Щороку майже мільйон людей закінчують життя самогубством - констатує Організація Об’єднаних Націй. У сучасному суспільстві суїцид став якщо не нормою, то досить частим явищем. Одні позбавляють себе життя, а ще більша кількість людей робить спроби самогубства.

В ООН наголошують, що останніми роками суїцид став другою провідною причиною смерті серед молодих людей 14-30 років в глобальних масштабах. Фактично майже 80% самогубств у світі відбуваються в країнах з низьким та середнім рівнем доходів. Тобто причиною є елементарна бідність. Проте глобальним феноменом, характерним для всіх регіонів світу, є те, що трагедії відбуваються і в країнах з високим рівнем добробуту громадян. Отже, причина не лише в безгрошів’ї.

Більшість самогубців покінчують життя імпульсивно - в моменти криз, коли втрачають здатність долати стресові життєві ситуації – такі, як фінансові проблеми, розрив відносин, хронічний біль чи важка хвороба. Також медекспертами доведено, що причиною суїцидів можуть бути не лише психічні захворювання та важкі хвороби, які викликають страждання, а й гормональний дисбаланс в організмі людини, що спричинює депресивні стани і як наслідок – схильність до самогубства.

Окрім того, суїцидальна поведінка часто є наслідком конфліктів, стихійних лих, насильства, зловживання алкоголем чи наркотиками, втрати близьких та почуття ізоляції, а також невміння особи знайти себе і реалізувати як в особистому житті, так і в суспільному.

Найбільші показники цього явища високі серед уразливих груп людей, котрі піддаються дискримінації, наприклад, біженці і мігранти, корінне населення, особи нетрадиційної орієнтації, а також ув’язнені.

Найстрашніше у цій ситуації те, що почастішали випадки самогубств і серед дітей, причиною чого є булінг (знущання з боку інших дітей) та погані стосунки у їхніх сім’ях.

Отож не лише ООН, але й інші організації, експерти, а також релігійні діячі б’ють на сполох з приводу такої глобальної і загрозливої для людства проблеми. Адже в більшості випадків трагедій можна було б уникнути, якби з потерпілими проводилась відповідна консультативна робота чи елементарно надана вчасно допомога (медична, психологічна, матеріальна і т. п.).

“Суїцид – це складне питання, і тому зусилля щодо запобігання самогубствам вимагають координації і спільної роботи цілого ряду секторів суспільства - охорони здоров’я, освіти, телебачення, трудових ресурсів, бізнесу, правосуддя, права, оборони, політики, ЗМІ і т. д.”, – вважають в ООН. Це питання повинно підніматися та вирішуватися й на рівні керівництва держав. Організація, створена для підтримки і укріплення миру та безпеки, розвитку співпраці між державами, закликає об’єднатися усьому світові у подоланні цього страшного явища і пропонує:

• обмежити доступ до засобів самогубства (наприклад, деяких ліків, пестицидів, вогнепальної зброї й ін.);
• обмежити доступ дітей до телепередач і комп’ютерних ігор, котрі можуть викликати психологічні травми і порушення психіки;
• відповідально висвітлювати це питання в засобах масової інформації;
• проводити консультативні заходи на рівні навчальних закладів та релігійних організацій як з молодим, так і зі старшим поколінням людей;
• проводити консультації про шкідливий вплив алкоголю та наркотичних засобів на психіку людини;
• виявляти, лікувати й доглядати за людьми з психічними розладами та різними залежностями, хронічними болями і гострими емоційними розладами;
• готувати неспеціалізований медичний персонал з питань оцінки та управління суїцидальною поведінкою.

Особливо важливим у подоланні масштабної як для окремої особи, так і для всієї земної цивілізації проблеми є духовний розвиток людей. І повинен він починатися змалку, щоб ще з дитинства навчитися усвідомлювати цінність життя, яке дарував Бог, уміти знайти свою індивідуальну ціль, з котрою ми прийшли на Землю, а також те, якою трагедією обернеться необдуманий чи обдуманий передчасний крок у потойбіччя для рідних та близьких самогубці та й для подальшої долі його душі...