– Ще на початку 90-х років минулого століття, коли у державі відбувалася так звана «оптимізація», залізничний вузол «Татарів» закрили. Колись тут було три колії і повноцінне приміщення вокзалу. Та через брак коштів залишилися лише каса і зал очікування. Відтак усередині 2000-го закрили касу, а будівля, яка є архітектурною пам’яткою і зведена ще 1894 року за часів Австро-Угорщини та була одним із найкращих залізничних вокзалів Галичини, почала занепадати і руйнуватися. У цьому будинку на початку минулого століття був один з перших телеграфів на Гуцульщині. У радянські часи за будівлею доглядали, там було життя. Працювали люди, був колійовий магазин, дві каси і дві зали очікування, приміщення для чергового, з Івано-Франківська приїжджав вагон-магазин тощо – функціонувала повноцінна структура залізничного вокзалу. Більше того: вокзал був центром життя Татарова, куди сходилися селяни погомоніти, і т. ін. Тепер цього сказати не можна. Десь три чи чотири роки тому «Укрзалізниця», на балансі якої перебуває приміщення вокзалу, вчасно спохватилася: будівлю перекрили і замінили вікна та двері тощо – так зберегли від повного руйнування. Споруда протікала, тож через рік-два могла розсипатися. Не встигли ми й натішитися, що архітектурну перлину нашого краю буде збережено, як роботи припинили, а вокзал закрили. Сьогодні у Татарові зупиняються потяги до Києва, Одеси, Львова, Івано-Франківська та ін., тому що цей вокзал найближчий до «Буковелю», до Яблуниці і т. д. Тож вокзал у Татарові – обличчя не лише нашого села, а й усього краю. Прикро, що воно таке. Я не розумію, чому нічого не змінюється. Ми вже написали не один десяток листів від сільської ради і до «Львівської залізниці», і до «Укрзалізниці» з проханням рятувати будівлю, яка є нашою спільною візитівкою. Минулого року навіть приїжджали керівники «Укрзалізниці». Велися розмови, що на 99,9 відсотка у 2018 році всі будівельно-відновлювальні роботи завершать і проблему ліквідують. Та, на жаль, той один відсоток переважив – обіцяне не виконали. Наскільки мені відомо з неофіційних джерел, проект реконструкції вокзалу є і проходить спеціальну експертизу в Києві, але оскільки споруда вважається архітектурною пам’яткою, то процес цей складніший. У Міністерстві інфраструктури про цю проблему також знають, але зрушень нема. Ми також відчуваємо відповідальність за стан речей, тож апелюємо до всіх і надіємося. Дай-то Бог.

...Сьогодні вокзал у Татарові закритий. Каси не працюють. Холодом і сумом віє звідусіль. Жодних послуг. Лише чергові видають порухи життя та відпочивальники гуртуються на пероні. Споглядати будівлю вокзалу в Татарові через вікно пасажирського потяга – велике задоволення, а зблизька – сором і ганьба. Арки облуплені, сірі і непривабливі, а стіни розписані враженнями туристів. Можна собі лишень уявити емоції тих гостей краю, яким довелося починати знайомство з Прикарпаттям із залізничного вокзалу у Татарові. Але ж перші враження – надовго.

P. S. Просимо Івано-Франківську дирекцію залізничних перевезень прокоментувати ситуацію з ремонтом залізничного вокзалу в Татарові.