Лише за крок до томосу – погляд із Софійської площі у Києві

15 грудня тисячі людей з усіх регіонів України на площі перед собором святої Софії у Києві довгі години бентежно очікували рішень Об’єднавчого собору українських православних Церков, на порядку денному якого стояли три головні питання: створення нової помісної Церкви; обрання предстоятеля; затвердження її статуту.

Зігрівала їх віра в те, що кількасотлітня мрія українського народу про відновлення Київської митрополії, анексованої 1686 року Російською Православною Церквою, саме цього дня нарешті здійсниться. А ще – усмішки, щирі зустрічі на площі із друзями і знайомими, зокрема і з інших областей.

Зігрівало, так би мовити, дежавю із так само холодних днів Революції гідності на недалекому звідси майдані Незалежності – голоси того самого Євгена Нищука, відомих артистів та громадських діячів.

Зігрівали, зрештою, острівці тепла в розгорнутих поряд наметах із гарячим чаєм, які ведучі цього, сказати б, дійства очікування – наш земляк, нинішній міністр культури разом з основним дикторським голосом офіційних заходів у нашій державі, генеральним продюсером Українського радіо уродженцем Донеччини Дмитром Хоркіним іменували мобільними пунктами обігріву.

Проте аналогія з Євромайданом не могла бути повною через, слава Богу, одну суттєву деталь: якщо тоді люди з тривогою очікували нападу «беркутівців» і «тітушок», то тепер – обнадійливих благих вістей з-за стін святої Софії…

Із Прикарпаття до Києва прибули автобусами сотні людей, котрі переважно представляли парафії УАПЦ та УПЦ Київського патріархату. Втім, приїхали підтримати своїх православних братів у створенні їхньої помісної Церкви і немало вірних УГКЦ.

Це тим більше свідчить: якщо і був у такому «десанті» на Софійську площу якийсь організаційний момент, то, звичайно, ніхто нікого не спонукав їхати до столиці – всі були цілком вільними у намірі засвідчити своєю присутністю тут, біля Софійського собору, доленосну значимість для нашої держави вирішення питань щодо автокефалії українського православ’я, розділити спільну велику радість народження нової Церкви.

Поет Герой України, прикарпатець за походженням Дмитро Павличко, колишній дисидент Богдан Горинь, віце-премєр Геннадій Зубко, міністр молоді і спорту Ігор Жданов, актриса Ада Роговцева, рідні героїв Небесної Сотні, мужні захисники України від російської агресії на сході нашої держави, військові капелани у своїх виступах зі сцени, змонтованої біля дзвіниці собору, підкреслювали: за важливістю цю подію можна буде поставити в один ряд із проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року. Адже тоді ухвалений Верховною Радою Акт символізував здобуття політичної незалежності від Москви, а нині йдеться про подію, яка означатиме здобуття незалежності духовної.

Зринали над площею твори духовні і патріотичні, зокрема й пісні Січових стрільців і вояків УПА, у виконанні Оксани Білозір, Тараса Компаніченка, інших відомих співаків, а з-поміж гуртів як не згадати вокально-інструментальний ансамбль «Черлені пацьорки» Делятинського селищного Будинку культури. А тим часом у стінах святої Софії проходив за зачиненими дверима, без присутності представників ЗМІ, помісний собор під головуванням уповноваженого представника Вселенського патріархату — митрополита Гальського Еммануїла.

Тримало людей на площі у певній напрузі те, що жодних звісток про хід собору впродовж кількох годин не надходило, за винятком продемонстрованого на двох великих екранах, встановлених на площі, звернення Президента України Петра Порошенка до учасників собору. Він побажав їм успішної роботи.

«Ми пам’ятаємо слова святого апостола Петра: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!». Тож заради Господа і України прийміть найрозумніші зважені рішення», – зазначив глава держави.

І ось урочисто задзвонили над Софійською площею дзвони. На сцену піднімаються Президент Петро Порошенко та Голова Верховної Ради Андрій Парубій, які були гостями собору, і, звичайно ж, новообраний Митрополит Київський і всієї України 39-річний Епіфаній (Думенко).

П. Порошенко свою велику промову розпочав словами: «Слава Богу і слава Україні!». Він привітав увесь український народ зі справді вікопомною подією в його історії. Президент назвав автокефалію «частиною нашої державницької проєвропейської і проукраїнської стратегії, яку ми послідовно втілюємо в життя протягом майже п'яти років».

П. Порошенко наголосив, зокрема, на тому, якою він бачить новопосталу Церкву: «Церква без Путіна, без Кирилла, без молитви за російську владу і російське військо!.. Але це – Церква з Богом! Церква з Україною!».

Перший публічний виступ новообраного митрополита Київського Епіфанія запам'ятався закликом приєднуватися до нової Церкви, зверненим до всіх вірян, священиків і єпископів, які ще цього цього не зробили:

– Ми змогли об'єднати три гілки українського православ'я в єдину помісну православну Церкву. Я б хотів закликати всіх наших побратимів, архієреїв, усіх вірних в єдину Українську Православну Церкву. Двері нашої Церкви відкриті для всіх…

Отож, 15 грудня 2018 року буде закарбоване золотим рядком на скрижалях української історії. Воістину для українців, в Україні сущих і розкиданих по всьому світу, цей день став святом відродження, а по суті, нового народження Української помісної православної Церкви. Адже після вимушеного підписання у 1654 році гетьманом Богданом Хмельницьким Переяславської угоди з московським царем Україна на довгі століття втратила автокефалію свого православ’я.

Невдовзі новообраний предстоятель Православної Церкви України – митрополит Київський Епіфаній із рук самого Вселенського патріарха Варфоломія отримає томос про автокефалію ще однієї, 15-ї числом помісної православної Церкви у світі. Передбачають, що це відбудеться під час першої спільної літургії двох ієрархів у Стамбулі 6 січня 2019 року.

Заслужений журналіст України, спеціальний кореспондент газети "Галичина"