У Верховині завершився другий міжнародний форум Центральної та Східної Європи «Via Carpatia», котрий зібрав чимало гостей та впізнаваних облич – артистів, письменників, політиків найвищого рангу. Організатори створили два висококласні сценічні майданчики – на Співочому полі в центрі містечка, де збиралися інтелектуали для дискусій, та на стадіоні «Черемош», де відбувалися концерти аматорів та професійних артистів. Три дні фестивалю поділили тематично – день театру, день поезії та день музики. І в додаток, традиційний ярмарок гуцульських виробів від народних умільців.
У п’ятницю гостей міжнародного форуму вітали ініціатор «Via Carpatia» Микола Княжицький, вбрана у гуцульський стрій Анжеліка Рудницька та голова Українського культурного фонду Марина Порошенко. Їхні короткі виступи завершилися спільним виконанням пісні «Червона рута».
«До нашого Форуму долучилося багато громадських організацій із сусідніх країн та прикарпатських областей. Верховинщина вкотре підтверджує звання літньої столиці Української держави», – сказав Микола Княжицький.
Перший – «театральний» – день позначився немилосердним сонцем без єдиної хмаринки і неймовірною атмосферою та захопленням глядачів, коли пізно увечері, після численних виступів родинних колективів Романюків, Ілюків, колоритного обряду гуцульського весілля, на сцену вийшли актори Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. І. Франка із легендарним мюзиклом Ярослава Барнича «Гуцулка Ксеня» у постановці народного артиста України Ростислава Держипільського. Написана 1938 року, вперше поставлена наступного року у гірському Делятині, бо польська влада заборонила ставити у Косові, «Гуцулка Ксеня» у свій 80-й день народження таки відновила історичну справедливість, щоб удруге зазвучати у всій своїй автентичній красі серед гір.
Публіка реагувала на кожен жарт, на кожну імпровізацію акторів, а знамените на весь світ танго звучало на всі гори.
З самого ранку на Співочому полі розпочалася наукова конференція «Екологія Карпат. Міжнародна співпраця та транскордонні біосферні резервати».
Сергій Жадан, Іван Малкович, Василь Жданкін, Юрій Андрухович, Тарас Чубай, Марійка Бурмака мали свої індивідуальні програми і взяли участь у міжнародній конференції «Коло Вінценза».
Другий – «поетичний» – день подарував численним гостям Верховини музично-поетичне дійство «Антологія української поезії ХХ століття», проект Соломії Чубай — симфонічний концерт «Чубай. Україна. Любов» пам’яті батька Грицька Чубая за участі гуртів «Роккоко» і «Джалапіта» та симфонічного оркестру «INSO-Львів», неймовірний виступ улюбленого всіма гурту «Плач Єремії», відомий музичний проект Андруховича і гурту Karbido «Літографіі» та проект Сергія Жадана й гурту «Собаки в космосі». Численну публіку зібрала також презентація публіцистичного циклу Віталія Портникова.
Премію «За гуманістичне служіння» від міжнародної конференції «Коло Вінценза», присвячену авторові епосу про гуцульський край «На високій полонині», отримав уродженець Косівщини, поет, видавець, лауреат Шевченківської премії Іван Малкович. Першу таку премію торік вручили ректорові Українського католицького університету Мирославові Мариновичу. «Для мене велика честь отримати цю нагороду і вступити в світле коло Вінценза. Це людина, яка зняла «шапку-невидимку» з гуцульської культури. Важливо підсвічувати народ культурою. Як це робив Станіслав Вінценз, як це робить Микола Княжицький», – зауважив директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович.
«Музичний» – фінальний – день форуму «Via Carpatia» був днем симфонічних прем’єр. Високопрофесійна сцена сприяла чудовому звучанню музики від топових композиторів сучасності – композитора нової генерації Івана Небесного та класика, автора легендарної «Мелодії» Мирослава Скорика. На стадіоні «Черемош» відбулася прем’єра симфонічної сюїти коляди Івана Небесного «Нова рада стала» і симфонічної сюїти Мирослава Скорика «Бог предвічний». Їх виконав академічний оркестр «INSO-Львів». Крім колядок серед вечірніх гір прозвучали «Гуцульський триптих» Скорика із кінофільму «Тіні забутих предків» та «Карпатська рапсодія». Звучали блискуче і напрочуд органічно.
Окрім суто фестивальних подій чи зустрічей науковців, котрі дбають про екологію Карпат, на форумі відбувалися і палкі дискусії політиків та психологів, громадських діячів та небайдужих активістів.
Скажімо, панельна дискусія: «5 років протидії російській агресії: нові виклики та загрози» під модеруванням Мирослави Барчук об’єднала Марюса Януковіса, Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні, держсеретаря Міністерства інформаційної політики Артема Біденка, дипломата Данила Лубківського, Вахтанга Кіпіані – публіциста, історика, правозахисника Бориса Захарова, голову ВР України Андрія Парубія та інших політиків.
Маріс Януковіс наголосив у тому, що Україна має свободу слова і це відрізняє її від інших постарядянських країн. Цікавою була його думка про те, що в інформаційній війні, котру веде Росія проти нашої країни, варто було б створити російськомовний канал. І додав: «… це ідея, яку варто обговорити».
Не підтримав думки модераторки про те, що сьогодні в Україні відбувається контреволюція і розпочався реванш антиукраїнських сил Борис Захаров, правозахисник, керівник адвокатського центру Української Гельсінської спілки з прав людини. Він запропонував подивитися на зазначену тему з іншого боку.
За його словами, суть проблеми, яку ми всі сьогодні відчуваємо і яку називаємо реваншем антиукраїнських сил, полягає у знеціненні політики. Адже нині і політики, і громадські діячі роздмухують полум’я зневіри. Тому ТБ, журналістам, здебільшого оліргахічних телевізій, є що ретранслювати, і все це вигідно антиукраїнським силам. Таку політику ведуть за великі гроші, а хтось – від нерозуміння ситуації. І це нищить нашу довіру до влади. Так відбувається криза довіри і знецінення інституцій. Так ми знецінюємо одне одного і з об’єкта політики перетворюємося на суб’єкта, закцентував Захаров, закликавши припинити колотнечу і зрозуміти, хто наш ворог, та припинити нищити одне одного і Україну.
Про цінності виживання - для українців проти цінностей розвитку - у європейців - говорив Вахтанг Кіпіані, розповівши про те, «як ми самі себе звоювали» і що з цим робити.
Цікавими для мислячих людей були також панельні дискусії на тему «Підтримка місцевого розвитку в Карпатському регіоні», проекти науковців Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, бесіди на тему «Україна на переломі: держава і суспільство в нових політичних реаліях», «Європа: 30 років після падіння Берлінської стіни».
Першого фестивального дня у Верховинському музеї «Гуцульщина» подружжя Миколи та Людмили Рибенчуків презентували власну виставку «Сакральні кольори Гуцульщини».
