В Івано-Франківську суд виніс вирок військовослужбовцю, який після лікування не повернувся до своєї частини та понад сім місяців перебував поза службою. Чоловіка засудили до п’яти років позбавлення волі за самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану.
Як йдеться у матеріалах справи, уродженець Галицького району був мобілізований до лав ЗСУ у травні 2024 року. Згодом його призначили розвідником-навідником у підрозділ спеціального призначення. У серпні того ж року військовий вибув на лікування після участі у бойових діях на сході України.
За даними суду, 9 серпня 2024 року після виписки з медзакладу солдат не повернувся до місця служби. Натомість поїхав додому та тривалий час не виходив на зв’язок із командуванням. У військовій частині його офіційно внесли до списків безпідставно відсутніх, припинили виплату грошового забезпечення та призначили службове розслідування.
Під час судового засідання обвинувачений вини не визнав. Він пояснив, що після лікування вирішив не повертатися до підрозділу та залишився вдома. Водночас у матеріалах справи містяться акти, де зафіксовано його відмову від подальшого проходження служби після повернення до представників Військової служби правопорядку.
Слідство встановило, що жодних поважних причин для неприбуття до військової частини не було. Також у справі зазначено, що військовослужбовець знав про дію воєнного стану та усвідомлював відповідальність за самовільне залишення служби. Окремо суд врахував службову характеристику, згідно з якою чоловік раніше неодноразово порушував дисципліну та негативно характеризувався за місцем служби. Крім того, він уже мав попередню судимість.
Судово-психіатрична експертиза визнала обвинуваченого осудним та таким, що міг усвідомлювати свої дії.
Івано-Франківський міський суд визнав чоловіка винним за ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини в умовах воєнного стану. Йому призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахуватимуть із 14 березня 2025 року — дня фактичного затримання. До набрання вироком законної сили засуджений залишатиметься під вартою.
