На Івано-Франківщині підійшли до апогею Року княжого Галича на Прикарпатті, яким обласна рада ще в лютому проголосила 2023-й. Тобто до відзначення згідно з визначеним тоді планом заходів 1125-річчя з часу першої писемної згадки про Галич – одне з найдавніших міст України і світу, столиці Галицько-Волинської держави (Галицько-Волинського князівства) або ж Королівства Руського, як її нерідко називають.
Ще раніше Івано-Франківська обласна рада ухвалила комплексну програму щодо відзначення 1125-річчя Галича на 2022–2023 рр. Правда, через війну її довелося істотно скоротити та внести інші відповідні корективи. Скажімо, замість передбаченої масштабної реконструкції давнього міста у Галичі впорядкують лише окремі локації.
Власне, відповідні заходи в межах цієї ювілейної дати чи присвячені їй тривають у прикарпатському краї вже кілька місяців. Зокрема, як писала «Галичина», своєрідним культурно-мистецьким заспівом до них став етнофестиваль «Галицька брама», який ще на початку липня провели в музеї етнографії у Крилосі й на сцені якого виступили 25 фольклорних колективів, що представляли Покуття, Гуцульщину, Бойківщину, Опілля та Лемківщину. Тоді ж у Галичі відбувся VII між’єпархіальний турнір з мініфутболу серед священнослужителів УГКЦ. А на початку серпня Галич приймав традиційну XI Всеукраїнську патріаршу прощу до Галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. 1 вересня в закладах освіти всієї області провели тематичні уроки, присвячені історії давнього міста…
Зрештою, ще 9 січня цього року отець і глава УГКЦ блаженніший Святослав побував з архипастирським візитом у Галичі та на його давніх теренах і, по суті, відкрив тоді урочистості з нагоди ювілейної річниці від дня заснування княжого міста. «Ми зібралися в цьому славному храмі, який зберігся для нас відтоді, – наголосив він зокрема під час святкового моління в церкві Різдва Христового. – Тому важливо, що нині він є не просто музеєм, а живим Божим домом… Від давнього часу ми хотіли, щоб Галич промовляв до сучасного українця. Адже знаємо, що Галич без Києва не встоїть перед західними викликами, а Київ без Галича – перед східними. Лише разом можемо з’єднувати Україну й відроджувати величезний скарб нашої духовної, національної та церковної традиції... Довкола цієї історичної й духовної осі єднання нашого народу маємо розпочати цей рік, подібно до того, як протистояли північним сусідам багато років тому. Ця Києво-Галицька вісь життєдайна для нашого народу та Церкви, тож кожен, хто хотів підкорити нас, намагався її розірвати… Але вона є не лише дійсністю в умах істориків, а й тим, що живе в серцях нашої молоді».
Звісно, відзначення пам’ятної дати Давнього Галича цілком заслуговує урочистостей на всеукраїнському рівні. І річ не лише в тому, що він, сказати б, є однією з колисок національної культури й духовності. І не в тім, що після занепаду Києва, захопленого й розореного 1240 року, як пише офіційна історіографія, внаслідок татаро-монгольського нашестя, саме Галич вивищується як політичний і економічний центр та військовий оплот тієї частини Давньої Русі, що вціліла в тодішній збройній навалі зі сходу на європейські країни.
Це все відомо, як і те, що, за словами видатних українських істориків Володимира Антоновича й Михайла Грушевського, Галич в усі часи був «П’ємонтом» державності Руси-України. Менше знаємо, кажучи по-сучасному, про геополітичну значущість міста. Адже насправді то не з середини XIII ст. Галич почав «вивищуватися», а на століття раніше, з часів правління в Галицькому князівстві князя Ярослава Осмомисла, він став одним із найбільших і найрозвинутіших у культурному й економічному планах міст Центральної та Східної Європи – на рівні з Віднем і Будапештом за величиною і більшим від Лондона й Парижа…
Шкода лише, що вже в часи новітньої незалежності України Галич утратив статус районного центру, який мав за доби СРСР. Сумно, що ми не змогли відстояти його для княжого міста в умовах децентралізаційної реформи. Звісно, це не применшує сакральної ролі й слави Давнього Галича, а лише принижує нас самих як «правнуків поганих» в очах наших пращурів за те, що не могли зберегти й примножити княжу спадщину. Тому той комплекс заходів, який організатори урочистостей з нагоди 1125-річчя столиці Королівства Руського запланували провести, щоби підкреслити велич і багатогранність України саме через могутність Давнього Галича, до певної міри реабілітує нас на суді історії.
Зокрема цій даті присвячено III Обласний благодійний аукціон на підтримку Збройних сил України, який відбудеться в Галичі сьогодні. Нині ж на водних локаціях Калуша розпочнеться театралізоване дійство «Сплав солі Дністром», яке триватиме й завтра на березі самого Дністра в Галичі.
Проте головні події ювілею заплановано на наступні три дні, коли триватимуть різного роду святкові урочистості з участю керівників органів державної влади, представників органів місцевого самоврядування, громадськості, науковців, творчої інтелігенції, представників іноземних держав та дипломатичного корпусу, міжнародних організацій, української діаспори, духовенства…
Скажімо, завтра, 8 вересня, коли, до речі, вперше в нашій новітній історії відзначатимемо за новим календарним стилем Різдво Пресвятої Богородиці, й на наступні дні. Приміром, завтра відбудеться виїзне засідання урочистої сесії обласної ради до 1125-річчя від першої писемної згадки про Галич (з міркувань безпеки місце її проведення не вказуємо).
Завтра ж у Галичі стартуватиме триденна промоція відомого проєкту «Середньовічна корабельня» (сплав Дністром у давньоруській лодії), започаткованого в Івано-Франківську ще 2019-го. А на Замковій горі відбудеться концерт академічного симфонічного оркестру обласної філармонії ім. Іри Маланюк.
У суботу, 9 вересня, в Галичі відкриють пам’ятний знак з відображенням символіки 62 громад Прикарпаття, погасять поштову марку «ГАЛИЧУ 1125» та проведуть тематичний круглий стіл представників місцевого самоврядування – членів Асоціації міст України. А режисери й актори Івано-Франківського національного академічного драматичного театру ім. І. Франка запросять учасників заходів, гостей свята на виставу «Нація».
10 вересня почнеться Божественною літургією в церкві Різдва Христового. Затим душпастирі проведуть чин освячення пам’ятної стели Героям – захисникам України. Передбачено цього дня й проведення урочистого віча до 1125-ї річниці від часу першої писемної згадки про Галич. Опісля в місті з концертом виступить військовий оркестр «Едельвейс».
На 14 вересня заплановано проведення у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника Міжнародної науково-практичної конференції «Галич і галицька земля». Форум продовжить свою роботу й наступного дня – в Національному заповіднику «Давній Галич». 15-го ж вересня в Музеї історії Галича у Крилосі відбудеться театралізоване дійство «Вінчання князя Осмомисла на галицький престол». А на 6 листопада запланували Всеукраїнську наукову конференцію «Збереження історико-культурної спадщини Галицької землі».
Безумовно, цей перелік охоплює далеко не всі заходи. Приміром, у вересні ж збираються провести онлайн-турнір комп’ютерної гри з історії Давнього Галича, присвячений 1125-річчю міста. Також було у планах і створення художнього фільму «Над Галичем гримить» за однойменною повістю С. Фостуна та міжнародної дослідницької експедиції «Галич в архівах Європи і світу», проведення, крім «Галицької брами», й інших тотожних культурно-мистецьких дійств, зокрема фестивалів «Галицьке лицарство», «Золотий тік», ковалів тощо.
Ще цього року в рамках ювілею вийде друком монографія відомого історика професора Миколи Кугутяка «Монастирі давнього Галича – духовні обереги української нації». А також буде перевидано фотоальбом «Галич давній і сучасний».
Окрім того, як уже згадували, в межах заходів мають на меті регенерувати історико-культурне середовище Давнього Галича, наприклад, реставрувати пам’ятки архітектури, зокрема Галицький замок, проєкт реконструкції якого кошторисною вартістю понад 40 млн грн внесли до переліку об’єктів Національної програми «Велике будівництво». Проведуть і роботи щодо відновлення та будівництва об’єктів соціальної й туристичної інфраструктури на території колишньої столиці Галицько-Волинської держави, упорядкують вулиці й інженерні мережі низки споруд у місті.
