Незабаром сповниться п’ять років з часу відходу у засвіти 29 лютого 2020 року Івана ПАРАДОВСЬКОГО – члена НСЖУ і НСКУ, відомого фотомайстра, фотокореспондента, краєзнавця й подвижника культури Бойківщини. У краєзнавчому музеї «Бойківщина» селища Рожнятова за ініціативою дружини фотомайстра Ванди Парадовської, завдяки організаційним старанням директорки музею Віри Мацевко і за сприяння керівництва Рожнятівської селищної ради територіальної громади відбувся вечір пам’яті самобутнього фотомитця й журналіста, громадського активіста й патріота України «Життя коротке – мистецтво вічне».
– Вшанування пам’яті Івана Степановича Парадовського – непересічна подія як для рожнятівського краю, так і для Бойківщини зокрема, – розповідає Віра Мацевко, яка провадила захід. – У рамках вечора-спомину відбулося відкриття виставки світлин знаного краєзнавця, фотомитця й журналіста, яка знаменує, що мистецтво вічне, а життя людське коротке. Подвижницька праця автора як фотомайстра знайшла свою реалізацію у світлинах на сторінках часописів «Галичина» та «Новини Підгір’я» і в роботі очолюваній ним народній аматорській фотостудії «Пролісок» при Народному домі селища Рожнятів, якою тепер керує учень Івана Парадовського – Ярослав Пришлякевич, у численних мистецьких і журналістських проєктах, зокрема «БойкоТВ», фотовиставках різних форматів і рівнів.
Відкриття такої експозиції – це своєрідна данина пам’яті Іванові Парадовському, який залишив по собі добрий мистецький слід. Його можна назвати бойком з гуцульським корінням. Адже народившись на Коломийщині, Іван Степанович усе своє життя і творчість присвятив Бойківщині, традиції та обряди якої славив і в Україні, і за кордоном. Він носив бойківський стрій і пишався ним. А починав майстер свій шлях на культурній ниві Рожнятівщини як хореограф, куди його направили після закінчення Снятинського культосвітнього училища. Був керівником Народного дому селища Рожнятів, методистом районного відділу культури, фотокореспондентом районної газети «Нові горизонти», а згодом – і часопису «Новини Підгір’я». Як краєзнавець тісно співпрацював з доктором історичних наук, професором та автором численних книг Василем Чоповським, уродженцем села Липовиця на Рожнятівщині (нині Спаська ТГ, – авт.), а тепер – жителем Львова.
Образно кажучи, пан Іван не ходив по землі, а ніби на крилах літав – був всюдисущим і надзвичайно активним як на Рожнятівщині, так і на Прикарпатті загалом. Сини І. Парадовського Роман і Тарас гідно продовжують батьківську справу і підтримують розвій культури рідного бойківського краю. Мета фотовиставки – пропагувати Бойківщину та її традиції, підтримувати талановитих людей і примножувати культурні набутки. На виставці головно представлено світлини з родинного архіву Івана Степановича, берегинею якого є його дружина Ванда Омелянівна. Вона дбає, щоб праця фотомитця була збережена й належно поцінована земляками різних поколінь…
Фотомайстер і фотокореспондент Іван Парадовський для мене – це не лише багаторічні й незабутні зустрічі на рідних бойківських стежках та унікальні добірки його світлин на шпальтах часописів та сторінках фотоальбомів, а щонайперше – погляд на епоху рожнятівського Підгір’я років Незалежності України крізь фокус його фотоапарата. Іван щомиті по вінця був переповнений світлою енергією діяння і розмаїттям творчих ідей, горів у роботі, любив людей і запалював тих, хто ледь тлів, заряджав кожного, хто був поряд, потужною спонукою до прослави рідної землі. Він був настільки скромним і не марнославним, що постійно дивував мене новими й неочікуваними виявами своєї обдарованості.
Високий рівень його майстерності під час відкриття виставки означив професор Василь Чоповський, поставивши автора, відзначеного обласними преміями імені Івана Вагилевича та Марійки Підгірянки і численними нагородами як фотографа-професіонала, в один ряд з найкращими прикарпатськими фотомайстрами після лауреата Шевченківської премії Василя Пилип’юка. Добрим словом спом’янули Івана Парадовського його рідні, зокрема син Тарас, і близькі друзі, колеги та представники влади, культурної, мистецької і просвітянської інтелігенції: заслужені працівники культури України Катерина та Ярослав Тринчуки, лауреат Івано-Франківської обласної премії імені Івана Вагилевича, генеральний директор КНП «Обласний дитячий санаторій «Ясень» імені митрополита Андрея Шептицького Івано-Франківської обласної ради Зіновій Васильків, освітянка й поетеса Оксана Лесюк, поет, прозаїк, член НСПУ, НСКУ і НСЖУ, очільник товариства «Просвіта» на Рожнятівщині й громадський діяч Любомир Михайлів, заступник голови Рожнятівської селищної ради ТГ Василь Мацевко, краєзнавець і культуролог Володимир Борович, підприємець Роман Новицький, краєзнавець, фотомайстер і журналіст Василь Твардовський, очільниця ГО «Союз українок» у селищі Рожнятові поетеса Світлана Діденко...
Біля центрального входу до музею «Бойківщина», який упродовж останніх років виразно змінив своє культурне обличчя, учасники вечора на спомин про свого славного земляка – гідного патріота України Івана Парадовського під звуки мелодії гимну Легіону січових стрільців «Ой у лузі червона калина похилилася…» у виконанні народного аматорського хору союзянок під орудою Світлани Діденко та акомпанемент директора Народного дому селища Рожнятова Ігоря Тринчука посадили крислатий кущ калини як символ рідної землі, патріотизму, мужності й незламності.
