Педагог за фахом і нафтовик у житті Іван Василишин – житель села Князівського Дубівської ТГ і його невтомний літописець – автор різноманітних книжок про життя як воно є: «Дорогами моїх односельчан», «Горіховий сад», «Книга натураліста», «Пісні моєї молодості», «Колядник», «Оповідання для дітей та дорослих», «Благодатне пагіння Шумеївського саду», «Тимко Библів – князівський першовідкривач Канади», «Фарватер нашої молодості», «Князівське в поезії і картинах».

Він упорядник краєзнавчих книжок Василя Василишина, Івана Пасічника, Павліни Литвин (Василишин) та Святослава Литвина. Краєзнавець Іван Василишин пише про людей і життя навколо просто й щиро – мовою серця. Його твори добрі. А нещодавно вийшла друком книжка князівського краєзнавця – «Мандрівка серця» про рідне село – у нарисах спогадах, оповідках, бувальщинах, переказах князівчан.

«Нова книжка розповідає про мої життєві дороги і про моїх односельців, про минуле села Князівського, – зазначив Іван Василишин. – В основі видання – бувальщини, спогади й перекази людей, які я записував упродовж багатьох років, а також нариси про сучасних князівчан. Відтак зібрані матеріали я класифікував і помістив у новій книжці. Також постарався донести до читача свої дитячі переживання, радощі й болі. Пройшовши багато доріг за своє життя, я завжди залишався патріотом свого села. У чужих світах нічого кращого не побачив, а навпаки, після трьох десятиліть на чужині моя душа там не віднаходила спокою... У цій маленькій книжці невеличкими штрихами окреслив і деякі проблеми нашого сучасного сільського життя в цей дуже нестабільний воєнний період історії нашої Батьківщини...».

Книжка «Мандрівка серця» вийшла друком у МПП «ТАЛЯ» у селищі Брошневі-Осаді і має чотири розділи: «Життя села з надією на перемогу», «Щасливі роки дитинства», «З минулого німецької окупації» та «Трагічне і комічне». Художнє оформлення Яніни Попович. На сторінках видання, присвячених авторським роздумам чи ліричним відступам, поміщено й чимало поетичних рядків знаних та менш відомих українських авторів. Твори Василя Симоненка, Ліни Костенко, а також уродженців Князівського Ореста Левицького і Михайла Кулика краєзнавець не просто цитує, а й усім серцем смакує їхніми поетичними рядками.