Попри велику війну в Україні 2023-й видався доволі знаковим для центральної міської клінічної лікарні (ЦМКЛ) обласного центру Прикарпаття. Зокрема медичний заклад виграв аж чотири транскордонні гранти в межах програм співробітництва України з Польщею та Румунією, призначені для розширення інфраструктури установи й придбання для неї новітнього лікувального обладнання. Водночас у лікарні, за вже давньою доброю традицією, як не раз писала «Галичина», освоїли низку нових і складних методик оперативного втручання заради порятунку життя й здоров’я людей. Звісно, не бракувало й проблем в умовах воєнного стану в державі… Докладніше про це й інше розповідає директор Івано-Франківської ЦМКЛ Тарас МАСЛЯК.

– Пане Тарасе, хоч активні бойові дії тривають лише на східних та південних українських землях, вони вельми відчутні й тут, на крайньому заході. І вже тому, що в державі загалом явно побільшало людей, котрі потребують невідкладної медичної допомоги. Яким з цього погляду був для Вашої установи рік, що минув?

– Торік до нашої лікарні звернулось майже 16 тисяч пацієнтів, а це на 25 відсотків більше, ніж побувало в нас упродовж 2022-го. А зокрема хірурги з різних спеціалізованих відділень лікарні провели сукупно дев’ять тисяч операцій, тобто на три тисячі більше, ніж того самого 2022 р. Уже такий простенький порівняльний аналіз за результатами діяльності лише нашої лікувальної установи засвідчує, що справді спостерігається тенденція до наростання числа хворих.

Втім, ми її бачимо щодня, коли перебуваємо на так званому ургентному чергуванні в місті і до нас в екстреному порядку привозять хворих. Тобто через день, оскільки, крім ЦМКЛ, на такій вахті чергує й міська клінічна лікарня №1. Тоді до нас надходить майже 200 осіб. Звісно, нинішні потужності нашої установи не розраховані на таку кількість пацієнтів. Тому шпиталізуємо лише тих, хто в найтяжчому стані, тобто орієнтовно половину. А якщо загалом, то нам стабільно бракує як мінімум 150 ліжко-місць.

– Думаю, не без того більшає в ЦМКЛ пацієнтів, що до неї просяться всі, хто знає – чув чи читав – про її високий рівень кваліфікованого медичного обслуговування…

– Так, ми гордимося тим, що маємо довіру жителів міста й області. Але в інших лікувальних закладах обласного центру пацієнтів не меншає. І там теж не можуть у цілковитому обсязі забезпечити ургентну допомогу через брак приміщень і ліжок…

У ЦМКЛ ми працюємо над розвитком інфраструктури лікарні. Приміром, завершуємо підготовку проєкту облаштування на вулиці Софіївка п’ятиповерхового корпусу для реабілітаційного центру, який відповідатиме всім вимогам Євросоюзу й де надаватимуть послуги від первинної реабілітації до цілковитого одужання пацієнта. Маємо на це грант, виграний разом із польськими колегами. Тобто здійснюватимемо проєкт завдяки фінансуванню з-за кордону, тож це не викличе жодного додаткового навантаження ні на скарбницю міської громади, ні на Державний бюджет.

У такому самому партнерському ключі плануємо спорудити в ЦМКЛ протягом 2025 –2030 рр. за найновішими технологіями хірургічно-реанімаційний корпус. Ми вже розробили відповідний проєкт і цього року оголосимо тендер. Водночас очікуємо, що наші партнери зі США частково профінансують це будівництво…

– Тобто як комунальна установа міськради робите все, що можете, на своєму рівні для розширення лікувальних можливостей. А хто сам працює, як мовлять, тому й Бог помагає…

– Звісно, робимо все, що в наших силах, – беремо участь у відповідних програмах Євросоюзу, спрямованих на підтримку реформ в Україні, виграємо гранти, залучаємо іноземних інвесторів до праці на поліпшення поточного стану лікарні та на її перспективу. Але, як вважаю, і керівники області й міста спільно з Міністерством охорони здоров’я мали б звернути на це увагу та допомогти нам розв’язати проблему збільшення числа ліжко-місць.

Власне, від міського голови Руслана Марцінківа маємо цілковиту підтримку і сприяння у реалізації наших планів. Але нарощення спроможності ЦМКЛ з тим, аби шпиталізувати більше пацієнтів, потребує відповідних дій і на вищих щаблях влади в державі.

Загалом, як на мене, річ ось у чім. Оскільки маємо й велику кількість жителів міста і прилеглих сіл, котрі чекають, аби планово потрапити до нас на лікування, бачимо, що Україна поступово йде до системи охорони здоров’я, яка панує у світі, коли чи не скрізь існують черги на отримання медичної допомоги. Адже нині багато людей приїжджають з-за кордону і скаржаться на те, що в Європі треба довго чекати на обстеження чи консультацію лікаря. Але й у нас уже спостерігається майже те саме: кількість хворих збільшилась, а число приміщень для їх прийому на консультації і лікування чи спеціалістів – ні.

Є випадки, наприклад, коли на УЗД чи рентген у ЦМКЛ потрібно очікувати 10 – 12 днів, а то й добрі два тижні. Щоб розрядити цю напругу, розгортаємо по місту так звані віддалені консультативні поліклініки, це зменшить черги в нашій, сказати б, головній поліклініці – на вулиці Мазепи. Першу з них відкриємо в мікрорайоні «Пасічна». Нам тут виділили невеличке приміщення, яке ми відповідно облаштуємо й обладнаємо. Тоді тутешні жителі матимуть змогу записуватися на консультації й обстеження й сюди.

– Судячи з повідомлень у новинних медіа регіону, ЦМКЛ розвивається, сказати б, не лише вшир, а й углиб. Принаймні 2023-го колектив лікарні задекларував неабиякий поступ у вдосконаленні лікувального процесу, виведенні його на вищий технологічний рівень. Особливо потішило недавнє нове досягнення Ваших кардіохірургів, які замінили серцевий клапан за найсучаснішою технологією 76-річній пацієнтці без жодного розтину грудини, – таку фактично безкровну операцію здійснили вперше на Прикарпатті. Адже свого часу «Галичина» присвятила кілька грунтовних публікацій про роботу відділення інтервенційної кардіології, радіології та кардіохірургії ЦМКЛ під орудою Олега Совтуса. Приємно, що такими здобутками ці ентузіасти своєї справи повсякчас підтримують власне реноме й завдячують особисто Вам та медичному директору ЦМКЛ Олегові Ціхоню за умови праці, сприятливі для відточування хірургічної майстерності…

– Запровадження найсучасніших технологій у лікуванні краян та гостей регіону, в тому числі й переселенців зі сходу й півдня держави, – на першому місці в нашій діяльності. Спеціалісти лікарні навчаються та стажуються й за кордоном, і ми крок за кроком рухаємось уперед. До нас також приїжджають іноземні лікарі, щоб поділитися своїм досвідом лікування й запозичити ті чи інші наші напрацювання.

Якщо говорити, приміром, про успіхи наших кардіохірургів, про які ви згадали, то передусім варто зазначити, що вони провели торік понад 200 операцій на відкритому серці, себто за традиційною методикою. А це означає, що майже кожного робочого дня, а то й вихідними, наші фахівці здійснювали як мінімум одне хірургічне втручання, яке нерідко може тривати й годинами.

Але справді особливою гордістю ЦМКЛ є хірургічні втручання за новими технологіями саме в цій сфері охорони здоров’я, оскільки, як знаєте, серцево-судинні недуги – на одному з чільних місць у світі за рівнем смертності від них. Отже, освоєнням нових досягнень міжнародної кардіохірургії, в тому числі й методик оперативного лікування малоінвазивними способами, як в окресленому вами випадку, здобуваємо перемогу над тією тенденцією – вириваємо з чіпких лап смерті чимраз більше ще донедавна приречених.

Зокрема та операція довела, що й вада аортального клапана – не вирок! А крім неї, маємо у своєму набутку серед переліку унікальних і такі втручання, які фактично ніхто з кардіохірургів в Україні не робить, тобто вони – світового рівня. І це гордість для всієї області, а не лише самого Івано-Франківська.

– Судячи з відгуків пацієнтів ЦМКЛ у фейсбуці та інших соціальних мережах, кардіохірурги у Вас – справді спеціалісти від Бога…

– І не лише вони. Торік у межах лікарні провели також велику кількість інших унікальних хірургічних втручань, які врятували не одне життя. Приміром, у тому самому відділенні О. Совтуса впровадили надсучасну малоінвазивну операцію – так звану тромбоекстракцію, коли тромб у судині головного мозку, який не вдається вчасно розчинити медичними препаратами, оперативно видаляють механічним способом, і це вберігає хворого з інсультом від інвалідизації.

Надскладні сучасні операції виконують й у наших відділеннях мікрохірургії ока та хірургії голови і шиї. У травні 2023-го вперше здійснили – причому, успішно – трансплантацію нирки від посмертного донора. Під завісу попереднього року теж уперше на Прикарпатті судинний хірург Ростислав Сабадош здійснив надскладну операцію з видалення аневризми черевного відділу аорти, чим ліквідував загрозу для життя 74-річного пацієнта. А буквально днями він успішно провів теж украй важке оперативне втручання іншому пацієнту – видалив 63-річному чоловікові 13-сантиметрову аневризму в діаметрі правої підколінної артерії...

Спеціально вдаюся до таких нечитабельних подробиць, аби читачі змогли сповна оцінити усю складність роботи нашого провідного судинного хірурга. До речі, в одному з лікувальних закладів, де той пацієнт побував перед тим, його визнали було неоперабельним. Отож завдяки майстерності Р. Сабадоша йому, по суті, врятували ногу від ампутації.

Уже й не кажу, що, приміром, недавно ми запровадили в ЦМКЛ й таку діагностику для хворих з патологією хребта, суглобів та опорно-рухового апарату, як функціональна рентгенографія. З її допомогою можна виявити й приховану ваду, якої не видно під час статичного рентген-обстеження. Скажімо, звичайний рентгенівський знімок може й не показати, що в пацієнта розрив сухожилля. А під час функціонального обстеження його обов’язково діагностують.

– Наскільки відомо, за числом вилікуваних від різних поранень українських захисників з багатьох регіонів України ЦМКЛ уже зробила чималий внесок в оборону держави.

– Та цим не обмежуємося. Допомагаємо фронту, як і чим можемо. Приміром, передали військовим на передову з десяток автомобілів швидкої медичної допомоги. Крім того, вже кілька разів працівники лікарні віддавали свій одноденний заробіток (а це сукупно 600–700 тисяч гривень) на потреби армії. Адже від належного забезпечення наших Збройних сил усім необхідним залежать нині здоров’я і спокій кожного українця.