В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відбулось відкриття трьох нових анотаційних дошок, присвячених Захисникам України, доля яких у різні роки була пов’язана з університетом.
Відтепер на фасаді закладу назавжди закарбовані імена Віталія Савина, Юрія Тимофійчука та Юрія Федорка — людей різних професій і життєвих шляхів, яких об’єднала любов до Батьківщини та готовність стати на її захист.
На подію зібралися родини Героїв, їхні побратими, працівники університету, студенти, небайдужі мешканці краю. Усі разом вони вшанували пам’ять не лише Віталія Савина, Юрія Тимофійчука та Юрія Федорка, а й усіх українських воїнів, які віддали свої життя за свободу і незалежність держави.
Віталій Савин працював в ІФНТУНГ у відділі будівництва та реконструкції будівель і споруд. Його шлях захисника України розпочався ще у 2015 році. З 2015 по 2016 рік він виконував бойові завдання поблизу Краматорська на Донеччині. Уже тоді став інструктором з підготовки фахівців ракетних військ та артилерії, працював у навчальних центрах Старичі, Яворів та Авдіївка, передаючи військовим власний бойовий досвід. Після початку повномасштабного вторгнення, 18 березня 2022 року, добровольцем повернувся до війська. Служив у військовій частині А0359 на посаді фельд’єгеря відділення фельд’єгерського поштового зв’язку. З січня 2025 року під час відрядження до військової частини А4210 обіймав посаду стрільця-снайпера. 2 лютого 2025 року, перебуваючи на бойовому посту поблизу населеного пункту Андріївка Великоновосілівської громади Волноваського району Донецької області, загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу.
Юрій Тимофійчук навчався в ІФНТУНГ у 1992–1997 роках за спеціальністю «Геофізичні методи пошуку та розвідки». Молодший сержант, снайпер другої категорії, він добровільно став до лав оборонців України у перший день повномасштабного вторгнення. Служив у складі 102-ї бригади 78-го батальйону, роти вогневої підтримки. Серед побратимів був відомий за позивним «Махно». Загинув 10 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Ольгівське Запорізької області. У нього залишилися дружина та двоє синів.
Юрій Федорко також здобув освіту в ІФНТУНГ та під час навчання пройшов військову кафедру. У 2014 році добровольцем став на захист України й виконував бойові завдання у зоні АТО у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. З початком повномасштабного вторгнення знову повернувся до лав своєї бригади. Героїчно загинув 28 грудня 2022 року під час визволення рідної Харківщини.
Право відкрити анотаційні дошки було надано рідним Героїв. Урочистий чин освячення здійснив отець Борис Гобир (УГКЦ), благословивши місце пам’яті, яке є символом вдячності університетської спільноти своїм захисникам.
