Торік відомому перекладачеві на українську мову світових шедеврів філософії, поезії, соціології, історії, літературознавства – калушанину Анатолієві Онишку сповнилося би 80. Та до виходу цього року в світ книжки відомої педагогині, поетеси і громадської діячки із села Голиня на Калущині Оксани Тебешевської «Перекладач Всесвіту» я не лише ніколи не зустрічався з цим літературним велетом, а й навіть не відав нічого про його творче подвижництво перекладача і поетичну самобутність. Навіть не припускав, що по сусідству з моїм рідним Брошневом-Осадою у літературному небі України яріє перекладацька зірка Анатолія Онишка. Називаю його калушанином не лише тому, що він посмертно став «Почесним громадянином міста Калуша», а головно попри те, що він хоч і народився у місті Стрию на Львівщині і зростав у Надвірній, та сягнув апогею у перекладацькій діяльності саме в Калуші.
Неоціненна заслуга О. Тебешевської в тому, що вона змогла цікаво й тепло у своїй книжці донести до читачів той безцінний скарб, яким був перекладацький безмір А. Онишка – «експресивного, імпульсивного та безкомпромісного відчайдуха, який сам рушав то в рабство, то у січ».
В основі видання «Перекладач Всесвіту» – аналіз творчого шляху перекладача і поета – щоденникові записи А. Онишка, архівні матеріали, особисті спогади авторки, друзів і колег по перу. Анатолій Онишко був членом НСПУ і лавреатом літературної премії ім. В. Стефаника. У 2005 році мій колега по журналістському цеху поет Іван Гаврилович, представляючи лавреатів Стефаниківської премії, писав: «Неординарною творчою особистістю є й Анатолій Онишко, за фахом технік з буріння свердловин, який вільно володіє шістьма іноземними мовами. Про талант цього майстра слова свідчить хоча б те, що Анатоліїв переклад вірша Едгара По «Ворон» внесено до шкільної хрестоматії із зарубіжної літератури. А книга «Ельдорадо» була готова до видання ще 20 років тому, рукопис її мандрував чотирма видавництвами, але так розпорядилася доля, що лише недавно вона побачила світ...».
Книжка «Перекладач Всесвіту» як проєкт Калуського міськрайонного об’єднання ВУТ «Просвіта» настільки просякнута подихом часу і насичена справжністю постаті А. Онишка, що навіть не почувши жодного слова з його резонансних публічних виступів, не прочитавши його чи то перекладацького тексту, чи вірша, враз переповнюєшся по вінця тією незримою енергією присутності майстра, яка видає в ньому невтомного раба українського слова. Я відчув дивовижне замилування письмом видання, збагаченого унікальною добіркою архівних світлин та вичерпним біобібліографічним покажчиком. Читається твір Оксани Тебешевської на одному диханні.
Питання, яке порушує авторка у своєму літературно-художньому виданні, на мій погляд, дуже слушне і на часі: «Ще один промінь погаслої зорі. Скільки ще їх, знаних і незнаних? Важко відповісти на це запитання, бо Анатолій Онишко мав чимале коло зв’язків, спілкування і такої багатогранної діяльності. Та уже з написаного в книжці читач зробить висновок, що це непересічна особистість, талановитий перекладач, поет європейського рівня. Така людина, безперечно, варта найвищого пошанівку. Чи є та шана адекватною зробленому перекладачем і поетом? Запитання, яке майже завжди в таких випадках риторичне. Думаю, які державні нагороди отримав би якийсь іноземець у своїй країні за переклад таких фундаментальних праць, як «Історія Візантії» чи «Латинська література й європейське середньовіччя»? Чи ж за чудовий переклад майже всієї поетичної спадщини Е. По? Зрештою, і за всі інші переклади. На жаль, у нашій країні не дуже шанують письменників, а ще менше – перекладачів, немає культу книжки і читання. Закривають не тільки книгарні, а й бібліотеки...».
Книжка Оксани Тебешевської «Перекладач Всесвіту. До 80-річчя від дня народження Анатолія Онишка» вийшла друком у видавництві «Місто НВ» і її вже презентували в Голинському ліцеї та Калуській центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка.
