цілком імовірно, що за такої тенденції ще через 30 років, а то й швидше, українці знову стануть «мільйонерами». Якщо гривня таки повторить долю купонокарбованця.
