Обранці найвищого представницького органу в карпатському регіоні долучилися до ініціативи народних депутатів щодо відтермінування в державі впровадження другого етапу ринку продуктивних земель. Три десятки питань, які стосуються життєдіяльності прикарпатського краю та поточних моментів Української держави загалом, розглянули прикарпатські обранці на 26-й сесії обласної ради восьмого демократичного скликання.
Насамперед депутати ухвалили звернення до Президента Володимира Зеленського, Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного із проханням про надання звання «Герой України» посмертно командирові відділення 128-ї окремої Закарпатської гірсько-штурмової бригади Михайлові Романюку із села Залуччя Коломийського району.
Як розповів доповідач із цього питання депутат облради Дмитро Грицюк, М. Романюк уже через кілька днів після повномасштабного вторгнення рф поповнив лави Збройних сил України. Захищав територіальну цілісність України на різних відтинках фронту в Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях, виявив мужність та хоробрість у боях, а також підтримував бойовий дух побратимів. Загинув на передовій 17 червня 2023 р., проявивши незламність і самопожертву в ім’я перемоги над ворогом.
Обранці також розглянули текст наступного звернення до голови та профільного комітету парламенту, до керівників відповідних столичних відомств та народних депутатів від Івано-Франківщини – щодо зміни умов обігу земель сільськогосподарського призначення під час упровадження з 1 січня 2024 року другого етапу ринку земель сільськогосподарського призначення.
В результаті його обговорення документ, напрацьований у постійній комісії обласної ради з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку гірських територій, взяли за основу. Але й відтак додали до нього низку істотних зауваг (остаточний текст звернення опублікуємо в наступному номері нашої газети).
Річ у тім, як «Галичина» вже повідомляла в минулому випуску в матеріалі під рубрикою «У комісіях обласної ради», що другий етап ринку продуктивних земель передбачає допуск до нього юридичних осіб, яким можна буде відпускати «в одні руки» до 10 тисяч гектарів. Однак, на думку ініціаторів звернення, це поставить у нерівні умови фермерські господарства, в яких через низку несприятливих обставин в Україні бракує коштів на викуп селянських паїв, та агрохолдинги й інші великі сільгосппідприємства, які не лише мають на те вдосталь фінансів, а й для яких доступні дешеві кредити. Тому «аграрна» комісія, як повідомила присутнім її керівничка депутатка Олеся Книшук, виступила з пропозицією про обмеження обсягів реалізації землі юридичним особам 100 гектарами.
«Добре, що сесія обласної ради порушила це питання», – схвально відізвався про таку ініціативу депутат Роман Ткач. Він нагадав, що земельна реформа в Україні стартувала з певними обмеженнями ще 1990-го і що, мовляв, лише нинішній владний Олімп спромігся дійти до її логічного завершення – наважився запровадити ринок обігу сільгоспземель.
За його словами, в Україні вже продано сукупно понад 325 тисяч гектарів колись розпайованих земельних наділів. І те, що в деяких регіонах, в тому числі й на Івано-Франківщині, ціна на аграрні ділянки сягає й рекордних показників у замалим не 100 000 грн/га, засвідчує: ці торги набирають обертів.
Але, як наголосив Р. Ткач, у Верховній Раді вже зареєстровано аж два законопроєкти, які подали понад три десятки парламентарів і які передбачають істотне відтермінування часу відкриття в Україні так званого другого етапу ринку продуктивної землі й мають солідне наукове обгрунтування та позитивну характеристику профільних структур ВР. Тож доцільно би внести до тексту такого звернення й слова підтримки на користь ухвалення потрібного в тому питанні парламентського рішення.
Пропозицію підтримав відомий аграрій з Городенківщини депутат Іван Приймак. За його словами, звернення облради має адресувати підтримку саме другого з тих двох ЗП №9341 і 9341-1, який регламентує надання дозволу на продаж продуктивної землі юридичним особам не через два роки після закінчення війни, як пропонує перший, а аж через чотири.
Усе ж не можна оминути в цій темі слушну репліку з того приводу голови обласної ради Олександра Сича. «Не хочу повертатися до давніх дискусій щодо запровадження ринку продуктивних земель в Україні, – сказав він, – але ні тоді, ні досі мене ніхто не переконав, що відкриття ринку землі не суперечить ст. 13 Конституції України, яка декларує, що земля й її надра є винятково об’єктами власності українського народу. Наразі ніхто не пояснив, як ініціатори продажу української землі обійшли наш Основний Закон. Тим паче, що й підтримка цієї ідеї в суспільстві сягає не більше 10 відсотків».
Певні колізії в сесійній залі викликав і розгляд двох, по суті, суміжних питань – про організацію оздоровлення дітей пільгових категорій, які потребують особливої соціальної уваги й підтримки, та про стан забезпечення органами місцевого самоврядування соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, сімей з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Депутати звернули увагу на слова доповідача з першого питання директора департаменту соціальної політики облдержадміністрації Володимира Лемчака про те, що лише третина із 62 ТГ області, так би мовити, планово й централізовано займалися цього літа організацією оздоровлення дітей, які живуть на їхніх теренах. Решта ж, як констатував зокрема О. Сич, ще не дійшли до виконання й цих своїх обов’язків. Але такий «порядок речей» абсолютно неприпустимий. Адже згідно з чинним законодавством організація відпочинку й оздоровлення дітей, надто ж пільгових категорій – цілковито в компетенції саме органів місцевого самоврядування. Отже, на них лежить зокрема відповідальність за необхідність при формуванні бюджетів територіальних громад передбачати кошти й на оздоровлення дітей.
До повноважень рад ТГ належить і здійснення відповідного комплексу заходів із профілактики соціального сирітства, як наголосила виконувачка обов’язків служби у справах дітей ОДА Марія Євчук, – від вчасного виявлення дітей, котрі потенційно можуть потрапити до такої категорії, відповідної роботи з їхніми батьками тощо до оперативного розв’язання питань із влаштування сиріт у сім’ї опікунів чи заклади родинного виховання або ж їхнього всиновлення…
«Ваше завдання як служби у справах дітей – максимально донести до свідомості голів громад, що це їхні повноваження, – наголосив, звертаючись до доповідачки, голова обласної ради. – Тому що більшість із них цього ще не усвідомлюють. Але й для багатьох із тих, котрі розуміють, те питання навіть не в першій десятці пріоритетів у їхній діяльності. Нині чимало хто гарно балакає про дітей та потребу їхнього соціального захисту. А треба не лише говорити про це, а й дбати про них».
Обранці також затвердили зміни до обласної комплексної програми соціального захисту населення, зокрема внесли до неї пункт, що дасть можливість виплачувати матеріальну допомогу й тим жителям області, чиї житлові та/або господарські будівлі були пошкоджені чи знищені внаслідок російської агресії. А таких випадків, як ми знаємо, цього року на Прикарпатті було вже кілька. Звісно, дай Боже, щоб таких трапунків у нашому регіоні більше не було, але відтепер належну матеріальну допомогу з обласного бюджету отримуватимуть не лише наші краяни, котрі потерпіли від природних стихій або техногенних катастроф, як було досі, а й ті, на чиї обійстя й домівки (знову ж таки, Боже борони!) падатимуть ракети чи їхні уламки. Тим паче, що на сесії й фінансово вдвоє підсилили названу програму, збільшивши її ліміт із 2,5 млн грн до 5 000 000.
На сесії також прозвучав звіт про виконання програми підтримки родин, загиблих під час Революції Гідності, ветеранів, чинних військовослужбовців протягом 2022 – 2023 років. Вона – серед найкращих в Україні документів такого призначення. На її реалізацію виділено понад 53 млн грн. А зокрема лише цього року згідно з її відповідними статтями надано матеріальної допомоги жителям області на 36 млн.
Застановлялися обранці й над ситуацією з надання паліативної допомоги населенню області, потреба в якій зростає. Щороку на Прикарпатті паліативну допомогу отримують майже вісім тисяч пацієнтів. Водночас потребують її понад 10 тисяч людей. Отже, є необхідність збільшити кількість ліжко-місць для лікування таких хворих. Адже їх наразі розгорнуто лише трохи більше 370-ти у 34 із 49 комунальних закладів охорони здоров’я, які надають таку поміч.
Сесія також ухвалила рішення «Про подання до Верховної Ради України щодо перейменування села Вороненко Поляницької сільської ради Надвірнянського району на село Вороненка». Передували такій ухвалі відповідні звернення до обласної ради від Надвірнянської районної та Поляницької сільської рад. А уповноважили їх на те жителі села Вороненко, які на своїх громадських слуханнях висловилися за таке перейменування.
Своєрідною «вишенькою на торті» стало рішення, яким депутати надали дозвіл чи, точніше, навіть доручили виконавчим структурам обласної ради ініціювати повернення через суд майна спільної власності територіальних громад області, яке свого часу помилково опинилось у власності ТГ Надвірнянського району.
Як повідомив начальник управління з питань майна спільної власності територіальних громад області Василь Даниш, минулої сесії депутати облради ухвалили було рішення звернутися до Надвірнянської районної ради з пропозицією повернути законному власникові приміщення котельні на вулиці Шептицького, 32-а в селищі Делятин і дати згоду на її передачу зі спільної власності ТГ Надвірнянського району у власність громад області, інтереси яких представляє облрада.
«Звернення розглянули на сесії Надвірнянської районної ради й надіслали нам відповідь, що рішення з того питання не прийняли жодного», – розповів він. І попросив депутатів облради дати доручення на право звернутися до суду щодо повернення того об’єкта.
«Років десять тому Надвірнянська районна рада «поцупила» наше майно – котельню Делятинського інтернату, розташовану на території закладу, – конкретизував ситуацію О. Сич. – І тепер вона надає для нього найдорожчі в межах усієї області послуги за теплопостачання. Ясна річ, що нас таке не може влаштовувати. Оскільки ж на прохання виправити ту помилку й повернути котельню в нашу власність немає належного реагування, мусимо повернути собі те майно в судовому порядку».
Обранці ухвалили ще одне майнове рішення, хоча й не без прискіпливого аналізу питання, – про поділ надвоє земельної ділянки спільної власності територіальних громад області на вул. Української армії, 7 в Надвірні, закріпленої за комунальним підприємством обласної ради з експлуатації майна. За словами начальника відділу із питань земельних відносин та природних ресурсів виконавчого апарату обласної ради Анатолія Прокопіва, це необхідно було зробити відповідно до рішення облради за 3 жовтня 2023 р. про поділ об’єкта нерухомого майна, розташованого за тією адресою, – приміщення загальноосвітньої школи-інтернату на два самостійні об’єкти з метою передачі одного з них в комунальну власність Надвірнянської територіальної громади. Отже, відповідно другим, себто завершальним етапом такої «оборудки» й стало рішення про передавання у власність ТГ й земельної ділянки під уже переданим об’єктом.
На сесії вирішили безоплатно передати відповідно до прохання командування однієї з військових частин ЗСУ лісоматеріалів обласного комунального лісогосподарського підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану.
Депутати проголосували за призначення нового начальника обласного комунального підприємства «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації». Ним став Олег Яремин, котрий доти працював тут консультантом з юридичних питань. Він змінив на цій посаді Назара Коваля, котрий упродовж трьох останніх років керував підприємством як виконувач обов’язків. На засіданні сесії прозвучала думка про недопустимість надалі практики такого довгочасного перебування людей на керівній посаді у статусі в. о., оскільки, мовляв, ні звіту про зроблену роботу від керівника «такого рангу» не можна вимагати, ні спитати з нього про недоліки. Тож депутати висловилися за те, щоб тепер новий очільник Коломийського міжрайонного БТІ наприкінці нинішнього року або на початку наступного прозвітував перед обласною радою про роботу підприємства за три роки, тобто, по суті, доповів їм про діяльність свого попередника…
Під час сесійного засідання голова обласної ради Олександр Сич та начальниця обласної військової адміністрації Світлана Онищук нагородили офіційними відзнаками державного й регіонального значення низку наших краян за їхні заслуги перед українським народом.
