Як бідна пасербиця – туристична Ворохта не може дочекатися гідної уваги влади

Селище Ворохта Яремчанської міської ради розташоване за 65 км від обласного центру на річці Прут. У минулому столітті – за Польщі – селище славилося як гірський курорт: ще у 30-х роках тут збудували кілька пансіонатів для багатих туристів, а у радянські часи, понад 60 років тому, відкрили гірсько-лижну школу, готували спортсменів світового рівня і т. ін. Сьогодні Ворохта відома ще й тим, що неподалік селища розташована туристична база «Заросляк», звідки починається маршрут сходження на найвищу вершину України – Говерлу. Проте, на наше переконання, тепер Ворохта виглядає, образно кажучи, як «нерідна донька» – тобто пасербиця, призабута і недолюблена, яка чекає не дочекається гідної уваги керівництва різних рівнів, від державного і до місцевого. А розмова з головою Ворохтянської селищної ради Миколою ЙОСИПЧУКОМ лише підтвердила наші гіркі враження у розпал туристичного сезону.

Микола Йосипчук – голова Ворохтянської селищної ради

– Усі знають, що Ворохта є відомим туристичним містечком, – розповідає Микола Олексійович. – Тож літо у нас починається з напливу туристів. Звісно, це тішить ворохтянців, проте є проблеми, які вже не перший рік потребують невідкладного вирішення. Передусім – з водовідведенням. У нас працюють локальні очисні споруди в центральній частині селища, які свого часу збудували суто для санаторію «Смерічка», а не для всього містечка. Проте їхньої потужності вистачає для очищення стоків із центральної частини Ворохти – до 60 фізичних і юридичних осіб. Ми намагалися збільшити потужність очисних споруд, але нам не вдалося через недотримання у проекті вимог так званих «червоних ліній» – заборон, ризиків тощо. Тож виконати реконструкцію тепер дуже важко, тому що, як нам пояснили, ми не пройдемо екологічну експертизу. А зробити проект більш ефективним також нема змоги. Ми працюємо над кошторисом, і видається, що реконструкція очисних споруд і доведення їх до належного рівня коштуватиме не менше 5 млн. грн. А цьогорічний бюджет селища – до 10 млн.

– То як плануєте залучати кошти?

– Ми дуже надіємося на екологічний фонд області. І всі необхідні запити до департаменту зробили. Щоб спочатку провести належний огляд споруд, а відтак ефективно використати кошти. Питання актуальне ще й тому, що ми маємо намір будувати додатковий колектор, щоб обслуговувати Ворохтянську ЗШ І–ІІІ ст. і частину масиву однієї з вулиць селища. Тож паралельно виготовляємо проект і для колектора. Ось чому виникло питання про збільшення потужності очисних споруд. Також проходить експертизу і проект локальних очисних споруд у районі масиву багатоквартирних житлових будинків. Ситуація така, що рельєф місцевості не дозволяє збудувати єдині загальні очисні споруди для селища. Колись такі споруди були – за базою «Авангард», але вони не діють. Разом з ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» ми 2016 року виготовили спільний проект, вартість якого сягала на той час до 2 млн. євро. Йшлося про охоплення очисними спорудами всієї території селищної ради. Проте не добрали необхідну кількість балів. Сьогодні ж, думаю, вартість проекту значно зросте. Водовідведення – наше пріоритетне завдання. І головне –запровадження мережі водовідведення необхідно починати з населених пунктів Яремчанської міськради, які розташовані найвище над рівнем моря. Тобто – з Ворохти і далі – вниз…

Ворохтянські трампліни – нагадування про яскраве минуле і сумне сьогодення курортного селища
– Але туризм у Карпатах починається з доріг…

– Свого часу у контексті «Золотого кільця Карпат» вже обіцяли навести лад з дорогами на Верховинщину. Проте сьогодні автодорога Р-24 – після Ворохти – у вкрай жахливому стані. Люди обурюються, що фестивалі проводять, а дороги – ніякі. Тож ідеться про оті кілька кілометрів до перехрестя і після нього: 4 км дороги державного значення, а далі, до контрольно-пропускного пункту (КПП) Карпатського національного природного парку, – місцевого значення і перебуває на балансі департаменту облдержадміністрації. І торік ми виготовили проект землеустрою на відтинок дороги від КПП до бази «Заросляк» – до 9 км. Тепер це комунальна дорога територіальної громади селища Ворохти. Ми так вчинили, щоб залучати інвестиції. Адже утримувати дорогу в належному стані зі згадуваним бюджетом сільради дуже важко. Думаємо про доречність облаштування бетонки. Належні дороги – це поліпшення життєдіяльності не лише селища, а й області та України загалом.

– Чи відчули Ви у перший місяць туристичного сезону проблеми через недосконалість місцевої інфраструктури?

– Звісно, кількість туристів відчутно зросла. Але на те є об’єктивні причини – українські реалії. Та чи захоче наступного разу приїхати до нас турист, якщо до Ворохти він доїде – ще півбіди, далі – чотири кілометри до перехрестя об’їжджає ями і трясеться до шлагбаума ще п’ять кілометрів, оплатить туристичний збір за сходження на Говерлу та за стоянку? Людей приваблюють гори, і маємо робити все, щоб їхній відпочинок був комфортним. Бо водовідведення і дороги – це лише першочергові проблеми для Ворохти, а ще є чимало інших.

…Навіть неозброєним оком помітно, що як курортне містечко Ворохта потребує належної уваги обласного керівництва. Особливо відчуваються елементарні невикінченість і хаотичність відпочинкової території навколо туристичних об’єктів. Адже через сусідство у регіоні з іншим – багатим і розрекламованим – центром зимового і літнього відпочинку, саме Ворохта має можливість або стати альтернативою для розвитку туризму не із захмарними цінами, а з доброякісними відпочинковими послугами, або втратити свою самобутність і розчинитися на задвірках чужих інтересів.

Редактор відділу соціальних розслідувань та комунікацій з читачами