Дев’ята сесія обласної ради, яка відбулась у п’ятницю, розпочалась із ухвалення звернення до Верховної Ради, народних депутатів від області та прем'єр-міністра Д. Шмигаля щодо фінансування будівництва пункту пропуску на українсько-румунському кордоні на території Івано-Франківської області. Питання здійснення цього проєкту, про яке поінформував депутат Тарас Виноградник, уже, як кажуть, дістало «бороду». Ще з 1994 року на Прикарпатті ведуть розмови про те, щоби влаштувати пішохідний перехід і відкрити міжнародний пункт пропуску (ясна річ, збудувати й автодорогу до нього) через українсько-румунський кордон у Верховинському районі. Тим самим було б надано імпульс транскордонній співпраці між двома державами, розвитку взаємовигідного співробітництва між Івано-Франківською областю і сусіднім з нею румунським повітом Марамуреш, зрештою, й соціально-економічному оновленню Верховинщини. Про пов'язані з цим вигоди для української і румунської сторін знову говорили на міжрегіональному рівні 21 вересня 2019 р., коли на кордоні між двома країнами делегація Івано-Франківської області, очолювана першим заступником голови облради Василем Гладієм, зустрілася з чільниками Марамуреського повіту та Фундації українських гуцулів Румунії, префектами сіл повіту. Результатом зустрічі стало підписання обома сторонами резолюції, в якій вони визнали відкриття пункту пропуску через кордон доцільним і потрібним. Сторони звернулися до урядів України і Румунії з проханням укласти міжнародний договір шляхом обміну дипломатичними нотами щодо відкриття вказаного пункту пропуску для пішохідного та автомобільного сполучення.

Сподівання, що у цій важливій справі від багаторічних розмов нарешті перейдуть до діла, зміцніло ще більше, коли 15 липня ц. р. Верховна Рада України 313 голосами обранців («конституційна більшість!» – наголосив Т. Виноградник) підтримала депутатський запит до Президента України В. Зеленського щодо необхідності підписання міждержавної угоди про будівництво автодороги на території Івано-Франківської області. Президент 5 серпня подав прем’єрові Д. Шмигалю лист-доручення для реагування на цей запит і вжиття заходів, а той 11 серпня – листи в різні відомства держави для напрацювання відповідних пропозицій у двотижневий термін. Проте їх прем'єрові й досі не надали.

Як відомо, в Україні здійснюють програму «Велике будівництво», але в ній влаштування пішохідного переходу через українсько-румунський кордон на Івано-Франківщині не згадується. Зате, не без іронії зауважив доповідач, передбачено профінансувати реконструкцію чинних і будівництво нових 10 переходів через кордон із «дружніми» Україні Російською Федерацією (3) і Білоруссю (7). Що ж до кордонів з державами ЄС, то на них виходять загалом шість областей, та лише Івано-Франківська (49 км кордону з Румунією) не має міжнародного пункту пропуску.

– Аналогічне звернення прийняла 13 грудня 2019 р. обласна рада попереднього скликання, – нагадав депутат Ігор Дебенко і похвалив свого колегу за напрацювання проєкту рішення з цього питання після того, як до нього звернулася з відповідним листом ГО «Єврокарпатська ініціатива». – Я, звісно, голосуватиму за запропонований проєкт рішення, та, відверто кажучи, маю великий сумнів щодо підтримки урядом нового звернення нашої облради з цього приводу. Адже постанова Кабміну від 20 жовтня 2019 р., якою було затверджено Державну програму розвитку регіону Українських Карпат на 2020–2022 рр., передбачає будівництво дороги до пункту пропуску «Шибене» у Верховинському районі, але за рахунок не Державного, а місцевих бюджетів та інших джерел. Одначе профінансувати будівництво об’єкта, вартість якого, за попередніми розрахунками, перевищує 3 млрд грн, обласній і Верховинській районній радам самим явно не під силу. Гадаю, в Кабміні добре розуміли, що ця сума для місцевих бюджетів непідйомна, але у постанові чомусь саме так вказали, хто має інвестувати кошти в будівництво пункту пропуску і дороги до нього…

Зазначимо, що на регіональному рівні органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування вже залучили проєктні організації, щоб створити передумови для відкриття пункту пропуску та будівництва автодороги с. Ільці – с. Явірник – державний кордон з Румунією. Виготовлено проєктно-кошторисну документацію на цю дорогу загальною довжиною 40 км і зроблено містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками об'єкта «Будівництво споруд та будівель пункту пропуску через українсько-румунський державний кордон в районі Шибене та Поеніле-де-суб-Мунте».

Втім, у виступі на сесії перший заступник голови обласної ради Василь Гладій вказав на ще одну перешкоду у «просуванні» перспективного міжнародного проєкту – суто формальну, але досить-таки серйозну:

– Питання, яке ми вже не вперше розглядаємо, однозначно актуальне для Верховинського району, Івано-Франківщини, України, як і для понад 30 тисяч румунських етнічних українців, які компактно живуть по той бік кордону в Поеніле-де-суб-Мунте та сусідніх селах. Вони, спілкуючись із нами, просили вирішити його і тим самим здійснити давню мрію тамтешніх гуцулів про налагодження близьких зв’язків з їхніми родинами на Верховинщині. Але на рівні області і району неможливо це питання вирішити, тому ми й зверталися вже не раз по допомогу до Кабінету Міністрів, Верховної Ради, Президента України. Та для цього повинні і самі зробити ті кроки, що залежать від нас, і яких, на жаль, ми досі не зробили. У 2019 році представники обох сторін під час зустрічі на українсько-румунському кордоні підписали резолюцію про те, що відкриття тут пішохідного переходу між двома державами матиме велике значення для Івано-Франківської області і повіту Марамуреш. Але тієї резолюції недостатньо, бо чинний порядок передбачає, що такий протокол зустрічі має бути підписаний і представником облдержадміністрації. Тоді ж присутній на зустрічі заступник голови ОДА чомусь відмовився під цим меморандумом поставити свій підпис, без якого далі рухатися ми не можемо. Наступним нашим кроком має стати підготовка пакета документів для розгляду центральними органами виконавчої влади. Спочатку маємо на рівні області – і я прошу про це облдержадміністрацію (новий голова ОДА Світлана Онищук брала участь у роботі сесії облради. – І. Г.) – виконати те, що передбачено чинним законодавством і залежить від нас, а саме: вимоги двох із восьми підпунктів п. 12 Положення про Пункт пропуску через державний кордон. Після того з підготовленими документами звернемося до центральних органів влади…

У схваленому депутатами зверненні обласної ради до Верховної Ради України, народних депутатів від Івано-Франківської області та прем'єр-міністра Д. Шмигаля запропоновано передбачити у проєкті Державного бюджету України на 2022 р. видатки на фінансування будівництва міжнародного пункту пропуску через українсько-румунський кордон у районі Шибене та Поеніле-де-суб-Мунте для пішохідного та автомобільного сполучення відповідно до ст. 3 угоди між Кабінетом Міністрів України і урядом Румунії про пункти пропуску через українсько-румунський державний кордон від 2.02.2006 р. та його відкриття. Внести до порядку денного українсько-румунського діалогу на найвищому рівні питання відкриття пункту пропуску через українсько-румунський кордон у районі Шибене та Поеніле-де-суб-Мунте як пріоритетне з метою укладення відповідного міжнародного договору.

Обласна рада також звернулася до Кабінету Міністрів України щодо невідкладного врегулювання кризової ситуації, яка склалася в місцевих бюджетах у зв’язку зі зростанням ціни на природний газ для бюджетних установ.

– Аналіз виконання бюджетів 62-х територіальних громад області свыдчить, що 19 із них за січень–серпень ц. р. свої бюджети не виконали на суму майже 51 млн грн, – зазначив доповідач з цього питання голова постійної комісії обласної ради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестицій Назарій Іванів. – Це Витвицька, Обертинська, Переріслянська, П’ядицька, Печеніжинська, Старобогородчанська, Долинська, Підгайчиківська, Коломийська, Космацька, Городенківська, Ланчинська, Спаська, Нижньовербізька, Брошнів-Осадська, Тисменицька, Олешанська, Бурштинська та Войнилівська ТГ. Водночас та обставина, що з початку року ціна природного газу для бюджетних організацій територіальних громад України зросла у 2–2,5 раза, створює критичну напруженість для місцевих бюджетів. Сьогодні ціна сягає 18–20 тис. грн за тисячу кубометрів цього енергоносія і далі зростає...

Як відомо, головна ідея реформи з децентралізації – передача повноважень і фінансів від державної влади органам місцевого самоврядування. І справді, на першому етапі реформи завдяки впровадженій фінансовій децентралізації місцеві бюджети зросли з 2014-го по 2019 р. більш ніж учетверо! Проте, як ідеться в зачитаному Н. Іванівим зверненні обласної ради до Кабміну, за останні два роки ситуація докорінно змінилася: держава активно передає повноваження місцевому самоврядуванню, проте за цей час жодного разу не було переглянуто структуру бази доходів місцевих бюджетів. Очевидно, що в умовах нинішньої критичної напруженості цих бюджетів підвищення ціни на газ для бюджетних установ та організацій ставить під загрозу проведення опалювального сезону.

Як зауважив депутат Василь Мельничук, є небезпідставне побоювання, чи зможе більшість ТГ повністю розраховуватися за блакитне паливо протягом усього сезону. Обранці підтримали внесення до тексту звернення облради доповнень, запропонованих їхньою колегою Надією Левконович: щоб у нинішній ситуації Кабмін підготував законопроєкт щодо справедливого розподілу ПДФО тим громадам, на території яких підприємства ведуть фактичну діяльність, але не є зареєстрованими, та щоб місцевим радам передали повноваження з адміністрування податку на нерухомість. Перший заступник голови обласної ради Василь Гладій нагадав:

– Податок з доходів фізичних осіб повністю надходив до місцевих бюджетів до 2015 року, коли їм залишили 75% ПДФО (60% – до бюджету громади і 15% – до обласного), а 25% цього податку тепер переказують до Державного бюджету…

На пропозицію В. Гладія, у тексті звернення обласної ради серед адресованих урядові вимог записали і таку: невідкладно внести до Верховної Ради проєкт змін до Бюджетного кодексу, зарахувавши 100% податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів (як це було до 2015 р.), оскільки 75% ПДФО, які нині зараховують до місцевого бюджету, вже недостатньо для здійснення тих видатків, які визначаються функціями держави і передані місцевому самоврядуванню до виконання. Також депутати вимагають від Кабміну невідкладно вжити заходів для врегулювання нинішньої кризової ситуації, негайно ухвалити необхідні рішення щодо надання з Державного бюджету місцевим субвенцій на закупівлю природного газу для проведення опалювального сезону, зокрема забезпечення теплом бюджетних установ.

Обласна рада також ухвалила звернення до Президента В. Зеленського, голови Верховної Ради Д. Разумкова, народних депутатів від Івано-Франківської області, прем'єр-міністра Д. Шмигаля щодо відзначення на державному рівні 1125-річчя міста Галича. Цей ювілей одного з найдавніших міст України – столиці Галицько-Волинської держави – відзначатимемо у 2023 році. У зверненні наголошено на тому, що саме Галич у всі часи був П'ємонтом державності України-Русі, згадано найважливіші етапи передісторії й історії міста. У VIII-IX ст., коли землі на Верхньому Дністрі належали племінному об'єднанню літописних білих хорватів, тут виникло укріплене їх поселення, яке дало початок місту Галичу. Вже тоді воно було й осердям центральноєвропейської геополітики. Після коронування Данила Романовича папською короною наприкінці 1253 р. Галицько-Волинське князівство стало в один ряд із тодішніми монархіями Центральної Європи, а протягом XIII – першої половини XIV ст., коли Київ поступово втрачав свою гегемонію, саме до Давнього Галича перемістився центр політичного, економічного та духовного життя на тогочасних українських землях. Отож середньовічний Галич генотипно століттями несе державотворче і християнське знамено нашої національної гідності.

У зверненні Івано-Франківської обласної ради до центральних органів влади йдеться: усвідомлюючи свою місію відповідальності, засвідчуючи вагомість історичної величі Галича в загальноукраїнському та світовому масштабах, долаючи сучасні виклики й випробування, ми зобов'язані на державному рівні відзначити цю знаменну дату і вкотре продемонструвати світові свою глибоку присутність у європейській цивілізації.

У рамках підготовки до 1125-річного ювілею Галича на цій же дев'ятій сесії облради депутати ухвалили обласну комплексну програму «Відзначення 1125-річчя від часу першої згадки про місто Галич» на 2022–2023 роки, яка охоплює майже чотири десятки заходів, і передбачили її фінансування за рахунок коштів обласного бюджету загалом на 13,7 млн грн. Водночас, усвідомлюючи обмеженість фінансового ресурсу обласного бюджету й важливість відзначення 1125-річчя Галича саме на загальнодержавному рівні, вони просять підтримки та сприяння у прийнятті постанови Верховної Ради України про відзначення 1125-річчя заснування м. Галича Івано-Франківської області та відповідної постанови Кабінету Міністрів, у формуванні оргкомітету і плану заходів з підготовки та відзначення ювілею давнього міста, в інформуванні міжнародного співтовариства про цю знакову подію, а також передбачити при формуванні Держбюджету-2022 співфінансування ювілейних заходів.

Депутат Ігор Дебенко, який зачитав текст звернення до центральних органів влади, зазначив, що обласна рада приймає його з тією метою, аби вищі органи державної влади не лише ухвалили відповідні рішення, а й наповнили їх фінансовим змістом. Щоб не повторився прецедент з відзначенням у травні 150-річчя від дня народження Василя Стефаника. Так, відзначали його на державному рівні, але свята могло й не відбутися, якби не виділили кошти з обласного бюджету, бо з Державного не надійшло ні копійки на проведення заходів у рамках ювілею.

До речі, депутати проголосували за призначення директором Русівського літературно-меморіального музею Василя Стефаника Ольги Ленько, яка 30 років працювала вчителем української мови і літератури у Стецівському ліцеї, а з грудня минулого року виконувала обов'язки директора цього музею…

Директорка департаменту фінансів ОДА Ірина Мацькевич поінформувала про виконання обласного бюджету за перше півріччя ц. р. До нього надійшло доходів загального і спеціального фондів у сумі 1,5 млрд грн – 53% до затвердженого річного плану. Це з урахуванням міжбюджетних трансфертів на суму 780 млн грн; більше половини доходів обласного бюджету – кошти, які було надано йому з Держбюджету у вигляді субвенцій та дотацій.

577 млн грн, тобто 111% до затвердженого плану на півріччя та 54,2% до плану на рік, становили власні надходження до загального фонду обласного бюджету. Порівняно з аналогічним періодом торік, на чверть зросли надходження до цього фонду, 80% їх припадає на ПДФО. 108 млн грн становили доходи, без урахування трансфертів, до спеціального фонду обласного бюджету (плановий показник виконано на 148%); 57% їх – це екологічний податок. За словами І. Мацькевич, у звітному періоді вчасно фінансували з обласного бюджету всі заплановані видатки в кошторисах бюджетних установ, їхнім працівникам без затримки виплачували зарплату. Всього проведено видатків загального та спеціального фондів обласного бюджету в сумі 1,2 млрд грн. У видатках загального фонду (869 млн грн) 81,8% – це видатки щодо захищених статей. Також за звітний період виділено головним розпорядникам коштів 124,7 млн із суми 334 млн грн, запланованої на фінансування у 2021 р. регіональних цільових програм, 28,9 млн із суми 73 млн грн, передбаченої на природоохоронні заходи, 13,7 млн із 60 млн грн коштів бюджету розвитку обласного бюджету.

За оцінкою чільниці департаменту фінансів ОДА, цьогорічний обласний бюджет виконується досить непогано.

– У ньому, – сказала Ірина Мацькевич, відповідаючи на запитання депутатки Галини Карп, – повністю закладено до кінця року кошти на зарплату працівникам установ, фінансованих з обласного бюджету, та на оплату енергоносіїв. А от від територіальних громад області ми отримали інформацію, що їхні бюджети, які є самостійними, на сьогодні не забезпечені фінансовим ресурсом на суму близько 180 млн грн, у т. ч. майже 90 млн – це кошти освітньої субвенції. Повторюється картина попередніх років із зарплатними боргами перед освітянами та працівниками інших установ, що фінансуються за рахунок бюджетів ТГ.

Депутати внесли зміни до обласного бюджету на 2021 р., а також до низки попередніх рішень обласної ради, до трьох регіональних цільових програм, затвердили сім нових таких програм, зокрема аналогічних до тих, термін дії яких завершується у 2021 р. Створено комунальний заклад «Обласний пластовий вишкільний центр» Івано-Франківської обласної ради. Головна мета його діяльності – освітній та методичний супровід залучення і підготовки пластових виховників для соціалізації та самореалізації молоді, сприяння її життєвому самовизначенню, інтелектуальному, моральному, духовному розвитку, реалізації творчого потенціалу, формування у молоді лідерських навичок, впровадження та розвиток неформальної освіти, виховання і змістовне дозвілля молоді та громадян, підтримка волонтерських проєктів тощо.

Обранці заслухали керівника обласної прокуратури Романа Химу та начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергія Безпалька про результати діяльності органів та підрозділів цих відомств у першому півріччі 2021 р. Також розглянуто низку питань, що регулюють майнові та земельні відносини.