Уже 80 підприємств із регіонів, де тривають бойові дії, перебралися на Прикарпаття. З огляду на це з ініціативи Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України за сприяння управління праці Івано-Франківської міської ради відбулася пресконференція «Можливості для стратегічної релокації бізнесу з місць ведення бойових дій на Прикарпаття. Потенціал місцевого самоврядування» за участю керівників органів місцевого самоврядування, представників релокованих підприємств, експертів.
На відновленні економіки держави завдяки релокованим підприємствам, які перемістилися із зони бойових дій на терени прикарпатських ТГ, акцентував виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук: «Унаслідок війни найбільших руйнувань зазнають промислові регіони України – зруйновано найбільші металургійні комбінати, багато підприємств Києва, Чернігова, Сум, Харкова, Запоріжжя, Херсона, Миколаєва та інших міст. Тому близько 80 підприємств, що зберегли свої виробничі потужності, були змушені рятувати працівників та обладнання від ракетних обстрілів на території понад 15 прикарпатських громад. Саме сьогодні основне завдання громад – стати добрими партнерами як для вже діючого бізнесу, так і для вимушено релокованих підприємств, адаптація яких у нових умовах має бути швидкою та максимально ефективною, а проблема зміни логістики й пошуку нових ринків збуту, фахівців та робочої сили – спільною. Бо успішна робота економіки країни у воєнний час полягає у постійній діяльності малого та середнього бізнесу, що сплатою податків наповнюють як державний, так і місцеві бюджети. Прикарпатські громади стали сильнішими і повною мірою використовують свій потенціал та інструменти, надані їм Верховною Радою, Президентом і Кабінетом міністрів.
Найперше йдеться про закон, що надає можливість органам місцевого самоврядування спрощувати процедуру зміни цільового призначення земельної ділянки та можливості для розміщення виробничих потужностей релокованих підприємств. Також варто звернути увагу, що законодавець дозволив громадам у рамках роботи індустріальних парків надавати пільги з податку на нерухоме майно, плати за землю, земельного податку, також у рамках цього закону бізнес звільняють від податку на прибуток за умови реінвестування частини прибутку та від імпортного ПДВ і мита на обладнання для виробництва.
Наступним важливим інструментом для підтримки підприємництва є урядова програма «єРобота», зокрема – це гранти до 250 тис. грн на будь-який мікробізнес, гранти до 8 млн на розширення та створення підприємств у сфері переробки, гранти на висадку нових садів (до 400 тис. грн за 1 га) і побудову нових теплиць (до 7 млн грн), гранти для стартапів в ІТ та гранти на навчання нових навичок у сфері інформаційних технологій.
Важливим є указ Президента «Про національну раду з відновлення України від наслідків війни». Національна рада напрацьовує у понад 20 профільних робочих групах стратегії для всіх сфер розвитку країни, куди залучені експерти АМУ.
Асоціація міст України та Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи підписали Декларацію про співпрацю щодо відновлення України. Цей документ дозволяє створити спільну платформу відбудови нашої держави за участю європейських громад, що гарантуватиме прозорість співпраці, продовження реформи з децентралізації, забезпечення економічного розвитку.
Івано-Франківський міський голова, голова Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Руслан Марцінків звернув увагу, що 50 суб’єктів господарювання малого і середнього бізнесу змогли переїхати в Івано-Франківську ТГ і ведуть тут свою діяльність. Є такі, що розпочали свою роботу на новому місці, але зрозуміли, що їм треба змінити вид діяльності, з огляду на попит ринку. «Ніколи не втомлююся говорити, що місто та економіка мають працювати на повну силу. Особливо в умовах війни. Завдання тилу – забезпечити надходження до бюджетів, забезпечити людей роботою. Тому Франківськ радо зустрічає бізнеси з інших міст. Стараємося запропонувати варіанти для підприємців, які вимушено покинути свої домівки. Розвиток нового бізнесу – це позитив, робота й поступ економіки, це забезпечення життєдіяльності міста, країни. Це спільний шлях до перемоги», – наголосив Р. Марцінків.
Фінансовий директор Запорізького заводу кольорових металів, релокованого в Івано-Франківську ТГ, Євген Бойко розповів, що підприємство є провідним виробником електричного кабелю з міді в Україні: «За обсягами його експорту завод є лідером в Україні з 2019 року. Основний ринок збуту – це ЄС. Нашу продукцію використовували для реконструкції опери в Будапешті, аеропорту в Ризі, під час пандемії завдяки швидкому виконанню замовлень, наш кабель широко використовували в Німеччині для будівництва нових лікарень. У межах програми Кабінету міністрів здійснено часткову релокацію виробничих потужностей до Івано-Франківська. Створимо тут 300 – 350 робочих місць, середня заробітна плата робітників сягатиме 15000 – 20000 грн. на місяць. Підприємство вже стало на облік у місті як платник окремих податків і сплачує в місцевий бюджет податок на доходи фізичних осіб. Здійснюємо будівельні, монтажні роботи, налаштовуємо обладнання… Наразі вже працює 22 фахівці, в тому числі місцеві жителі та тимчасово переміщені особи».
Першу чергу виробництва планують запустити у серпні. За словами пана Євгена, місцева влада дуже допомогла з пошуком місця для розташування виробництва. Все ж, на жаль, є проблеми з розміщенням працівників, тому що деякі фахівці, залучені до монтажних та налагоджувальних робіт із Запоріжжя, не мають статусу тимчасово переміщених осіб. Кабінет міністрів, розробляючи програму релокації бізнесу, не врахував, що для старту виробництва, необхідно перевезти в регіони, куди перенесено виробництво з зони бойових дій, своїх фахівців і забезпечити їхнє проживання. Відповідно це стало проблемою самих підприємств та місцевих органів влади, зазначив фінансовий директор. Співзасновник стартапу Sugarrr, компанії релокованої до Івано-Франківська з Києва та Миколаєва, Богдан Діордіца зазначив: «Ми створили однойменний застосунок для людей з цукровим діабетом. Він зчитує показники з глюкометрів, датчиків, телефонів, браслетів та інших девайсів, надає поради і попередження щодо терапії, а також синхронізує дані з лікарем та опікунами.
Від громади очікуємо сприяння розвитку IT-спільноти у місті. Бо наразі в Івано-Франківську є лише простір для айтівців. І ціна роботи в ньому вища, ніж у аналогічному просторі в Києві. Звідти отримуємо чимало релокованих айтівців та IT-бізнесів, що не мають площадки для налагодження нетворкінгу («корисні зв’язки» – діяльність, спрямована на залучення людей до вирішення тих чи інших завдань за допомогою знайомств – Ред.) та взаємодії, і як результат – недоотриману додаткову вартість і надходження у Державний бюджет та економіку України загалом».
Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович наголосив, що попри складний час необхідно підтримувати і розвивати економіку та інвестиційну привабливість Надвірнянської ТГ. «Надвірнянська міська рада від початку війни долучилася до допомоги промисловості передислоковуватися в безпечні місця для відновлення виробництва. Ми створили інвестиційний сайт громади й зареєструвалися на Всеукраїнській платформі «Дія». Так, у відповідному розділі на платформі «Дія. Бізнес» можна знайти посилання на сайт Надвірнянської міської ради, де розміщено список вільних площ для переміщення бізнесу з регіонів, які потерпіли від війни.
Сьогодні важлива не тільки допомога з нерухомістю, а й інформаційна консультація підприємців, які прагнуть зберегти свої підприємства та створити нові робочі місця. Цю допомогу та консультації надають кваліфіковані працівники міської ради. Так, у нас є діюче переміщене виробництво, яке спеціалізується на пошитті військового одягу. Воно розпочало роботу й випускає свою продукцію, вносячи свій вклад до економіки країни. І саме сьогодні його генеральний директор підписує контракт із Міністерством оборони про наступні кроки співпраці та забезпечення ЗСУ. Запрошуємо підприємства до нашої громади, максимально забезпечимо сприятливі умови, супровід і допомогу в запуску виробничих потужностей».
Керівниця фабрики з пошиття військового одягу Катерина Глазньова розповіла: «Обладнання евакуювали з Києва в Надвірну і тепер маємо намір працювати тут постійно. Ми шукали по Україні якісь склади, хто мав змогу хоча б якось прийняти нашу продукцію. Поки ми вивозили продукцію, нам у Надвірнянській ТГ запропонували приміщення. Ми приїхали сюди, подивилися, нас влаштувало, і ми почали з усієї України вивозити нашу продукцію сюди. На підприємстві усе шиють в піксельному принті ЗСУ: плитоноски, вологозахисні костюми, рюкзаки та форму на літо.
Усі ці вироби проходять тестування, працівники лабораторії перевіряють, тобто для Збройних сил є окрема специфіка роботи. На фабриці у Надвірнянській громаді більша частина працівників – переселенці, але також є місцеві. Завдяки підтримці влади вдалося оперативно знайти приміщення для виробництва».
Богородчанський селищний голова Ростислав Заремба підкреслив: «Ми ведемо перемовини з кількома підприємствами, які вимушено переїхали. Підготували три майданчики, де готові розмістити релокований бізнес. Це не лише шанс на індустріалізацію громади та зростання надходжень до бюджету, а й переїзд до нас висококваліфікованих фахівців. Будемо раді бачити їх разом із сім’ями. Релоковане підприємство «Енергооблік» з Харкова вже нині працює в громаді. Наразі для проживання працівників цього підприємства ми надали приміщення одного із ДНЗ, але підшукуємо їм житло для постійного проживання».
Директор ПрАТ «Енергооблік», кандидат технічних наук Андрій Стеценко розповів, що підприємство є розробником і виробником приладів для обліку енергоносіїв, його було створено в 1997 році в Харкові. «Маємо позитивні враження від співпраці з керівництвом громади, оскільки є повне розуміння наших проблем і щира допомога в усьому, зокрема розміщенні людей в комфортних умовах, пошуку виробничих приміщень, різноманітні консультації, тощо», – зазначив А. Стеценко. За словами керівника, нині фактично розпочинають усе з нуля, приймають на роботу переселенців і місцевих жителів, планують невдовзі створити до 40 робочих місць.
