НПП «Гуцульщина» нині – широко відома в Україні та за її межами багатопрофільна природоохоронна, науково-дослідна, рекреаційна і екологоосвітня установа. Її багаторічна природоохоронна діяльність на мальовничій Косівщині сприяє збереженню біологічного різноманіття покутсько-буковинських Карпат, є поштовхом для інтенсивного розвитку туризму і рекреації, основою для ведення наукової діяльності та екологічної просвіти.

Охорона та збереження довкілля – це провідний напрям діяльності парку, який забезпечує служба державної охорони природно-заповідного фонду. Служба охороняє та захищає природні комплекси парку, проводить профілактично-роз’яснювальну роботу щодо дотримання режиму на території. Особливу увагу приділяє доглядові за лісовими культурами, висаджуванню нових культур та сприянню їх природного оновлення. Регулярно проводяться рубки формування та оздоровлення лісів, а деревину реалізують жителям і установам Косівщини.

Не менш важливим аспектом діяльності служби державної охорони є і заходи щодо збереження дикої фауни парку: встановлено 89 годівниць, 293 солонці, для підгодівлі тварин взимку заготовлено 12,1 тонни кормів, побудовано 254 м річкових перепадів. Велику увагу приділяють і проведенню протипожежних заходів.

Розробкою наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об’єктів у НПП «Гуцульщина» займається науково-дослідний відділ. Зусиллями його співробітників здійснено тотальне обстеження основних типів рослинності парку з урахуванням змін у її складі під впливом різних природних і антропогенних чинників. Закладено 9 постійних пробних площ в еталонних корінних та рідкісних лісових формаціях, 37 ренатуралізаційних ділянок тису ягідного, 4 орнітологічні маршрути, 3 ентомологічні пробні площі, 3 мікологічні пробні площі в різних екотопах парку, полігон для відтворення рідкісних видів грибів; облаштовано метеомайданчик, гідропост, мікологічну лабораторію та лабораторію екологічного моніторингу, 3 фенологічні маршрути та 9 фенологічних пунктів. Спільно з Українським державним інститутом гірського лісівництва закладено 15 постійних пунктів спостереження моніторингу лісів І рівня, що є складовою системи моніторингу лісів західного регіону України й Європи. На цих об’єктах здійснюють систематичні дослідження, передбачені державною Програмою літопису природи.

Під час численних експедицій зібрано безцінний фактичний матеріал у вигляді описів, світлин, гербарних зразків рослин та грибів, зоологічних, геологічних колекцій мінералів та гірських порід, об’єктів мегалітичної культури. Ці матеріали використано для облаштування Науково-просвітницького центру та музею природи НПП «Гуцульщина», де проводять заняття, екскурсії, майстер-класи для учнівської та студентської молоді, семінари для вчителів тощо.

Матеріали досліджень науковців парку викладено в 17 томах «Літопису природи», у 8 монографіях та понад 220 наукових працях, опублікованих у зарубіжних та вітчизняних виданнях.

Надзвичайно важливим аспектом діяльності НПП «Гуцульщина» є еколого-освітня робота. Це численні екоакції, конкурси, фестивалі, лекції та бесіди, семінари та тренінги. Налагоджено співпрацю з відділом освіти, сектором у справах молоді та спорту Косівської РДА, Косівським РЦДТ та Яблунівським ЦДТ, Косівською центральною районною бібліотекою, центральною дитячою бібліотекою, освітніми закладами району. Щороку спільними зусиллями організовуємо та проводимо фестивалі «Гірська веселка» та «Земля – наш спільний дім»; екологічні акції «Збережемо лісову красуню», «Збережемо першоцвіти», «Чистий берег річки», конкурс екологічних коміксів «Пташки взимку», різноманітні пізнавальні квести та челенджі.

Активну еколого-просвітницьку роботу здійснено в рамках виїзного еколекторію «Довкілля Косівщини» та циклу екологічних лекцій і бесід «Я живу поряд з Національним природним парком». У Науково-просвітницькому центрі Парку діє інтерактивний еколого-пізнавальний центр, створений у рамках проєкту «Програма екологічних громадських ініціатив для сходу та заходу України», який реалізовано Фондом розвитку ГО «Західноукраїнський ресурсний центр» спільно з Міністерством екології та природних ресурсів України за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Одним із видів діяльності НПП «Гуцульщина» є туристично-рекреаційний. У контексті розвитку туризму і рекреації парк виконує компромісну функцію: з одного боку, задовольняє потреби туристів в активному відпочинку, а з другого – забезпечує збереження природного ландшафту в його цілісності і первинності. Нині це найбільш соціально корисно та економічно вигідно.

Розробкою туристично-рекреаційних пропозицій парку, створенням умов для організованого туризму і відпочинку, обгрунтуванням і встановленням допустимого рівня рекреаційного навантаження на природні комплекси займається відділ рекреації НПП «Гуцульщина». Територіальна політика розвитку рекреаційно-туристичної сфери парку грунтується на просторовому поєднанні туристичних об’єктів у населених пунктах регіону та рекреаційно-туристичних пропозицій на території установи. Зокрема серед таких пропозицій можна виокремити еколого-пізнавальні стежки, зони відпочинку, джерела мінеральних вод, букові та ялицево-букові старовікові ліси, а також туристично-мистецький комплекс «Маєток святого Миколая», Науково-просвітницький центр, науково-дослідний розсадник з "Пасікою святого Миколая" та ін.

Працівники відділу здійснюють благоустрій та облаштовують зони відпочинку лісовими меблями, альтанками, еколого-освітніми та інформаційними стендами, вказівниками тощо. У зоні відпочинку біля адмінкорпусу парку відвідувачі побачать декоративні вітряк-млин та водяний млин, що вдало та без шкоди для природи використовує воду гірського потічка, а також фотозону «Я (сердечко) Гуцульщину».

Відділ рекреації спільно з відділом еколого-освітньої роботи НПП «Гуцульщина» організовують та проводять велику кількість еколого-мистецьких фестивалів, конкурсів, пленерів, квестів. Це еколого-мистецький пленер «Друзі лісу», заочний фотоконкурс «Моя мальовнича Косівщина», фестивалі та інші заходи, що проходять в еколого-просвітницькому центрі «Маєток святого Миколая» та ін.

Також підтримують будівлі парку, прилеглі території та транспортні засоби в належному стані, зводять та ремонтують об’єкти рекреаційної інфраструктури працівники відділу господарсько-технічного забезпечення та транспортного обслуговування.

Наукові, екоосвітні і рекреаційні напрацювання парку мають неабияке практичне значення для громад Косівщини в плані співпраці, комерціалізації ідей, поліпшення туристичної привабливості краю і створення сприятливого інвестиційного клімату та робочих місць загалом.

Скажімо, на Косівщині реалізовано п'ять міжнародних соціальних проєктів, які неабияк вплинули на збереження аборигенних порід сільськогосподарських тварин: гуцульської породи коней, української гірськокарпатської породи овець, бурокарпатської породи великої рогатої худоби, карпатської бджоли. Особливо ефективною є ініціатива парку щодо розведення та використання гуцульського коня у власному господарстві й обслуговуванні туристів. Уже нині селекційне стадо коней гуцульської породи налічує 12 голів. Гуцульський кінь має стати своєрідним символом Парку і, можливо, логотипом на продукції НПП.

Не менш важливим компонентом співпраці з громадами є можливість комерціалізації авторської технології re-situ вирощування рідкісних видів грибів. Нині Парк працює над патентуванням моделей їх вирощування та залученням коштів, щоб у промислових масштабах обладнати культиваційні камери.

Науково-дослідний розсадник, що функціонує на базі Парку, забезпечує населення більш ніж 60 видами посадкового матеріалу. Планують доповнити його медоносами та лікарськими рослинами з метою виготовлення брендової для регіону чайної продукції.

Парк не залишається осторонь і питань популяризації історико-культурної спадщини Гуцульщини. Відомі його дослідження, присвячені давнім скельним святилищам Косівщини. Це гігантське Календарно-астрономічне святилище із центром на Лисині Космацькій, комплекси скельних святилищ Сокільського, Каменистого, Камінь Довбуша в Завоєлах, Терношорська Лада.

Діяльність парку висвітлюють у щоквартальному інформаційному віснику Національного природного парку «Гуцульщина», також у буклетах, листівках, календарях, плакатах, на сайті парку та сторінці у фейсбуку.

Упродовж тривалого часу нормальному функціонуванню НПП «Гуцульщина» перешкоджала відсутність правовстановлювальних документів на право постійного користування землею. Причина цього в тому, що відділ Держгеокадастру в Косівському районі та окремі органи місцевого самоврядування, перевищуючи повноваження, встановлені законом України «Про місцеве самоврядування», фактично сприяли незаконному заволодінню землями природного заповідного фонду, роздаючи ділянки у власність чи оренду. Ще й сьогодні з однією із 13 місцевих рад триває судова тяганина та ведуть кримінальні провадження з цього приводу.

З метою виходу зі складної ситуації в січні 2017 року в Мінприроди було проведено міжвідомчу нараду. Працівники парку спільно з представниками органів місцевого самоврядування, керуючись протоколом цієї наради, відібрали безпроблемні земельні ділянки територій п'яти місцевих рад. У 2018 році розроблено проєкти землеустрою на площу 1486,7966 га, які погоджені відповідно до чинного законодавства, пройшли первинну обов’язкову експертизу в Держгеокадастрі України, також проведено державну реєстрацію земельних ділянок, яким надано кадастрові номери. Проєкти подано до Кабінету Міністрів України для видачі розпорядження про їх затвердження та надання НПП «Гуцульщина» права постійного користування землею. На другому етапі буде розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок НПП «Гуцульщина» та оформлення прав постійного користування ними тих сільських рад, де є незначні площі земель, на які наявні державні акти/витяги з державного реєстру, судові рішення тощо, які стримують виготовлення проєктів землеустрою і потребують додаткового часу для вирішення питань їх заміни на інші, більш цінні території.

Варто нагадати, що саме через відсутність у парку правовстановлювальних документів на землю сільські громади недоотримують щорічно мільйони гривень, адже згідно з чинним законодавством природно-заповідні установи мають платити органам місцевого самоврядування податок за землю в розмірі до 5% середньоринкової вартості землі в області.

Наочним прикладом повного ігнорування законодавства України є захоплення частини території Національного природного парку «Гуцульщина» державним підприємством «Кутське лісове господарство». Керівництво цього підприємства, керуючись незаконним рішенням Пістинської сільської ради від 17.06.2018 р. про заборону господарської діяльності НПП «Гуцульщина» на території Пістинської сільської ради та передачу лісового фонду ДП «Кутське лісове господарство» (скасоване рішенням восьмого апеляційного адмінсуду), захопило частину території НПП «Гуцульщина». Працівникам парку перешкоджали виконувати їхні службові обов’язки, призначили свою охорону, виписали лісорубні квитки без затверджених лімітів і відповідних погоджень і почали вирубувати ліс, при цьому сума завданої довкіллю шкоди становить 1 571 916,50 грн.

Факти незаконних дій Кутського лісгоспу підтверджено Держекоінспекцією Карпатського округу та Держекоінспекцією України; ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 5.07.2019 р., який заборонив ДП «Кутське лісове господарство» здійснювати санітарні чи будь-які інші види рубок на території Косівського ПНДВ НПП «Гуцульщина» (територія Пістинської сільської ради); ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2020 р., який зобов`язав ДП «Кутське лісове господарство» анулювати лісорубний квиток №14 від 20.03.2019 р. серія ІФ ЛРК №006739, та Господарського суду Івано-Франківської області від 23.07.2020, що задовільнив позов НПП «Гуцульщина» про стягнення з ДП «Кутське лісове господарство» за незаконну рубку 520 086,50 грн. Кримінальне провадження веде також Державне бюро розслідувань.  

Сподіваюся, що, зрештою, цим резонансним подіям, які дискредитують не лише парк, а й район та природно-заповідну справу України загалом, буде покладено край.

Сьогодні варто пригадати руйнівні наслідки природних катаклізмів 2008-го, 2010-го, а також недавньої цьогорічної повені. Саме вони наочно демонструють негативний вплив виснажливого використання природних ресурсів на довкілля. Тому заповідна справа має стати одним із найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України.