Рожнятівський районний суд виніс вирок щодо уродженця Ворохти, який гвалтував малолітню падчерку.

Обвинувачений вчинив зґвалтування малолітньої, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування та з використанням безпорадного стану потерпілої, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 152 КК України у редакції Закону № 2295-VI.

Обвинувачений з 2009 року проживав спільно з жінкою та її дітьми, у тому числі падчеркою, однією сім’єю без реєстрації офіційного шлюбу.

У грудні 2014 року у обвинуваченого виник умисел на регулярний вступ з нею у статеві зносини на невизначений період часу.

Використовуючи безпорадний стан малолітньої, яка не розуміла значення вчинюваних з нею протиправних дій та перебувала під психологічним тиском із залякуванням та погрозами з боку обвинуваченого і не могла чинити йому опір, діючи умисно, у грудні 2014 року в будинку по місцю їх проживання, скориставшись відсутністю в будинку співмешканки, обвинувачений вирішив вступити з малолітньою у статеві зносини. З метою подолання фізичного опору потерпілої, він наніс їй удар рукою в обличчя, після чого вступив з нею у статеві зносини природнім способом, тобто зґвалтував її.

З грудня 2014 року до досягнення потерпілою 14 років обвинувачений регулярно (іноді щодня, іноді з проміжками у декілька днів) вступав у статеві зносини із застосуванням фізичного насильства та погроз його застосування, та з використанням безпорадного стану малолітньої, чим саме вчиняв продовжуваний злочин.

Востаннє обвинувачений вчинив насильницький природній статевий акт з неповнолітньою у ніч на 20.04.2018 року у будинку по місцю їх проживання.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України не визнав та пояснив, що в статеві зносини з малолітньою він не вступав, а вперше вступив з останньою в статеві зносини, після досягнення нею 14 років. Крім цього, свою вину вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України не визнає, оскільки жодного зґвалтування неповнолітньої він не вчиняв, а в статеві зносини з останньою вступав з її добровільної згоди.

Обвинувачений заявив, що у січні 2017 року потерпіла підійшла до нього, повалила його на ліжко, та добровільно вступила з ним в статеві зносили. Після цього, вони інколи двічі, інколи тричі на тиждень продовжували займатись сексом протягом року. За його словами, неодноразові статеві зносини з неповнолітньою відбувались за пропозицією останньої та за її згодою. Він знав, що вона неповнолітня, однак пояснити чому так сталося він не може. Разом з тим вказав, що готовий понести відповідальність за статеві зносини з особою, яка не досягла 16-ти річного віку.

Незважаючи на те, що обвинувачений своєї винуватості у вчинених кримінальних правопорушеннях не визнав, його вина у вчиненому доводиться зібраними під час досудового розслідування та перевіреними у судовому засіданні наступними доказами.

Потерпіла пояснила, що вперше співжитель її матері вступив з нею у статеві зносини, коли їй виповнилось 12,5 років. При цьому пригрозив фізичною розправою над нею та її молодшими братами та сестрою, якщо вона про це комусь розкаже. До останнього часу вона боялась розказати матері про те, що вітчим її ґвалтував, хоча підозрює, що остання могла догадуватись, що обвинувачений її ґвалтує, оскільки неодноразово матір заходила в кімнату коли це відбувалося, однак вдавала, що нібито нічого не бачить.

Потерпіла повідомила, що дуже часто обвинувачений безпричинно бив її, матір та дітей, забирав в неї телефон, перевіряв повідомлення та телефонні дзвінки, не дозволяв їй спілкуватися з однолітками, контролював кожен її крок.

У квітні 2018 року до того, як вона звернулася в поліцію з заявою, вона розповіла матері про насильство вітчима відносно неї, проте мати жодним чином не відреагувала, а навпаки сказала, що вона все придумала.

Матір потерпілої визнала, що в даній ситуації є і її провина, оскільки вона не догледіла про те, що обвинувачений мав статеві зносини з її дочкою. Інколи вона чула звуки подібні на удари об стінку в сусідній кімнаті, де спав обвинувачений з дочкою, однак коли заходила туди то нічого підозрілого не бачила.

Перша підозра щодо статевих стосунків обвинуваченого та її малолітньої дочки виникла у неї в 2016 році, коли вона побачила як він з нею бавився, обнімав її, гладив її по руках і ногах, однак вона терпіла такі відносини, оскільки хотіла зберегти сім`ю. В квітні 2018 року її дочка розповіла їй про те, що обвинувачений її ґвалтував, на доказ чого представила їй звукозапис телефонної розмови між ними. Після чого вона мала розмову з обвинуваченим, однак останній все заперечував. На даний час у неї ставлення до обвинуваченого не змінилося і вона має намір надалі проживати з обвинуваченим однією сім’єю.

Суд визнав чоловіка винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 152 КК України у редакції Закону України № 2295-VI від 01.06.2010, та призначив йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців.

Вирок винесла колегія суддів у складі: Головуючий суддя Максимів І.В., судді Рулик М.В., Бейко А.М.

Приєднуйтесь до нашого каналу в Телеграмі та сторінки у Фейсбуці, щоб дізнаватись про найважливіші новини.