Дві події в Україні фактично збіглися в часі. Спершу було подано на доопрацювання програму діяльності уряду. А відтак уряд затвердив та передав на підписання меморандум про співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Втім, наш досвід доводить, що урядові програми, так само як і коаліційні угоди, можна спокійнісінько не виконувати. Мало того, за кілька місяців після їхнього прийняття ніхто про них уже й не згадує. Чи, може, ви пам’ятаєте, як коаліція у попередньому парламенті звітувала про виконання своєї програми?

Натомість програми співпраці з МВФ містять не лише загальні положення про «підтримку та впровадження», а й конкретні терміни запровадження тієї чи іншої новації. Крім того, наші міжнародні донори пам’ятають всі обіцянки, в тому числі й ті, що не виконані: переносять їх до нового документа та наполягають на виконанні. Це є непрямим підтвердженням факту, що Україна не поспішала виконувати взяті зобов’язання. Як порахували аналітики, всього за роки співпраці між нашою країною та МВФ було укладено десять угод щодо отримання позик на загальну суму понад 51 мільярд «спеціальних прав запозичення» (то така квазівалюта, курс якої встановлюється на базі кошика інших валют, наразі один долар дорівнює 0,72 СПЗ). Але було використано менше половини – близько 22 млрд СПЗ, або трохи більше 31 млрд доларів США. Лише одну кредитну угоду за отриманими коштами виконано повністю – у далекому1996 році.

Тому, як нам здається, те, що написано в меморандумі з МВФ, має високі шанси бути виконаним. Вищі, ніж урядові програми. Тому пропонуємо читачам деталі угоди з нашим міжнародним кредитором. Принаймні ті, про які стало відомо ще напередодні опублікування самого меморандуму.

Отже, Україна, а меморандум від її імені підписують президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та глава НБУ, зобов’язується продовжувати дотримуватись розумної податково-бюджетної політики для забезпечення обслуговування боргів. Також посадовці обіцяють дотримуватись балансу витратної та дохідної частин бюджету країни, забезпечувати незалежність Національного банку, проводити зважену монетарну політику для стримування інфляції, утверджувати верховенство права, боротися з корупцією, дбати про залучення інвестицій та підвищення економічного потенціалу країни.

У податковій сфері наші урядовці зобов’язуються потурбуватись про те, щоб на нинішньому етапі фіскальна політика була спрямована на подолання надзвичайної ситуації, пов’язаної з COVID-19, відтак, після завершення коронавірусних катаклізмів, вона має повернутись до забезпечення бюджетної стійкості.

Інакше кажучи, нині всі розуміють, шо важко втримати державні фінанси в рамках обмеженого бюджетного дефіциту, але це завдання для уряду стане одним із першочергових після завершення особливого періоду.

Наразі влада країни має намір збільшити надходження до скарбниці від митниці та податків. Якщо ж ці зусилля будуть неефективними, обіцяють вдатися до скорочення непріоритетних видатків. Коли ж надходження до Держбюджету зростатимуть, додатково отримані кошти спрямовуватимуть на виплати державного боргу, збільшення інвестицій в інфраструктуру та підвищення соціальних виплат.

Також заплановано продовжити реформування податкової системи, в тому числі за рахунок усунення податкових пробілів, розширення податкової бази та скорочення можливостей для ухилення від сплати податків.

У цьому ж розділі меморандуму міститься і традиційне зобов’язання не ухвалювати податкових змін, котрі можуть похитнути бюджетну стабільність. Це уже дало підстави критикам уряду говорити про відмову від переходу з оподаткування прибутку підприємств до введення податку на виведений капітал. Втім, наскільки ми знаємо, ця норма містилась і в попередній угоді з МВФ, що не заважало П. Порошенкові ініціювати обговорення такої зміни податкової системи. Втім, далі обговорення справа не пішла, тож ми матимемо нагоду побачити, як діятиме у цій ситуації нова українська влада.

У документі також йдеться про запровадження системи декларування доходів уже до вересня цього року, а також продовження боротьби з відмиванням незаконно отриманих доходів. Припускаємо, що тут мають на увазі давно обіцяне нинішньою владою «нульове декларування» доходів усіх громадян. Що ж стосується боротьби з приховуванням прибутків, то Україна не так давно уже запровадила посилені заходи фінансового моніторингу (про що уже писала «Галичина»).

Щодо «коронавірусного» періоду та особливого функціонування фінансової системи країни у цей час, то урядовці зобов’язуються на час закриття спеціального Фонду боротьби із COVID-19, але не пізніше березня наступного року (саме тоді минає рік від запровадження спецфонду), провести повний аудит використання коштів із залученням Держаудитслужби та консультаціями із зовнішніми аудиторами. Також влада повинна забезпечити прозорість закупівель за кошти фонду, включаючи розкриття інформації щодо бенефіціарів компаній, котрі брали в них участь.

Чимало спекуляцій останнім часом було довкола начебто взятих українською владою зобов’язань щодо підвищення пенсійного віку в Україні. Нагадаємо: проводячи так звану пенсійну реформу, уряд В. Гройсмана наполягав на тому, що вона підвищення пенсійного віку не передбачає. Однак фактично воно відбулося через запровадження норм страхового стажу. Як стверджують аналітики, уже за кілька років матимемо ситуацію, коли чимало громадян пенсійного віку не зможуть претендувати на пенсію, а лише на соціальну допомогу через брак необхідного стажу. Втім, наразі вона дорівнює мінімальній пенсії чи прожитковому мінімуму для непрацездатних громадян.

У згаданому на початку документі вдалося знайти з цього приводу лише згадку про те, що в країні буде продовжено пенсійну реформу, розпочату раніше, а уряд вживатиме заходів, аби стимулювати тривалішу роботу громадян.

Крім того, влада зобов’язується не вводити нові спеціальні пенсії або пільги, не вносити зміни до законодавства, котрі могли б призвести до фактичного зниження пенсійного віку. Нагадаємо нашим читачам, що спеціальні пенсії у нас мають судді (у них це називається «довічним державним утриманням»), прокурори, працівники силових структур, держслужбовці і т. ін.

Наразі влада має намір всі законодавчі новації у цій сфері аналізувати з точки зору їхнього впливу на Держбюджет, а також планує у середньостроковій перспективі наблизити пенсії до реального прожиткового мінімуму та щороку індексувати ці виплати.

Є в меморандумі згадка і про другий рівень пенсійного забезпечення – обов’язковий накопичувальний. Втім, ідеться лише про співпрацю із зовнішніми партнерами при розробці цієї системи.

Цікавим є положення про те, що мають бути внесені зміни до системи надання соціальної допомоги в Україні. Планується за сприяння Світового банку об’єднати всі програми такої допомоги в єдину базу.

Якщо вірити тим текстам угоди, котрі наразі є в інтернеті, йдеться про запровадження поняття «мінімальний дохід». Саме на нього начебто орієнтуватимуться при наданні соцдопомоги. Однак, скажімо, керівник Міністерства фінансів Сергій Марченко, за повідомленням пресслужби відомства, заперечує наявність «гарантованого мінімального доходу» в проєкті меморандуму з МВФ. За його словами, «реформа податкової системи передбачає створення єдиної юрособи в Держподатковій службі, і також в Держмитній службі ... Це те, що ми робили б з МВФ або без МВФ».

Що стосується медичної реформи, то документ передбачає, що її буде продовжено у цьому році шляхом поширення нового способу фінансування на вторинну та спеціалізовану допомогу. Відтак Національна служба здоров’я України має уважно стежити за наданими послугами та фінансовими показниками медичних закладів. Триватиме перетворення лікарень на комунальні некомерційні підприємства, а їхнє фінансування відбуватиметься за угодами з НСЗУ.

Цікаво, що в меморандумі йдеться і про можливість запровадження доплат від пацієнтів для медичних закладів. Тож багато хто побачив у цьому загрозу запровадження в них платного обслуговування (ніби до цього воно було безплатним). Крім того, Міністерство охорони здоров’я буде проводити закупівлі ліків за допомогою державного підприємства «Медичні закупівлі України» через систему ProZorro вже цього року.

«Ми продовжимо наші зусилля щодо забезпечення фінансової стабільності та обмеження бюджетних видатків. Наші пріоритети будуть зосереджені на: реалізації адресної політики нагляду, подальшому посиленні вимог до банківського капіталу в міру проходження кризи; скороченні частки проблемних кредитів та поверненні активів; реалізації стратегії реформування державних банків; покращенні фінансового стану Фонду гарантування вкладів, вдосконаленні системи нагляду; розвитку небанківського фінансового сектору та фінансових ринків», – йдеться у тій частині меморандуму, котра стосується банківської системи країни. Також влада планує докласти всіх можливих зусиль для повернення активів збанкрутілих банків та притягнення до відповідальності їхніх колишніх власників і керівників за заподіяні збитки. Для цього мало б бути налагоджено співпрацю між Нацбанком, Генпрокуратурою та НАБУ. Планують також відновлення активів за кордоном та внесення правок до законодавчих актів, які дадуть змогу вимагати відшкодування збитків від пов’язаних осіб без терміну позовної давності.

Що стосується державних банків (а вони, нагадаємо, нині сукупно займають понад половину банківського ринку країни як за кількістю клієнтів, так і за коштами на депозитах), то влада зобов’язується поступово зменшувати вплив на них та дозволити входження до їхнього капіталу міжнародних фінансових організацій. Наразі можемо припустити, що йдеться про державний «Укргазбанк», якому Міжнародна фінансова корпорація, член групи Світового банку, уже виділила багатомільйонний кредит, котрий може бути перетворений на частку в капіталі банку. Наскільки відомо, його надання також схвалив український уряд.

Крім того, всі процедури щодо входження Європейського банку реконструкції і розвитку в капітал «Ощадбанку» має бути виконано до кінця жовтня цього року.

Не забули в документі між українською владою та головним кредитором країни і про таку проблему, як українське правосуддя. Наразі йдеться про те, що, укріплюючи верховенство права, урядовці забезпечуватимуть незалежність, добросовісність та підзвітність судових органів. Зокрема для цього процес добору суддів та дисциплінарні механізми мають контролювати особи з високими компетентністю, надійністю та порядністю. Тому до завершення жовтня цього року парламент має внести правки до закону про Вищу раду юстиції.

Буде створено комісію для проведення попереднього відбору потенційних кандидатів до вищих судових органів та оцінки їхньої чесності. Вона проведе також разову перевірку чинних членів Вищої ради юстиції. Як мінімум половина з них мають бути шанованими експертами із визнаними етичними стандартами та судовим досвідом.

Щодо цього пункту критики уряду наполягають на тому, що йдеться про зовнішній контроль за судовою системою країни. Втім, зважаючи на те, що внутрішній контроль наразі ніяких позитивних результатів для судової системи країни не дає, можливо, це й буде справді виходом. Принаймні на перехідному етапі. Адже нікого не лякали «запрошені» з-за кордону міністри економіки. І лише тепер ми розуміємо, що їхня послуга щодо реструктуризації боргу країни перед зовнішніми кредиторами була ведмежою.

Крім того, Україна зобов’язалась підтримувати незалежність НАБУ, зберегти його виключні повноваження щодо розслідування корупційних справ, а також посилити слідчі повноваження цього органу з використання «широкого спектру методів розслідування, включаючи таємні операції, перехоплення повідомлень, доступ до комп’ютерних систем і затримання, без необхідності покладатись на інші правоохоронні органи».

Різні експерти бачать у цьому пункті захист чинного глави НАБУ Артема Ситника та надання самому органові права на проведення прослуховування телефонних розмов і перехоплення інших повідомлень фігурантів корупційних справ. Наразі відомо, що відповідні права НАБУ вже отримало через внесення змін до законодавства, а вся необхідна техніка для цього має надійти до кінця липня цього року.

Щодо важливих для громадян питань ціни на газ та опалення, то в меморандумі йдеться про те, що постанова щодо покладання спеціальних зобов’язань на постачальників газу припинить свою дію на початку липня цього року. Відтак ціни визначатимуться лише ринком. Ще протягом року діятимуть обмеження щодо комунальних підприємств, котрі забезпечують громадян теплом.

Цей пункт не можна однозначно трактувати як підвищення ціни на газ для населення. Однак ми можемо допускати, що коли світові ціни зростатимуть, вони будуть вищими і для споживачів в Україні. Разом з тим, серед іншого країна зобов’язується також до серпня забезпечити приведення усіх тарифів на опалення, котрі регулюють Нацкомісія з регулювання тарифів в енергетиці та комунальних послуг і місцеві органи влади, до самоокупних, і вони охоплюватимуть потребу в капітальних інвестиціях.

Насправді це можна вважати зняттям обмежень на опалювальні тарифи. Адже відомо, що значна частина мереж є зношеною і потребує заміни. Разом з тим ситуацію могла б допомогти врегулювати конкуренція між надавачами послуг у цій сфері. А її якраз і немає.

Відтак тарифи на опалення мали б переглядати не рідше разу на рік з початком опалювального сезону. А цьогорічні щомісячні корективи, котрі враховують зниження ціни на газ, відійдуть у минуле. Це буде явно не на користь громадян, коли ціна на газ знижуватиметься, однак допоможе вберегти їх і від подорожчання, коли ціни зростатимуть. Теоретично. Як буде на практиці – побачимо уже цього опалювального сезону.

І знову ж таки, в цій ситуації дуже важливо, щоб споживачі мали можливість вибору між різними постачальниками газу, тепла, електроенергії. Наразі ж такої можливості фактично немає, хоч її і передбачено законодавчо. Однак чимало документів, які потрібно зібрати, роблять процедуру громіздкою та обтяжливою. Тому урядовці зобов’язуються до серпня цього року забезпечити, щоб зміна постачальників для побутових споживачів була спрощеною, мала мінімальне адміністративне навантаження, могла бути здійсненою через нового постачальника, що діятиме від імені споживача.

Таке положення уселяє обережну надію на те, що наш вітчизняний ринок комунальних послуг поступово таки стане ринком, на якому постачальники змагатимуться за споживача. Наразі ж маємо фактично кріпаків-споживачів, «приписаних» до постачальників, яких і змінити неможливо, і відмовитись від їхніх послуг боляче.

Що стосується енергетичної безпеки країни, то відповідно до меморандуму урядовці обіцяють спростити процедуру отримання дозволів на розвідку та розробку газових родовищ, у тому числі за допомогою системи ProZorro.

Що стосується ринку земель сільськогосподарського призначення, то влада планує сприяти конкуренції. До початку липня має бути прийнято законодавство щодо компенсації кредитних ставок за гарантіями для фермерів, мають також впорядкувати процедури передачі землі та децентралізації управління земельними ресурсами. А вже до початку наступного року планують створити систему громадського моніторингу, що ґрунтується на систематизованій інформації кадастрової, реєстраційної та фіскальної служб. Також має бути розроблено механізм визначення кінцевих бенефіціарів юридичних осіб – власників землі.

Традиційно в меморандумі є зобов’язання щодо продовження приватизації державних підприємств (як стверджує міністр фінансів, без визначення переліку).

А от наступний пункт примусив багатьох насторожитися: у ньому йдеться про розширення повноважень наглядових рад щодо призначення керівників та затвердження фінансових планів компаній, ухвалення нового корпоративного статуту для НАК «Нафтогаз України». Адже вже нині через наглядову раду НАК Кабмін фактично втратив важелі впливу на державну компанію, а її керівник може почуватись таким собі «ефективним менеджером» поза системою. Із зарплатою, яка жодним чином не узгоджується із заробітками звичайних українців.

Утім, позитивним можна вважати те, що українські урядовці мають намір посилити повноваження Антимонопольного комітету України, йому обіцяють більші повноваження, прозоре призначення керівництва, а рішення комітету мали б отримати статус «виконавчих документів».

Зауважимо, що, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, співпраця з МВФ у рамках нового меморандуму «…не лише позитивно вплине на економіку держави, а й відчиняє двері для України в питанні отримання макрофінансової допомоги від Європейської комісії, кредиту від Світового банку, що дасть можливість не тільки виконати цьогорічний бюджет, а й зменшити навантаження на гаманці українців.

Нині є всі підстави вважати, що ми пройшли складний кризовий етап в економіці. Буде встановлено ринковий механізм формування ціни на газ. Сьогодні вона – понад 4 тисячі, тоді як на ринку – 2 275 гривень. Таким чином, ціну на газ у період опалювального сезону для населення буде знижено», – вважає міністр.

Як підсумок нагадаємо, що наразі Україна розраховує, що МВФ схвалить 9 червня нову кредитну програму на 5 млрд доларів, а наступного дня буде виплачено перший транш.

Він становитиме 1,9 мільярда доларів, другий – 1,6 мільярда, третій, у 2021 році, – 1,5 мільярда.

Втім, як для кожного українця, так і для країни загалом слід не забувати, що позичені гроші треба повертати. І тут як завжди: береш чужі, а повертаєш свої. Ці кошти можуть стати тим засобом, котрий допоможе пережити складний період, вийти з кризи сильнішими, побудувати стійкішу економіку, а можуть, уже традиційно для України, розчинитись поміж обіцянками, «хотілками» та бездарними рішеннями влади. Так уже було не раз. Чи є підстави думати, що цього разу буде по-іншому? Ні, підстав немає, є лише надія.