31 грудня тисячі іранців штурмували посольство США в Багдаді. Вони увірвалися на територію посольства і спалили будівлю охорони. Вашингтон звинуватив Іран в умисній атаці на посольство і відправив до регіону додаткові війська. Тегеран звинувачення відкинув.
Уранці 3 січня США завдали авіаудару по автоколоні на території аеропорта Багдада. В результаті атаки було вбито іранського генерала Касема Сулеймані, якого американський президент Трамп і Вашингтон називали головним терористом і звинувачували у смерті багатьох американських військових, що перебували на території країни.
Уряд Ірану пообіцяв помститися Америці за вбивство головного іранського військового лідера та стратега. Додало полум’я до розгорання конфлікту і смерть 56 іранців у тісняві людей під час багатотисячної церемонії поховання і вшанування вбитого Касема Сулеймані.
У відповідь на смерть свого політичного та воєнного лідера парламент Ірану ухвалив законопроєкт, який визначає американську армію і Пентагон як терористичні організації. Секретар вищої ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані заявив, що Іран розглядає 13 варіантів помсти США за вбивство генерала Касема Сулеймані, і додав, що навіть самий м'який варіант буде руйнівним для Сполучених Штатів, адже Ісламська Республіка "відкриє двері в пекло". Можна сказати, що ця ситуація, по суті, вже і є початком неоголошеної війни між США та Іраном.
Америка тим часом почала перекидати стратегічні бомбардувальники В-52 ближче до Ірану. Минулого тижня Вашингтон оголосив про відправлення на Близький Схід додатково ще 3,5 тис. солдатів, пояснивши це загрозою дій у відповідь з боку Ірану. Підрозділи армії США переведені в стан підвищеної бойової готовності.
Уряд Ізраїлю також перевів в стан повної бойової готовності спецслужби та армію, бо більшість експертів у регіоні вважає, що Іран з більшою ймовірністю завдасть удару по союзниках США (зокрема по Ізраїлю), ніж по добре укріплених американських військових базах в Іраку, які перебувають під посиленою охороною.
Сполучені Штати та Іран роками перебували у стані конфлікту, ретельно розраховуючи можливі наслідки тих чи інших агресивних кроків. Спецслужби США давно тримали Сулеймані під прицілом. Згідно із розсекреченими військовими матеріалами про війну в Ірані, можливість вбивства генерала американське командування розглядало ще у 2006 році. Той факт, що цього разу американці натиснули на курок, дозволяє припустити, що президент Трамп вважає, що користь від цього перевищила можливий ризик. Адже іранський режим нині ослаблений ізоляцією, економічними санкціями і нещодавніми масовими демонстраціями протестів проти місцевої влади. Тому, мабуть, в адміністрації Трампа розраховували на те, що Тегеран лише випустить пар, пригрозить діями, але на ділі жодних серйозних стратегічних загроз не буде.
Та не всі у США поділяють таку точку зору. "Президент Трамп щойно підкинув динаміт в порохову бочку. Тепер йому доведеться розповісти американцям, що він має намір робити надалі, щоб уберегти наші війська і співробітників посольства, наших людей і наші інтереси - як вдома, так і за кордоном, а також наших партнерів в регіоні і за його межами", - заявив колишній віцепрезидент США Джо Байден.
Нині, коли протистояння загострилося, помилки в розрахунках американців більш вірогідні і можуть призвести до повномасштабної війни.
Про це свідчить і здійснення сьогодні, 8 січня, ракетних ударів Тегерана по двох військових базах в Іраку, на яких розташовано американський військовий контингент. Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї назвав їх попереджувальним "ляпасом" по США і повторив вимогу Вашингтону вивести війська з регіону.
Світова економіка вже відреагувала на ситуацію: після повідомлень про вбивство Сулеймані підскочили ціни на нафту.
Світ також уже відреагував на подію: більшість політиків-урядовців і простих громадян різних країн або висловлюють занепокоєння ситуацією, або ж прямо засуджують дії американського уряду, заявляючи, що загострення конфлікту між США та Іраном, що триває багато років поспіль, нині стало особливо вибухово-небезпечним і "запалило ґніт руйнівної війни".
