За даними ВООЗ, статистика зараження небезпечним захворюванням на сьогодні сягла більше 44 мільйонів, серед яких понад мільйон - це смер­тельні випадки, близько 30 млн. видужали, наразі хворіють понад 10 мільйонів осіб. Ситуація досить складна, адже пандемія все більше набирає обертів. Коронавірус, який вразив планету, поступово вносить зміни і поправки в усі сфери життя людини, змінює й саму людину.

Уряди багатьох країн змушені вводити жорсткі заходи, що обмежують фізичне спілкування людей - локдауни та карантини. А це, своєю чергою, відбилося не лише на економіці. На людей тисне абсолютно все: економіка країни, робота, сім'я... Люди втрачають робочі місця, багато сімей руйнуються у зв'язку з фінансовими труднощами. Когось карантин привів до реального зубожіння. Вірус уже не так сильно лякає громадян, як бідність, борги і голод. Тож фактично в усіх країнах світу громадяни, не зважаючи на смертельну небезпеку від нового захворювання, виходять на масові протести проти карантинних обмежень.

В умовах обмежень кожен вчиться виживати як може, а отже, приймати рішення швидко, щоб адаптуватися до ситуації: вчиться економити кошти, при закупці в магазинах віддає перевагу продуктам, предметам першої необхідності, підшуковує місце праці, на яке не надто впливатиме карантин (наприклад, дистанційне).

На жаль, окрім дотримання самостійної економії, українцям порятунку більше чекати ніде: робочих місць бракує, зарплати "впали", а від держави ніякої допомоги ні для громадян, ні для підприємництва та бізнесу, як це у розвинутих державах.

Улітку було відновлено міжнародне авто- та авіасполучення. Для безпеки та зручності всі країни поділили на кілька зон, інформацію про які щотижня оновлюють у Міністерстві охорони здоров'я. Проте якщо раніше фактично від усіх, хто перетинав державні кордони, в Україні вимагали самоізоляцію на два тижні, то тепер, якщо повертаються із "зеленої" зони, - лише пройти тест на коронавірус. Кабмін також дозволив припиняти режим самоізоляції чи обсервації тим, хто в'їжджає на територію України з країн "червоної зони" за умови, якщо вони впродовж доби зроблять тест на COVID-19 методом ПЛР після перетину кордону і матимуть негативний результат, або приїдуть на територію України вже з готовими результатами тестування, зробленого не пізніше ніж за 48 годин до моменту перетину кордону.

Для тих, хто планує поїздку за кордон, існує інтерактивна карта Міністерства закордонних справ, в якій зазначено, чи пускає країна громадян України, і якщо в'їзд дозволено, чи є якісь додаткові умови для подорожі. Про актуальні правила в'їзду до всіх країн світу можна дізнатися також на сервісі Visit Ukraine.

Що ж стосується правил перельоту, то під час карантину вони суттєво змінилися. І деякі з них, вважають експерти, залишаться у протоколах авіакомпаній і після пандемії (як це сталося з ретельною перевіркою багажу після теракту 11 вересня). Пасажирам радять прибувати в аеропорти без супроводу, дотримуватися дистанції в півтора метра на всіх етапах: від реєстрації на рейс і проходження зони митного контролю до посадки в літак. Температурний скринінг тепер проводять кілька разів: в аеропорту перед вильотом, безпосередньо в літаку та після прибуття до пункту призначення. Фактично всі авіакомпанії просять пасажирів заходити у літаки невеликими групами.

У більшості авіакомпаній додаткові послуги в літаку пасажири сплачують лише безконтактно, на борту роздають дезінфікуючі серветки, персонал на деякий час відмовився від бортових журналів.

Чимало авіакомпаній продають квитки тільки з умовою дотримання соціальної дистанції у літаку, коли місця зайняті через одне. Зазвичай за таким принципом діють авіакомпанії, які пропонують тривалі рейси.

Нині, коли багато областей України потрапили до "червоної зони", знову є загроза припинення руху транспорту - передусім залізничного, як це було при першій хвилі пандемії. Тож перевізники виступають із вимогою дозволити перевезення, обіцяючи дотримання правил безпеки у транспорті. Адже вони зазнають суттєвих грошових втрат, скорочення робочих місць.

Не завжди може пощастити добратися кудись і міським та міжміським транспортом, тому що посадка обмежена кількістю сидячих місць. Тобто автоперевізники також не в кращому становищі. Потерпають від карантинних обмежень і прості громадяни, тому що інколи доводиться добиратися у місто, до роботи чи лікувальних закладів на таксі, заплативши за послугу у десятки разів дорожче.

Якщо криза через пандемію затягнеться, сукупний обсяг глобального капіталу може скоротитися цього року на $16 трлн. До довірусного рівня він зможе повернутися лише у 2023 році. Для порівняння - до кінця 2008 року фінансова криза зменшила світовий капітал на $10,2 трлн.

Фінансову кризу відчули не лише прості прості люди, а й найвпливовіші бізнесмени світу, в тому числі мільйонери та мільярдери, особливо через мінливості на фондових ринках. Проте з їхніми статками бідними вони точно не залишаться.

Пандемія змусила підприємців змінити ставлення до своїх фінансів, реорганізувати працю. COVID-19 став сильним поштовхом для розвитку цифрової торгівлі, телемедицини та автоматизації.

Масштабна автоматизація почалася ще до COVID-19. Наприкінці 2017 року, за оцінками McKinsey Global Institute, на 60% всіх робочих місць були автоматизовані понад 30% всіх ключових завдань. До 2030 року це торкнеться від 400 до 800 млн робочих місць у всьому світі. Згідно з даними Інституту Брукінгса, за останні 30 років темпи автоматизації постійно збільшувалися. І, по суті, вже можна уявити світ бізнесу - від виробничого цеху до індивідуального споживача, - в якому участь людини зводиться до мінімуму. Але не виключено, що багато людей, повертаючись до нормального життя, знову почнуть відвідувати магазини та супермаркети. Що пацієнти з серйозними проблемами зі здоров'ям захочуть бачити своїх лікарів особисто. Таким чином багато видів робіт залишаться неавтоматизованими. Однак загальні тенденції очевидні і, швидше за все, незворотні. А це загрожує подальшим збільшенням відсотку безробітних на планеті.

Дотримання дистанції у громадських місцях задасть тренд і на наступні роки. Зокрема, у сфері освіти. Перехід на віддалене навчання не лише відкриє можливість охопити більшу аудиторію, адже школярам та студентам не потрібно перебувати у місті чи країні навчання, а й допоможе вирішити проблему браку контенту й кадрів. Дасть змогу підключати до лекцій професіоналів у медицині, промисловості, бізнесі, культурі та спорті. При цьому переходити до повноцінної дистанційної освіти немає потреби - живе спілкування вкрай важливе для молоді. А звичайні онлайн-уроки можна перетворити на воркшопи та інтенсиви. Така система може скоротити час навчання до 2-3 років.

Очікується, що процес навчання стане безперервним - він почне органічно вплітатися в наше життя й після отримання шкільних та університетських знань.

За таких обставин конкуренція між навчальними закладами зростатиме. З іншого боку, новий підхід до навчання і адаптований контент зробить будь-який регіональний університет конкурентоспроможним на ринку.

Завжди будуть як прихильники віддаленої роботи, так і її противники. Бо ж віддалена робота підходить не всім. Бізнес, у якому не треба постійно контактувати з клієнтами, захоче залишитися в режимі карантину, коли робота кипітиме, працівники виконуватимуть свої завдання віддалено, а власникові доведеться менше (або й зовсім перестати) платити за офісні приміщення та супутні витрати. Повністю позбутися від офісів не вийде, але те, що кількість дистанційних працівників суттєво зросте, це факт.

У цій моделі є і зворотний, психологічний бік. Чим менше ми взаємодіємо з людьми, тим в більшому стресі можемо перебувати. Відчуття самотності та втрата зв'язку із зовнішнім світом - потенційна хвороба майбутнього. Багатьом більше підійде якийсь гібрид із роботи вдома, в офісі та інших улюблених локацій для можливості переключатися, щоби зберігати своє психічне здоров'я у нормі.

Його ми матимемо, але за нинішніх умов потрібно буде звертати увагу на особисті межі, санітарні умови закладів, зайвий раз придивлятися до погано вимитого посуду, підсвідомо вимагаючи досконалої чистоти. Дезінфектори тепер стоятимуть на кожному столі. Не виключено, що почнемо частіше ходити в гості до близьких та друзів замість того, щоб відвідувати кав'ярні та ресторани, готувати їжу самостійно чи користуватися службами доставки. Хоча для українців це не складно - ще зо два-три десятки років тому так і було, оскільки ресторанний бізнес в Україні раніше не був настільки розвинутий і популярний, як у Європі.

Торгові центри й до кризи переживали не найкращі часи, а нині вони взагалі на межі. Це пов'язано не лише з інтернет-продажами, які забрали людей з офлайн-магазинів, а й у цілому з психологією покупців: ми стали відповідальніше та вибірковіше підходити до покупок, почали економити на всьому.

Бренди не стоять на місці й підлаштовуються під світові тенденції до онлайн-покупок: відомі марки почали інвестувати у віртуальні примірочні, сервіси для зручного вибору одягу, косметики чи аксесуарів. На сьогодні відбувається бурхливий розвиток цих технологій, а це ще швидше підпише вирок торговим центрам. Хоча як тільки закінчиться карантин, є усі шанси на те, що багато людей, втомлених від замкнутого простору та обмеженого спілкування, ринуться у реальні магазини, а не інтернетівські.

У музеях уже впровадили обмеження на одночасне відвідування, щоб не створювати штовханину. В театрах та кінозалах зробили більше простору між сидіннями (або ж садять глядача у шахматному порядку), що вплинуло на заповнюваність, але допомогло повернути глядача. Проте кількість відвідувачів зменшилася й через те, що більшість через коронавірус нині уникає скупчень людей й тому взагалі не захоче виходити з дому, повністю переключившись на онлайн-стрімінг. Як альтернатива повернулася вічна класика - перегляд кіно просто неба в авто, проте це явище сезонне. Концерти у прямому ефірі - вже сьогоднішня реальність, і вона відкриє величезні можливості для нових артистів.

Тож дистанціювання задає тренд і на наступні роки. Можливо, ми не станемо менше хворіти, але наше ставлення до персональної гігієни та здоров'я в цілому зміниться. Крім власної безпеки, відтепер будемо думати, як наші дії впливають на навколишній світ та оточення.

Через пандемію COVID-19 у всьому світі було скасовано або відкладено заплановані на 2020 рік заходи - церемонії ("Оскар-2021"), конкурси ("Євробачення-2020"), спортивні змагання і т д. Церемонію вручення премії американської кіноакадемії 2020-го вперше за 40 років перенесли з 28 лютого на 25 квітня. Більшість кінокомпаній були змушені перервати виробництво фільмів. Було скасовано конкурс "Євробачення-2020", він відбувся у вигляді онлайн-концертів.

"Жертвами" коронавірусу стали також Олімпійські ігри в Токіо та чемпіонат Європи з футболу: обидва заходи перенесені на 2021 рік. МОК довго намагався врятувати Олімпіаду, але в підсумку був змушений відкласти і її. Аналогічне рішення прийняли в УЄФА на нараді представників 55 національних футбольних федерацій, що входять до європейського футбольного союзу. Правда, від часу послаблення карантину улітку й донині деякі футбольні матчі все ж відбулися.

На появу вакцини від коронавірусу сподіваються в усьому світі. Кількість лабораторій, що працюють над її створенням, надзвичайно велика. У вчених вже є кілька варіантів вакцини, їх тестують на тваринах. ФРН, Франція, Італія та Нідерланди об'єдналися в альянс, щоб після створення препарату спільно забезпечити вакциною усі країни ЄС. Але, судячи з усього, вакцина з'явиться на ринку не раніше середини 2021 року.

Тим часом люди вчаться співіснувати з вірусом. У Німеччині з'явився офіційний додаток Corona-Warn-App, який попереджає про можливу небезпеку зараження коронавірусом. Він буде фіксувати переміщення власників смартфонів та повідомляти їх про контакт з людиною, інфікованою SARS-CoV-2 та зафіксованою у базі даних Міністерства охорони здоров'я, що допоможе простежити та розірвати ланцюжок заражень вірусом.

Якщо необхідність - матір винаходу, то коронавірус може принести і позитивні зміни. Навряд чи вони компенсують людські та економічні втрати, однак їхню появу не варто недооцінювати.

Щоб дистанціюватися, люди, колективи, компанії та уряди вивчають нові способи зв'язку: Zoom, Skype, FaceTime. Багато хто навчився працювати віддалено - якісно і з набагато більшою швидкістю. Така гнучкість може бути дуже корисною для працівників, наприклад, якщо у них народилася дитина, з'явилися невідкладні справи і т. д.

Крім того, коронавірус прискорює темпи та масштаби інновацій на робочому місці.

Також COVID-19 посприяв появі інновацій у біотехнологіях та вакцинації; спростилися формальності для впровадження нових методів лікування. У багатьох країнах систему охорони здоров'я було дуже важко реформувати. Теперішня криза значно спростила ці процеси. Внаслідок цього мають з'явитися більш стійкі та ефективні медичні структури.

Без сумніву, пандемія коронавірусу змінила кожного з нас. Хтось більше почав цінувати сім'ю, інші стали серйозніше ставитися до власного здоров'я, дехто змінив роботу та спосіб життя. Очевидно, що COVID-19 з нами надовго, і люди мають унікальну здатність пристосовуватися, щоб навчитися жити з цією небезпечною хворобою та навіть знайти у собі сили стати кращою версією себе, аніж були до пандемії.

Маски, соціальна дистанція, тести і раннє звернення до лікаря - із послабленням карантину це досі найдоступніші інструменти боротьби. У багатьох державах вони офіційно діятимуть, доки не з'явиться вакцина чи ефективне лікування від небезпечного захворювання.