Дуже гірко, коли спонукою чи поштовхом до творення поезії стають людські гіркоти й болі. Війна, заробітчанство, пандемія... Та хіба може справжній майстер слова сьогодні відсторонитися від реалій життя, а головно той, який відчув і відчуває їх на собі...
Недавно у Білій Церкві на Київщині вийшла друком нова книжка відомої прикарпатської поетеси Лесі Геник «Коронована весна» – зі слів авторки, «емоційний згусток переживання непростої ситуації, яка склалась у 2020 році у світі через епідемію COVID-19» і присвята «всім, на кому залишилася мітка «ковіду». Переднє слово до збірки написала івано-франківська письменниця і відома громадська активістка Оксана Пронюк-Кузьма, яка порівняла поетичне видання з роздумами з дороги зцілення, мета яких – підтримати не лише себе, а багатьох: «Впродовж кількох місяців тривала боротьба з хворобою, яка впиналася в легені, перетискала горло. До знемоги бракувало повітря. Але була рятівна дихальна маска і стіни, які поетеса списала очима вздовж і впоперек. Як добре, що вона писала! Лесині вірші здатні діагностувати і реанімувати, проводити терапію і зцілювати. «Короновану весну» Леся Геник вистраждала у пору весняного цвітіння в лікарняній палаті...».
Час протинає шкіру
гострим-прегострим жалом.
Бачила близько прірву,
мало туди не впала.
Втрималася, вернулась.
Висіпнули за руки…
………………………Дякую, Боже милий,
за кожний подих нині!
Тихо лікую крила
там, на болючій спині...
(«Час протинає шкіру...»)
Читаючи ці рядки, вкотре переконуюся, що сила таланту потужна й незвідана. Він проступає з кожного поетичного рядка нової збірки Лесі Геник і робить її тематичний тягар цікавим і неповторним, а образність – глибокою й виразною. Показово, що ліричних героїв «Коронованої весни» виписано без надлишкової авторської суб’єктивності чи емоційності. Нова книжка поезій – це неповні чотири десятки творів, але їхній зміст – своєрідний поетичний щоденник болю, сповіді й віри.
Із творчої метрики
Леся ГЕНИК (Олександра Туєшин) – відома прикарпатська поетеса з Івано-Франківська, уродженка села Середнього Березова на Косівщині. За фахом – філософ-релігієзнавець, закінчила філософський факультет Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Ініціаторка, співзасновниця і чільниця літературної платформи «Об’єднані словом» (2012 р.)
Твори авторки друкували на сторінках газет, альманахів, колективних збірок, у журналах «Дніпро», «Золота пектораль плюс», «Дзвін» та ін. Леся Геник – авторка трьох книжок поезій: «Від душі до душі» (2013), «Полинова ріка» (2015) та «Коронована весна» (2021).
