У Галичі відбулась урочиста 24-та сесія обласної ради з нагоди 1125-річчя з часу першої писемної згадки про місто. Перед пленарним засіданням сесії, що відбулося на Замковій горі, депутати спільно помолилися за Україну в церкві Різдва Христового УГКЦ.

З урочистою доповіддю про історичну роль та значення Галича в період Галицько-Волинської держави виступив доктор історичних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Мирослав Волощук. Учений зокрема зазначив, що «в європейській історії – це лише один із декількох випадків, коли місто на піку свого розвитку й величі дало назву громаді, що жила не лише у самому місті, а й на його далекій периферії. Поняття «галичани» вперше фіксують писемні джерела 1238 року, посеред нас воно лунає досі. Всі ми – жителі Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської областей – вважаємо себе галичанами».

З величним ювілеєм славний Галич та його жителів, як і всіх прикарпатців, привітав присутній на сесії голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький. «Сьогодні на Прикарпатті перебуває численна делегація з Полтавщини – більш ніж три десятки голів територіальних громад нашої області, – повідомив гість. – Нам дуже приємно співпрацювати з вами, перебирати досвід успішної діяльності громад Івано-Франківщини. Особливо приємно вітати Галич та згадувати Галицько-Волинське князівство – міць і твердь України-Руси».

«Галич – це наша історія, наша слава, місце нашої сили. Як завше буває, коли маєш щось повсякденне, то воно не видається цінним. Коли я думаю, чим оригінальний наш край, то вважаю, що загалом в історії – Галичем, у політичній історії – Степаном Бандерою, в культурі й літературі – Василем Стефаником, у природному ландшафті – Говерлою. Цього більше ніде немає, а є лише в нас на Прикарпатті. Галич – це історична святиня для всіх жителів прикарпатського краю – як столиця колись могутньої королівської держави», – наголосив голова обласної ради Олександр Сич.

Івано-Франківська обласна рада довший час здійснювала системну підготовку до відзначення 1125-літнього ювілею Галича. Скажімо, ще 2018-го було ухвалено програму «Відродження Галича як давньої столиці України» на 2018–2021 рр., яка зокрема регламентувала своєрідний підготовчий етап, протягом якого з обласного бюджету було виділено на різні заходи й роботи в місті близько двох мільйонів гривень.

Як розповів напередодні О. Сич, тоді ж обласна рада звернулася і до Міністерства культури України з проханням ухвалити аналогічну програму на державному рівні. «На жаль, ми отримали формальну відписку десь такого змісту: «Якщо Івано-Франківська обласна рада таку програму ухвалила, то немає доцільності її прийняття на державному рівні», – повідомив він.

А 2020-го, коли в Україні тривала адміністративно-територіальна реформа, обласна рада також звернулася до Верховної Ради й Кабінету Міністрів з проханням змінити назву Івано-Франківського району на Галицький й принаймні таким чином піднести нинішній престиж столиці давньої Галицько-Волинської держави. Однак це звернення залишилося без відповіді.

2021 р. обласна рада ухвалила програму «Відзначення 1125-річчя від часу першої згадки про місто Галич» та звернулася до вищих органів державної влади щодо відзначення цього ювілею на державному рівні. Тоді ж депутати найвищого представницького органу в області також звернулися до громад і регіонів, що входили до складу Галицько-Волинської держави, з проханням фінансово допомогти Галицькій ТГ належно підготуватися до відзначення ювілею. Та, за рідкісними винятками, це звернення теж залишилося без позитивної реакції.

Тим часом ця програма передбачає низку заходів, головні з яких у стані реалізації, а чимало з них уже й звершено: це реконструкція центрального міського майдану – Майдану Різдва, впорядкування відпустового місця Галицької чудотворної Матері Божої, випуск збірки наукових праць «Галич», перевидання фотоальбому «Галич давній і сучасний», видання монографій – доктора історії, професора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Миколи Кугутяка «Монастирі давнього Галича» та докторки філософії, доцентки ІФНТУНГ Надії Руско «Духовні осередки Галицького краю: релігієзнавчо-культурологічні аспекти» тощо…

До речі, названу роботу Н. Руско презентували в картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» ще 28 липня. У монографії розкрито роль і значення галицьких релігійних центрів у збереженні національної, релігійної, культурної ідентичності галичан, а також означено їхній вплив на розвиток християнських вірувань, світогляду та системи цінностей. Розглянуто роль чудотворних ікон та молитов у зціленні від хвороб. Проаналізовано сучасні релігійні центри – Єзупіль та Маріямпіль, які можуть бути місцями паломництва в нашому краї.

Загалом у рамках обласної програми з відзначення 1125-річчя Галича й за іншими рішеннями обласної ради з обласного бюджету на потреби Галицької ТГ протягом 2021–2023 рр. спрямовано понад 22 млн грн. Рішенням Івано-Франківської обласної ради 2023-й оголошено на Прикарпатті «Роком Княжого Галича» і протягом вересня в області коштом обласного бюджету проводять відповідну інформаційно-просвітницьку кампанію.

А для вшанування науковців, журналістів, літераторів, митців, архітекторів, будівельників й загалом людей, які доклалися до дослідження, висвітлення, поширення слави давнього Галича та його розбудови, засновано ювілейну медаль «Галичу 1125». Тож на пленарному засіданні 24-ї сесії за вагомий внесок у дослідження та популяризацію історії періоду Галицько-Волинського князівства, увічнення її у творах мистецтва, самовіддане служіння територіальній громаді, значний особистий внесок у відродження слави Галича та сприяння його розвитку Олександр Сич спільно з головою ОДА/ОВА Світланою Онищук вручили нагороди відомим прикарпатцям та науковцям з інших областей України.