Галицький районний суд ухвалив вирок матросу-зенітнику, який у червні 2024 року поїхав у відпустку й не повернувся до частини. Понад два роки він «проводив час на власний розсуд», аж поки його не виявила поліція. За самовільне залишення служби під час воєнного стану чоловіка засудили до п'яти років позбавлення волі.

Вирок ухвалено 5 листопада 2026 року. Чоловіка визнано винним за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України: неявка військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинена в умовах воєнного стану.

Що відомо про обвинуваченого

Чоловіка призвали на військову службу під час мобілізації 1 грудня 2022 року. Він проходив службу у військовій частині на посаді номера обслуги зенітного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Військове звання: матрос. Він має статус учасника бойових дій, розлучений, виховує неповнолітнього сина 2011 року народження та раніше не судимий.

Як він залишив службу

Наказом командира частини від 16 червня 2024 року матроса відправили у щорічну відпустку на 10 діб, враховуючи дорогу, з 17 по 28 червня. Повернутися до підрозділу він мав 29 червня, але не зробив цього. За матеріалами справи, без поважних причин він перебував поза розташуванням частини до 8 вересня 2026 року. Того дня його виявили працівники поліції в селі на території Галицької громади. Загалом він був відсутній понад два роки.

Кримінальне провадження внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 18 серпня 2024 року.

Позиція обвинуваченого

У суді чоловік вину визнав повністю та розкаявся. Він розповів, що у відпустку поїхав додому й до частини більше не повертався, увесь цей час поза службою проводив на власний розсуд. Заявив про намір продовжити службу у Збройних Силах.

Оскільки учасники процесу не оспорювали фактичних обставин, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу визнав недоцільним досліджувати докази. Обвинувачений і прокурор брали участь у засіданні у режимі відеоконференції.

Рішення суду

Суд призначив п'ять років позбавлення волі. Це мінімальний строк, який передбачає санкція статті. Єдиною пом'якшувальною обставиною суд визнав щире каяття. Ураховано і те, що чоловік раніше не судимий, що скарг на нього з боку жителів громади не надходило, а за висновком органу пробації ризики повторного правопорушення оцінюються як середні.

Суд пояснив, чому не застосував ні ст. 69 КК України (призначення м'якшого покарання), ні ст. 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням). З 27 січня 2023 року закон обмежив такі можливості для засуджених за ст. 407, вчиненою в умовах воєнного стану. Тому підстав для пом'якшення не знайшли.

Строк покарання рахуватимуть із моменту затримання, тобто з 8 вересня 2026 року. Попереднє ув'язнення зараховано у строк покарання з розрахунку «день за день». До набрання вироком законної сили чоловік залишається під вартою.

Вирок можна оскаржити до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Однак оскаржувати самі обставини справи, які ніхто не заперечував під час розгляду, він не може.