Для Долинського ГПЗ ПАТ «Укрнафта» 12 вересня – не тільки День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, а й виробничий ювілей – 60-річчя з часу заснування. Адже саме восени 1961 року Долинський газобензиновий завод подав у магістральний газопровід перші кубометри підготовленого до реалізації газу. А 1962-го пусковий комплекс вийшов на проєктну потужність, переробляючи 1,2 млн куб. м газу на добу.

На родовищі згасали тривожні заграви, а цінне паливо надійшло до осель долинян та жителів інших населених пунктів, куди прокладали газопроводи. Постановою Львівського раднаргоспу від 6 лютого 1964 р. Долинський газобензиновий завод включили до числа чинних підприємств. Але кожен, хто за 60 років працював на підприємстві – керівником чи робітником, кожен, хто і сьогодні своєю працею примножує набутки заводу, а також представники наступного покоління газопереробників писали, пишуть і писатимуть нові неповторні сторінки Долинського ГПЗ.

– Цього року нашому заводу сповнюється 60. Адже 1961 року на околиці міста Долини ввели в експлуатацію перший пусковий комплекс Долинського газобензинового заводу, який відбензинював сирий газ і подавав його в магістральні газопроводи. А 1967-го назву заводу змінили на Долинський газопереробний завод. За 60 років завод переробив майже 28 млрд куб. м природного і попутного газу, виробив понад 3,6 млн тонн скрапленого газу, 2 млн тонн стабільного бензину, легкої фракції залишку кубового та понад 22 млрд куб. м відбензиненого газу. А за сім місяців цього року обсяги переробки становили майже 272 млн куб. м газу. Реалізовано продукції на суму 200,7 млн грн.

Також порівняно з минулим роком на підприємстві на 2,7 відсотка зросли обсяги переробки, а виробництва продукції – на 32,2 відсотка, реалізації – на 21,6. Завод справно сплачує всі платежі до бюджетів різних рівнів. Наприклад, за сім місяців цього року сплачено 10 млн 532 тис. грн, у тому числі до місцевого – понад 10 млн. грн., єдиний соціальний внесок – 12 млн 290 тис. грн. Загальний фонд оплати праці на заводі становить 56,5 млн грн. Сьогодні, у часі нашого заводського ювілею і напередодні професійного свята працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, хочу звернутися з вітальними словами до всіх працівників Долинського, Бориславського (на Львівщині) й Пасічнянського (на Надвірнянщині) виробництв, побажати всім задоволення від праці, захоплюючих викликів і їх подолання, професійних досягнень, здоров’я й добробуту.

Особливо дякую всім працівникам і пенсіонерам Долинського ГПЗ і кожному, хто у різні роки творив і сьогодні творить історію нашого заводу. Зі святом вітаю також колективи підприємств, які з нами співпрацюють, постачаючи сировину – НГВУ «Долинанафтогаз», НГВУ «Надвірнанафтогаз», НГВУ «Бориславнафтогаз», і відзначають своє професійне свято, вітаю ті підприємства, що надають нам різноманітні послуги сервісу…

– Вже 13 років я очолюю заводський профком. Здається, що ще недавно ми святкували півстолітній ювілей, а сьогодні заводу вже 60. Долинський ГПЗ – одне із провідних підприємств краю, яке стабільно працює упродовж багатьох років. У цьому заслуга, на моє переконання, керівництва і колективу заводу, а також, звичайно, й профспілки. Адже, образно кажучи, ми всі перебуваємо в одному човні, назва якого «Укрнафта», тож від кожного з нас залежить, як він випливе з того океану бурхливих проблем, які виникають в українських реаліях. Моє основне завдання як голови профкому в тому, щоб колектив працював у безпечних умовах, одержував гідну заробітну плату і щоб люди мали можливість оздоровитися самі й оздоровити свої родини і т. ін.

Щонайперше в часі ювілею хочу подякувати нашим ветеранам праці, завдяки кому ми прийняли у спадок змонтований і працюючий завод. Сьогодні на заводі працює дуже багато молоді, яка переймає їх досвід. А ми робимо все, щоб у кожного була надія, що завод і надалі працюватиме і вироблятиме необхідну продукцію. За тринадцять років, відколи я очолюю заводський профком, – кажу з цілковитою відповідальністю за свої слова, – на заводі не було жодного скорочення працівників. Якщо хтось звільнявся, то тільки через особисті причини – через вихід на пенсію, хворобу, зміну місця роботи чи проживання тощо. І це завдяки добрій співпраці керівництва заводу і профспілки. Для мене ювілей заводу – щонайперше радість, що підприємство надійно працює і надія, що й надалі стабільно працюватиме. А принагідно вітаю особисто від себе і профкому всіх працівників і ветеранів Долинського ГПЗ із 60-річчям і професійним святом нафтовиків та газопереробників. Бажаю міцного здоров’я, миру і стабільності в державі, а головно – впевненості у завтрашньому дні…

...До головних підрозділів Долинського виробництва належать дільниці компримування газу, переробки газу, зберігання сировини і готової продукції, відвантаження готової продукції. Роботу основного виробництва забезпечують допоміжні підрозділи. Загалом на перше півріччя на виробництві зайнято понад 400 працівників. Основні технологічні об’єкти Долинського виробництва – компресорна станція, маслоабсорбційна та газофракційна установки.

– На Долинському ГПЗ я працюю з 1995 р. Згідно з проєктом і сьогодні ми виконуємо ті самі основні завдання, що 25 років тому. Звісно, технологічні процеси вдосконалюються, але поступово відбувається модернізація наявного обладнання та впровадження сучасного ефективного оснащення. Ці заходи спрямовано на забезпечення дотримання вимог чинного законодавства, забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства в сучасних ринкових умовах. Кожній професії потрібно так чи інакше навчатися. Персонал заводу, наприклад, підвищує кваліфікацію тієї чи іншої професії і без відриву від виробництва. Та одним з найважливіших шляхів підвищення кваліфікації і професійної майстерності, на мій погляд, є передача досвіду газопереробників від старшого покоління молодшому. Кожен – від робітника і до керівника – має відповідально ставитися до своєї праці, а тим більше з огляду на те, що виробничі об’єкти заводу є пожежо-, вибухо- та вибухопожежонебезпечними…

– Я вже десять років працюю на підприємстві. Починав з будівельної бригади, згодом у різних цехах, механіком дільниці і т. ін., а з 2018-го очолюю дільницю, на якій працює 47 осіб. Її ще називають «серцем заводу», адже приймає газ із нафтовидобувних управлінь і стискає чи компримує його до 30 атмосфер, а далі передає на дільницю переробки газу. Дільниця ключова, тому що без неї не можуть працювати інші цехи. Долинський ГПЗ для мене – можливість утримувати свою сім’ю, працювати на відповідальному виробництві і відчувати, що наша робота дуже важлива, що робимо значний внесок у життя держави. Люди мають натхнення працювати і хочуть працювати. Тож бажаю кожному, хто працює, достатку у родинах, щоб і надалі виконувати свою роботу з таким задоволенням, як досі. І дай Боже, щоб наш завод працював ще багато-багато років і зустрів багато поважних ювілеїв…

– Працюю на Долинському ГПЗ вже 31 рік – з 18 років, тож завод для мене як рідний дім. Спочатку працював слюсарем з ремонту технологічних установок. А тепер – ланковим машиністом, тобто бригадиром – разом з колегами обслуговуємо газомоторні компресори різної потужності. Потужне обладнання – понад тисячу кінських сил. Ми забезпечуємо експлуатацію цих компресорів з метою забезпечення цілодобового прийому всього газу…

– Наш цех – один із основних. Цикл роботи – безперервний. Наші основні обов’язки – стежити за технологічним процесом, контролювати тиск і температуру, роботу насосів. Ми осушуємо газ від вологи і видаляємо з нього важкі вуглеводні. А осушений та підготовлений газ уже далі надходить у магістральний газопровід. Основна продукція дільниці переробки – скраплений газ . За 12 років на заводі я працював на різних роботах. Маю сім’ю – дружину і двоє дітей, а робота на заводі – мій основний дохід і стабільна та достатня заробітна платня. Ювілей заводу для мене – то надія на краще…

– На заводі я відповідаю за роботу обладнання, яке забезпечує подачу води на технологічні установки виробництва. Без належного охолодження обладнання заводу не може працювати. Тож ми контролюємо і перевіряємо роботу насосів, рівень запасів води у градирні, бо ж можуть бути перепади напруги, особливо влітку – під час громовиць. А ще я відповідаю за підтримку тиску в системі пожежного водопостачання. Звісно, ми маємо і автономні генератори на дизпаливі для забезпечення роботи обладнання в аварійних ситуаціях. Завод для мене і, на мою думку, не тільки для мене, а й для багатьох людей – годувальник родин. Бажаю до ювілею нашому заводові і надалі надійно працювати та випускати продукцію. Бо найбільша небезпека для людей – зупинка виробництва чи скорочення працівників. Куди ж податися без заводу? На заробітки? Я жодного дня не працював за кордоном і чудово живу в Україні…

– Вересень для мене особливий. Адже мій життєвий ювілей збігається із заводським: у вересні я відзначаю свої сімдесят років, а Долинський ГПЗ – шістдесят. Я сорок два роки безперервно пропрацював на підприємстві – від 1969-го до 2011-го. Завод – то більша частина мого життя. За роки він, звичайно, зазнав великих змін і відчутно модернізувався. Виробництво стало простішим і осучасненим. Тож у часі свого і заводського ювілею я бажаю Долинському газопереробному заводу – керівництву і всім працівникам – процвітання, впровадження нових виробничих технологій. Усім газопереробникам – добра, злагоди і миру…

Виробничі ювілейні акорди Долинського ГПЗ не були б відчутними, якби не належна співпраця з іншими структурними підрозділами ПАТ «Укрнафта» – передусім з нафтогазовидобувними управліннями «Долинанафтогаз», «Надвірнанафтогаз та «Бориславнафтогаз». Функціонування заводу також залежить і від щоденної праці колективів «Укрнафта Буріння», Долинського тампонажного управління, ДАТ «Укрспецтрансгаз» і т. ін.