Гроші та банківську систему недаремно називають кровоносною системою економіки. Адже саме від швидкості руху коштів, ретельності виконання платежів, надійності банківської системи залежить так би мовити «самопочуття» економічного організму. Крім того, саме банки, за умови налагодження ефективного кредитування, можуть стати локомотивами розвитку, виходу на ринок нових товарів і послуг, появи нових підприємств та виробництв. І, як виглядає зі звіту Національного банку країни за минулий рік, наразі банківська система країни перебуває на шляху до свого ефективного внеску в розвиток України.
Днями НБУ оприлюднив свій річний звіт, найважливіші моменти з якого ми і пропонуємо увазі читачів.
Найперше, як стверджують у центральному банку країни, українська економіка та фінансовий сектор завершили 2019 рік здоровими та міцними. І це особливо важливо сьогодні, коли Україна, як і решта світу, опинилася на межі кризи через пандемію коронавірусної інфекції.
«Ми увійшли у цей період зі зростанням економіки та найнижчою за шість років інфляцією. У хорошому стані у кризовий рік увійшов і банківський сектор. Поточний рік банківський сектор зустрів докапіталізованим, прибутковим і без жодного банкрутства на ринку. Банки вже активно кредитують населення та поступово відновлюють кредитування підприємств», – наголосив голова Національного банку Яків Смолій.
Зростання цін наразі значно сповільнилося: показник інфляції – 4,1% у 2019 році – найнижчий за останні шість років. Україна досягла цілі з інфляції (5 плюс-мінус 1%) швидше, ніж очікувалося. Навіть попри рік подвійних виборів, які зазвичай через політичну невизначеність негативно позначаються на економічних показниках країни. Цьому сприяли послідовна монетарна політика НБУ у поєднанні з виваженою фіскальною політикою уряду.
Додамо до цього, що за даними Держстату, споживчі ціни в квітні 2020-го порівняно з березнем зросли на 0,8%, з початку року - на 1,5%, а порівняно з квітнем-2019 – на 2,1%.
Нині багато говорять про «подушку безпеки» для кожного громадянина під час карантину. Мається на увазі той запас коштів, котрий звичайні громадяни можуть використати на своє споживання за умови, коли доходи обмежені або відсутні. Така сама «подушка безпеки» є і у держави. Це її міжнародні резерви. Тож за минулий рік вони сягнули семирічного максимуму.
За 2019 рік резерви збільшилися до 25,3 млрд дол. США. Сприятлива ситуація на валютному ринку дала змогу наростити їх на 22%. Чиста купівля валюти Національним банком становила 7,9 млрд дол. США. Це найбільше значенням за останні 14 років.
Протягом усього періоду незалежності країни було багато нарікань на високі відсоткові ставки у банківській системі країни. І цілковиту слушність мають ті, хто стверджує, що коли на заході підприємці можуть отримати довготермінові кредити під кілька відсотків річних, наші понад 20 відсотків – ставлять вітчизняних виробників чи надавачів послуг у нерівні з ними умови. Втім, тут треба зважати також і на те, що високий банківський відсоток – це ще й плата за ризик. Адже ще не так давно проблемними називали близько половини кредитів, виданих банками в Україні.
Згідно зі звітом, Нацбанк п’ять разів знижував облікову ставку у 2019 році – до 13,5% з 18% річних. Національний банк діє відповідально та продовжує підтримувати економіку й у нелегкий час пандемії.
Українці у 2019-му продемонстрували, що довіра до банківської системи повертається: гривневі та валютні вклади суттєво зросли. Гривневі кошти громадян у банках за минулий рік збільшилися на 17,5%, валютні вклади – на 15,4%. Гривневі кошти бізнесу у банках за рік зросли на 19,5%, валютні кошти – на 48,4%.
Гривневе кредитування громадян на споживчі потреби за підсумками року зросло майже на третину – на 31%. Також зростало кредитування на купівлю нерухомості – на 13,4%. Причини росту, як їх бачать у регулятора банківської системи країни, – зростання доходів громадян з одного боку та висока дохідність таких послуг для банків з іншого. Водночас чисті гривневі кредити для бізнесу за минулий рік скоротилися на 6,2%.
І це не зважаючи на те, що курс НБУ на пом’якшення монетарної політики упродовж 2019 року сприяв здешевленню запозичень. Ставки за гривневими кредитами бізнесу почали знижуватися наприкінці року. Упродовж IV кварталу – на 2,4 в. п. до 15,7% річних. Утім, вартість кредитів для фізичних осіб залишалася високою.
НБУ прискорився на шляху до повної валютної лібералізації. Скасовано близько 40 обмежень на валютні операції за минулий рік. Зокрема, НБУ скасував для бізнесу обов’язковий продаж валюти, дозволив громадянам купувати валюту онлайн, скасував усі ліміти на виплату дивідендів за кордон, запровадив зручну систему електронних лімітів для інвестицій за кордон. Також регулятор скасував вимогу для бізнесу попередньо резервувати гривню для купівлі валюти, удвічі збільшив термін для розрахунків за експортно-імпортними контрактами.
НБУ перерахував до держбюджету майже 43 млрд грн свого прибутку за 2019 рік. Це на 2 млрд грн більше, ніж планувалося. Усю суму прибутку було перераховано відразу.
Цікаво, що готівки в обігу стає щоразу менше, а безготівкові розрахунки стають популярнішими. За останні п’ять років частка «кешу» в економіці зменшилася з 17,8% до 9,7% на початку 2020 року. Натомість кількість та обсяг безготівкових розрахунків зростає. Українці дедалі частіше розраховуються картками у магазинах, роблять перекази з картки на картку. Безготівкові операції становлять половину – 50,3% – усіх операцій з платіжними картками. Ще більше ці показники зросли під час карантинних заходів.
«Ми закликали українців якнайшвидше переходити на дистанційне банківське обслуговування, - розповів Я. Смолій. - Щоб зробити безготівкові платежі вигіднішими, ми на час карантину скасували тарифи на роботу Системи електронних платежів. А для власників платіжних карток, термін яких завершується під час карантину, ми передбачили можливість подовження строку їх дії.
Також пріоритетом для нас є безпечність розрахунків за допомогою гривневої готівки. Імовірність зараження коронавірусом через готівку невисока, однак ми вирішили, що обережність не завадить. Тому готівка, яка вилучається з обігу, перевозиться до сховища НБУ на «карантин» для знезараження. Банки ж ми підкріплюємо банкнотами, які зберігалися в сховищах НБУ до початку поширення коронавірусу в Україні. Наших запасів готівки достатньо для забезпечення економіки країни».
Торік Верховна Рада надала Національному банку нові повноваження. Відтак діяльність усіх фінансових установ стане прозорою та безпечною для кінцевих клієнтів. Споживачі будуть впевненішими в надійності послуг, які отримують.
«Коронакриза» – це перша в історії України криза, коли немає банкрутства банків, сплеска інфляції, катастрофічного падіння резервів та довгих черг біля банкоматів. Банківська система сьогодні – не тягар для економіки, а її рятувальний круг. Ми не рятуємо банки, це вони рятують економіку», - заявив голова НБУ Яків Смолій, виступаючи з доповіддю про рік роботи банківської системи країни на засіданні Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
За два місяці карантину, як вважає головний банкір країни, вдалося забезпечити безперебійну роботу фінансової системи, підтримати економіку в складний час та головне – уберегти здоров’я всіх, хто користується фінпослугами.
На «коронакризу» НБУ відреагував дуже швидко. Вже 12 березня знижено облікову ставку, щоб підтримати економіку. У квітні її знизили ще раз – до 8%. Це найнижча облікова ставка за всю історію України, яка є реальним інструментом впливу на вартість кредитів.
Для населення зниження облікової ставки та приборкання інфляції вже сьогодні працює на те, щоб завтра іпотека під 10% стала реальністю.
Ще у березні НБУ увів кредитні канікули для позичальників, які зіткнулися з фінансовими труднощами через карантин. Також заборонив банкам уводити обмеження на зняття депозитів. У НБУ зробили ставку на надійність банків та довіру до них вкладників. У результаті депозити залишаються в банках.
Реагуючи на нервозність на валютному ринку, НБУ постійно виходив з продажем валюти, щоб згладжувати коливання. У березні для цього було продано 2,2 млрд дол. США. Як результат – ажіотаж на валютному ринку вгамувався. Курс гривні знову дещо зміцнився, а НБУ знову купує валюту в резерви.
Приміром в період з 4 по 8 травня НБУ викупив на ринку 199,1 млн доларів, тоді як з 27 по 30 квітня - 115,5 млн. Всього з початку року НБУ викупив 2,27 млрд дол., а продав 2,79 млрд. Таким чином у квітні валові валютні резерви Нацбанку зросли на 3,1% – до 25,7 млрд дол.
Чимало розмов було і довкола того, чи буде НБУ друкувати гроші для пожвавлення економіки, чи підтримувати уряд через викуп облігацій внутрішньої державної позики, що також можна розглядати як інструмент для неконтрольованого зростання грошей в економіці. Відповідь на це питання дав і Яків Смолій.
«Україна, як і решта країн, потребує державних видатків на боротьбу з вірусом та підтримання економіки. Але ліки не повинні бути гіршими за хворобу. Неконтрольований друк грошей завжди завершується катастрофою для економіки. Натомість варто завершити переговори з МВФ та отримати дешеве фінансування. Інструменти Національного банку є і будуть дієвими – облікова ставка, підтримка економіки через банки, значні резерви, інструменти регулювання банківського сектора…
Більше того, сьогодні кожен українець може звернутися до НБУ по захист свої прав у разі їх порушення банком. А невдовзі ми будемо мати ще більше можливостей для забезпечення фінансової стабільності, коли з 1 липня станемо регулятором і небанківських фінустанов.
Головне для здорової економіки сьогодні, завтра і післязавтра – цінова та фінансова стабільність в країні. Національний банк робив, робить і робитиме все, щоб її зберегти», – підкреслив Смолій.
