Нагадаємо насамперед, що вже немає такої установи, як обласний військовий комісаріат. Тепер це обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Як зазначив ведучий недавнього брифінгу з нагоди старту осіннього призову українських юнаків на строкову службу до війська заступник обласного військового комісара з морально-психологічного забезпечення підполковник Юрій Мухін, аналогічні зміни відбулись і в районах. Власне, в результаті адміністративної реформи в області залишилося тільки шість районів, тож відповідно діє і стільки ж районних центрів комплектування (РЦК), деякі з котрих мають відділи. Зокрема, за словами начальника відділу призову сектору комплектування підполковника Богдана Бариляка, це Івано-Франківський районний центр комплектування (РЦК), до якого входять п’ять відділів, розташованих в Тисмениці, Богородчанах, Галичі, Тлумачі й Рогатині. Калуський РЦК має два відділи – в Долині й Рожнятові. Так само два відділи має і Коломийський РЦК – у Городенці і Снятині. А Косівський, Верховинський, Надвірнянський РЦК відділів не мають. Місцеві призовні комісії діють у РЦК, але військово-медичні, як і було, за місцем колишнього розташування. Загалом їх 15 районних та обласна.
Протягом цієї призовної кампанії повістки насамперед для проходження військово-медичної комісії отримають понад 20 тисяч прикарпатських юнаків 1994–2003 рр. народження. Реально ж на службу призвуть тільки 418 осіб. Ну а для тих, хто потрапив до війська, передбачено цілий соціальний пакет. Зупинимося хоча б на його фінансовій частині. Отож, як зазначили на брифінгу, новобранцеві виплачують грошову допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів. Наразі це становить 4 540 гривень. Під час проходження служби щомісяця він отримує залежно від військових звання та посади від 350 до 700 грн. У разі звільнення в запас йому виплачують вихідну допомогу в сумі від 2 800 до 5 600 грн. Якщо ж військовослужбовець був із числа дітей-сиріт чи таких, що позбавлені батьківського піклування (інакше кажучи, їхніх родичів позбавили батьківських прав), то тут уже суми допомоги дещо вищі – від 4 200 до 8 400 грн.
Але й це ще не все. Після звільнення в запас протягом місяця з дня, коли демобілізована особа стала на військовий облік за місцем проживання, за поданням терцентру комплектування та соціальної підтримки їй виплачують ще одну матеріальну допомогу. Для тих, хто до служби був офіційно працевлаштований, – це середню зарплату на день призову, але не менше прожиткового мінімуму. А для тих, хто не працював, – у розмірі прожиткового мінімуму. Зауважимо, що служба в армії для працевлаштованих входить до загального трудового стажу. З огляду на вимоги нинішнього пенсійного законодавства, це важлива річ. І ще на один нюанс звернув увагу автор цих рядків: під час служби гарантовано десятиденну відпустку, не враховуючи часу на дорогу. Наголошую на цьому, бо коли самому довелося служити в совдепівській армії, відпустка для нас була заохоченням. Деякі з моїх однополчан за два роки так і не побували вдома. До речі, нині служать на пів року менше.
Хочу нагадати про ще одну особливість призову-2021, започатковану ще навесні. Якщо раніше новобранця спершу направляли до навчального центру, після закінчення якого розподіляли в якусь із військових частин (в/ч), то тепер призовник одразу їде до певної в/ч, де протягом тижня командування визначає, яка спеціальність йому більше підходить, і відправляє його до відповідного навчального центру на два-три місяці, залежно від того, який фах він опановуватиме. Потім повертається туди, звідки його направили.
Як ми вже писали, прикарпатські призовники здебільшого виявляють бажання служити в елітних в/ч – десантних, прикордонних, на флоті. Трапляється, що охочих більше, ніж замовлень.
Цього разу аж понад дві сотні молодих прикарпатців відправлять у сухопутні війська. Зокрема вони служитимуть у Президентському полку, 101-й бригаді Генерального штабу, Національному університеті оборони ім. Чернишевського, на флоті та в десантно-штурмових бригадах. До речі, заявка від «голубих беретів» надійшла лише на 16 осіб. І хоча призов тільки почався, але вже є 15 кандидатів у десантники.
Ще 205 хлопців вирушать до інших військових формувань – Національної гвардії, військової служби правопорядку, спеціальної служби транспорту.
На те, де і ким саме служитиме юнак, впливає чимало чинників. У тому числі і стан його здоров’я. Як запевнив голова обласної військово-лікарської комісії Микола Боднарчук, лікарі відповідно ставляться до своїх обов’язків. «Ми визначаємо, придатний призовник до військової служби чи ні, або ж такий, котрий потребує додаткового медичного обстеження, щоби конкретно визначити стан його здоров’я, – зазначив він. – Відповідно з цього й виходимо, в яких військах юнак може служити. Які фізичні і психологічні навантаження може винести. Бо, скажімо, вони одні у десантно-штурмових військах чи Президентському полку, – до речі, тут є ще така вимога, щоби військовослужбовець був зростом не нижче 175 см, – а інші, якщо у призовника є деякі обмеження за станом здоров’я, та він, маючи, наприклад, водійські права, може нести відповідну службу».
За словами М. Боднарчука, на 5 жовтня вже було оглянуто 237 призовників. Ще 83-х відрядили на додаткове обстеження, з якого 24 вже повернулися і були визнані придатними до військової служби з обмеженнями. Звісно, призовник має прийти на медичну комісію з довідкою від сімейного лікаря про свій стан здоров’я із переліком недуг, якими він перехворів, тощо. Як запевнив голова обласної військово-медичної комісії, ще жодних розбіжностей між даними в довідці і результатами обстежень не було виявлено.
Переконаний, що частина наших читачів – молодих, або старших, у яких є сини призовного віку (від 18 до 27 років), переймаються питанням, що би таке зробити, аби не служити. Йдеться про строкову військову службу. Ну що тут можна порадити… Збільшуйте населення України. Інакше кажучи, народжуйте дітей. Бо, як зазначено в пресрелізі обласного військового комісаріату (власне, це відомство вже має іншу назву, але до цього питання ми ще повернемося) право на відтермінування від призову на строкову військову службу мають зокрема особи, у котрих є дитина віком до трьох років або двоє і більше дітей іншого віку чи вагітна дружина.
Крім наявності дітей, відтермінування від призову надають, якщо в особи призовного віку непрацездатні батьки й неповнолітні брати або сестри, за станом здоров’я (до одного року – юнакам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби), для здобуття освіти з денною формою навчання, продовження педагогічної діяльності (педагогам з вищою освітою та медичним працівникам у сільській місцевості за умови повного завантаження), зареєстрованим священнослужителям, сільським, селищним, міським головам, кандидатам (докторам) наук, які працюють за своїм напрямом, резервістам та поліцейським).
Негайну відстрочку надають тільки тим, хто навчається. Стосовно ж представників інших категорій, то питання з ними вирішує призовна комісія. І також усі ці особи, в тому числі й студенти, аспіранти тощо, мають щороку до 1 жовтня надавати в терцентри комплектування та соціальної підтримки відповідні документи на право на відстрочку. Інакше її можуть не лише скасувати. Існує вірогідність притягнення порушника цих вимог до адміністративної відповідальності. До речі, якщо призовник пройшов, так би мовити, всі етапи і не з’явився для відправлення до війська, то це вже «тягне» на кримінал з покаранням – обмеження волі. І такі випадки у нас уже були.
Повністю звільняють від призову осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби, тих, які виконали обов’язки служби у резерві, у кого батько чи мати, рідний брат або сестра загинули, померли чи стали інвалідами під час військової служби або зборів. А також тих юнаків, котрим після закінчення вищого навчального закладу надано військове (спеціальне) звання. Щоправда, й офіцерів запасу можуть призвати на службу на рік. Але чи буде такий призов цієї осені, наразі невідомо.
Хто ж захоче «відкосити» від армії, може сісти в тюрму. Не беруть до війська й раніше засуджених не лише до позбавлення волі, а й навіть до її обмеження – такі там не потрібні. Власне, вони й самі не рвуться опановувати якусь військову спеціальність, щоб за нагоди стати захисниками Вітчизни. Одна справа – обкрадати, грабувати, здійснювати розбійні напади на беззахисних людей, інша – довести свою «крутизну» в бою з адекватним противником.
