Книга рекордів України – акредитований партнер Книги рекордів Гіннеса – пишеться щодня, і сторінки її збагачуються різноманітними унікальними досягненнями українців – у спорті, музиці, співі, хореографії, малярстві, декоративно-прикладному мистецтві, кулінарії, колекціонуванні, вишивці, майструванні, будівництві...

11 жовтня цього року у комунальному закладі «Публічна бібліотека з філіями Рожнятівської селищної ради» в рамках Всеукраїнського відкритого діалогу «Відкрий світ через книжку», на який завітали директорка Департаменту міністерства культури та стратегічних комунікацій Діана Трима, начальниця управління культури, національностей і релігій Івано-Франківської ОДА Тетяна Бойко, перший заступник голови Калуської РДА Іван Шикеринець, директорка Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Івана Франка Людмила Бабій та інші поважні особи, відбулася непересічна і резонансна подія. Того дня представник Книги рекордів України, якій цьогоріч сповнилося 35 років, вручив головам Рожнятівської громади Прикарпаття та Горохівської і Рожищенської громад Волині офіційний сертифікат про те, що у Національному реєстрі рекордів України (НРРУ) зафіксовано рекорд: «Найбільша кількість книг бібліотечного фонду, прочитаних членами трьох територіальних громад». А шлях до цього досягнення починався з пошуку шляхів актуалізації бібліотечного простору і дієвого спілкування та міжмуніципальної співпраці громад як одного з рушіїв їхнього господарського і культурного життя.

Хоч чимало цікавого у часі встановлення рекорду залишилося за лаштунками, та, без сумніву, всі, а насамперед відповідальні за культурну сферу життя Рожнятівської громади, посадовці і бібліотечні працівники провели дуже відповідальну підготовчу роботу та провадили щоденну працю упродовж трьох місяців перебігу процесу встановлення рекорду.

Серед тих, завдяки кому ідея читання на рекорд примандрувала до громади, і її тут втілили в життя, – Галина КУРТАШ – начальниця відділу культури Рожнятівської селищної ради і рушійка креативного задуму:

– Якось до нас завітали представники Рожищенської громади з Волині. Скажу без перебільшення, що гості були вражені станом бібліотечних закладів нашої громади, передовсім їхньою активністю. В рамках проєкту USAID «Говерла» волиняни у тому часі якраз працювали над налагодженням міжмуніципальної співпраці з громадами. Тож спільно ми спершу означили перелік тих проблем, які сьогодні постали перед бібліотечною сферою, – забезпечення закладів українськими книжками і насамперед – виданнями для дітей, оцифровування бібліотечних фондів тощо. Якщо всю систему українських бібліотек – від центральних до сільських – образно уявити собі як вервечку, то саме сільські бібліотеки є тим крайнім зернятком, в які надходять українські книжки. Всі наші проблеми вирішуються на місцевому рівні, а бібліотечні установи фінансує Рожнятівська селищна рада. Та для належного сучасного функціонування і розвитку бібліотек цього замало. Тож спільно з волинськими громадами ми написали проєкт «Креденс», який став платформою для висвітлення всієї культурної спадщини бойківської Рожнятівщини.

– З якою метою рожнятівці разом з волинськими партнерами вдалися до такого креативного способу пожвавлення культурного життя громад, як читання на рекорд?

– Ми думали, як привернути увагу влади і громадськості до бібліотек і української книжки, як зробити, щоб читання стало трендом, модою. Українських книжок нам бракує. А передусім саме книжки здатні оживити бібліотеки. Кількість читачів сьогодні зросла, а книжки дорогі – придбати по кишені не кожному. Фонди ж бібліотечні потрібно поновлювати. І коли ми поїхали Рожища підписувати міжмуніципальну угоду, том там і народилася спільна ідея рекорду. Був задум створити яскравий і вибуховий резонанс. Все виникло спонтанно і в короткому часі. Три громади взяли на себе відповідальність за перебіг і встановлення рекорду. Нам у Національному реєстрі рекордів України пояснили, що цифри головну роль не відіграватимуть, бо такі рекорди ще ніколи і ніхто в Україні не фіксував – ми перші і єдині. Нашу роботу координували фахівці з НРРУ і ми виконували всі попередньо означені ними умови. Це не було змаганням між громадами, тож і переможців нема. Просто три громади разом встановили рекорд України – залучили до читання значну кількість людей і видали користувачам щонайбільше книжок. Отже, нам вдалося підняти і оживити ті книжкові фонди, які роками були неторканими...

Рожнятівська публічна бібліотека – була й залишається осердям не тільки культурного життя громади, а й рушієм культурного розвою Рожнятівського Підгір’я. Тож левова частка навантаження у здійсненні задуму зі встановлення рекорду лягла на колектив комунального бібліотечного закладу на чолі з його директоркою Оксаною Озаришин. Адже після адмінреформи Рожнятівська публічна бібліотека стала центральною для всіх бібліотек-філій громади, тобто методичним та інформативним центром для них. У бібліотечній мережі громади – 11 закладів: Рожнятівська публічна бібліотека, Бібліотека-філія для дітей селища Рожнятів, бібліотеки-філії сіл Камінь, Вербівка, Топільське, Рівня, Слобода Рівнянська, Петранка, Верхній Струтинь, Нижній Струтинь і Сваричів.

– До встановлення рекорду з читання були залучені не тільки Рожнятівська публічна бібліотека, а й усі наші бібліотеки-філії, – коментує Оксана Озаришин. – Перші кроки до встановлення рекорду ми зробили на початку липня, а завершили реалізацію свого задуму через три місяці – 30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек. Попередньо представники Національного реєстру рекордів України нам означили відповідні умови для встановлення рекорду. Кожна з трьох громад повинна була залучити до читання по одній тисячі користувачів і видати по десять тисяч книг. Таким чином, на одного читача треба було видати відразу по десять книг, але ні автори, ні назви не повинні були повторюватися. Кожна книжка тільки один раз, образно кажучи, брала участь у рекордному читанні. Але у бібліотеках-філіях могли повторюватися ті видання, що й у Рожнятівській публічній бібліотеці чи інших бібліотеках. Якщо ж комусь видавали книжки повторно, то вони не фіксувалися у статистиці для рекорду. На кожного читача був заведений спеціальний формуляр, у якому, крім офіційних даних, слід було написати коротенький паспортизований відгук про прочитані книжки і процитувати два речення з кожної книжки та подати кілька рекомендацій читачам. У нас були користувачі, які прочитали не по десять, а по двадцять чи тридцять книжок за три місяці. Активність була дуже велика. Світлини з прочитаними книгами користувачі публікували в соцмережах з хештегом «ЧитаюНаРекорд» та позначали свої бібліотеки. До речі, найбільше книжок прочитав наш постійний користувач із селища Рожнятова Володимир Стрижак – понад тридцять. Ми також проводили активну рекламу у соціальних мережах, після якої додавалася кількість учасників у встановленні рекорду. Часто люди дивувалися, що у нашій бібліотеці є ті чи інші книжки. А ще ми виготовили для всіх книжок спеціальні закладки, де є стисла інформація про громади-партнери, зображено цікавий і дотепний логотип читання на рекорд, подано к’юар-код з додатковими відомостями та наведено глибокі слова італійського драматурга Карло Ґольдоні: «Людина з гарною книгою в руках ніколи не може бути самотньою…»

– Оксано Михайлівно, як кажуть, захід відбувся – громади начитали на рекорд і своєю активністю відчутно зворохобили життя громади. А що це дало конкретно Рожнятівській публічній бібліотеці з її сільськими філіями?

– По-перше, так ми залучили до користування нашими послугами значну кількість нових читачів, а також, по-друге, зробили потужну рекламу наших бібліотечних закладів як живих організмів і аргументували актуальність і потрібність їхнього активного функціонування та розвитку, а особливо – у часі війни. У встановленні рекорду взяла участь значна кількість молоді і дітей. Дехто з учасників навіть відкрив себе – дивувався своїм читацьким можливостям, прочитавши за три місяці десяток книжок. Люди були такі активні, що прочитували по десять книжок навіть за один тиждень. До нас в Україні такого рекорду ще ніхто і ніколи не робив, тож не було з ким порадитися, і ми з колегами-бібліотекарями та партнерами з волинських громад дуже переживали, чи впораємося. Адже громади з міст Рожища та Горохова також працювали над рекордом синхронно з нами.

Щодня вели електронний облік, і ми подавали звіти про перебіг читацького заходу. Особливо всі ми хвилювалися в останній тиждень – чи вдасться набрати необхідну кількість прочитаних книжок. А 30 вересня ми офіційно рекорд закрили. Підсумували статистику. З нашої громади у його встановленні взяли участь 1107 користувачів, а видали ми з колегами 1247 книжок та отримали 1239 відгуків про прочитані книги. До речі, приймали як позитивні, так і негативні відгуки. А учасниками рекорду користувачі бібліотечними послугами могли стати тільки за власним бажанням. До Рожнятова спеціально приїжджав експерт з Національного реєстру рекордів України і рахував кількість читачів та книг, які учасники рекорду прочитали за три місяці. У встановленні рекорду взяли участь і всі працівники нашої бібліотеки та сільських бібліотек-філій…

Спеціальні сертифікати про встановлення рекорду вручили не лише головам трьох громад. Такі ж документальні посвідки вручили й нашим місцевим партнерам-меценатам, які своїми ресурсами активно підтримували захід, – Тарасові Парадовському, Вірі Кравців, Роману Шлапаку і Любомиру Тригеру. Наша бібліотека, по-третє, одержала великий і дуже потрібний подарунок – книги осібно від письменниці Дари Корній, яка була на нашому святі, і від книжкового видавництва «Магура». Також наш бібліотечний фонд відчутно поповнили книжкові дарунки від громад-партнерів з Волині – Рожищенської і Горохівської, управління культури, національностей і релігій Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківської обласної наукової універсальної бібліотеки ім. І. Франка та Івано-Франківської обласної бібліотеки для юнацтва (директорка Ярослава Шаган).

Багато книжок подарували нашій бібліотеці і учасники встановлення рекорду, і гості свята. Тож книжковий фонд Рожнятівської публічної бібліотеки відчутно поповнився. Це сьогодні дуже доречно і надзвичайно актуально. На мою думку, реалізуючи ідею встановлення рекорду з читання, ми дієво і цікаво привернули увагу влади і громадськості до ролі книжки у нинішніх українських реаліях. А також засвідчили, що сучасна бібліотека – це, крім потужного книжкового фонду, передовсім її працівники-бібліотекарі зі своїми живими ідеями.

…А я, зі свого боку, переконаний, що поки Рожнятівська публічна бібліотека з усіма своїми філіями, яку я свого часу – ще у мирні роки – означив скарбівнею української книги, а працівників селищної і сільських закладів – подвижниками своєї справи, зберігатиме і примножуватиме культурні традиції краю, тобто зоставатиметься, образно кажучи, живою й активною, доти ніхто у громаді не буде самотнім.