Якимось зачарованим чи то пак пекельним колом бюрократії можна назвати ті шляхи в пошуках своїх коштів, які вже пройшов житель села Гарасимова Обертинської територіальної громади Івано-Франківського району пенсіонер Михайло Шевага, але й досі справедливості не домігся через «викрутаси» працівників Тлумацького відділу Державної виконавчої служби (ДВС)…

З часу тієї приключки, що трапилася з паном Михайлом торік у червні, минуло вже понад сім місяців. Але й досі не видно кінця-краю її наслідкам.

Михайло ШЕВАГА:

– Річ у тім, що 16 червня 2021-го мене оштрафували поліцейські з Олешанської територіальної громади на 170 гривень за те, що я без маски перебував у громадському місці – на автобусній зупинці у селі Озерянах. Працівники поліції надали мені відповідні реквізити і сказали сплатити штраф, а також наголосили, що зробити це потрібно упродовж 15 діб. Та я сплатив штраф уже через два дні – 18 червня. І маю необхідне тому документальне підтвердження, що того самого дня кошти отримала Олешанська ТГ…

М. Шевага надав у розпорядження нашої редакції копію тієї постанови про адміністративне порушення – перебування, як там сказано, «без засобів індивідуального захисту, а саме: без захисної маски, що закриває рот і ніс» у громадському місці. Втім, звернімо увагу: не в закритому приміщенні, а просто неба, на автозупинці, що викликає сумніви в добросовісності самих поліціянтів, які оштрафували за те чоловіка.

А також маємо й копію квитанції, яка засвідчує, що справді Михайло Іванович ще 18 червня того ж року сплатив необхідні 170 грн штрафу за означеними реквізитами, скориставшись терміналом «Приватбанку». Це той доказ, який свідчить, що жодних штрафних санкцій за невчасну сплату однозначно не мало би бути.

Та на початку цього року М. Шевага випадково виявив, що з його банківської пенсійної картки щезли 526 грн.

– А чому Ви подумали, що гроші викрали?

– У мене була заборгованість з оплати за газопостачання, тож я поїхав розрахуватися за комунальні послуги. У приміщенні «Приватбанку» виявив, що мені не вистачає грошей для оплати. Я двічі перевірив баланс і з’ясував, що у мене на картці є всього 1881 грн, а решту вкрали. Відтак звернувся з цього приводу у відділення «Приватбанку» у Тлумачі, даремно і неправомірно запідозривши у недобрих справах чи помилці його працівників.

Ніколи не подумав би, що таке зло могло піти від Державної виконавчої служби. Ні, я не скандалив, але попросив працівників банківського відділення перевірити хід моїх коштів. Перевірили і сказали, що ті мої пенсійні кошти, які їм надходили, вони мені й переказали. Тож порадили звернутися до місцевого відділення Пенсійного фонду.

Але там мені пояснили, зокрема інспекторка Галина Олійник, що вони виконували постанову Тлумацького відділення Державної виконавчої служби України, прийняту державним виконавцем Наталією Яворською. Ось чому мені сьогодні дуже встидно перед працівниками відділення ПФУ і я принагідно публічно прошу у них вибачення. Відтак пішов у відділення ДВС до Руслани Пилипів. Я пояснив, що ще у червні 2021-го вчасно сплатив штраф, але й досі не одержав постанови про відкриття виконавчого провадження, ні про його закриття, натомість з мене примусово стягнули 526 гривень 80 коп.

Переді мною виконавці вибачилися, але відповіли, що цих коштів у них нема. Я запитав, чому за саме «вибачення» я, хворий, вимушений був їздити із Гарасимова до Тлумача? Пояснили, що вони з поліції одержали повідомлення, що я, мовляв, вчасно не сплатив штраф 170 грн! Порадили ще звернутися в поліцію. І я далі поїхав у відділ поліції в Тлумач, а там також вибачилися, але відповіли ще безнадійніше: мовляв, стався збій у комп’ютері. Я запитав: чому ж відразу державні виконавці не надіслали мені постанову? І я невідкладно представив би їм квитанцію про сплату штрафу. Та натомість мені відповіли, що й у них тих грошей немає…

Отже, який висновок роблю з цього всього? Державні виконавці «у змові» з поліціянтами вкрали у мене 526 гривень і 80 копійок. Більше того, як видається, у виконавчій службі Тлумаччини сидять на посадових кріслах такі «фахівці», що й не знають, куди пішли мої кошти і де їх сьогодні шукати. Я вже від їх «роботи» знесилів. У казначействі в Івано-Франківську мені нормальні і фахові спеціалісти пояснили, як написати заяву, щоб повернути собі кошти. Але наголосили, що саме працівники Тлумацького відділення ДВС повинні «розгребти те, що намутили», і повернути мені мої гроші.

– Що робитимете далі? – поцікавилися ми в чоловіка.

– Як бачите, я хотів вирішити питання мирно і без скандалів, по-доброму. Бо ж у пропажі грошей спочатку підозрював будь-кого, але й не міг подумати, що то справа ДВС! Але державні виконавці на контакт не йдуть, не хочуть спілкуватися, а розводять руками, мовляв, не чують за собою вини…

Звертаємо увагу тих державних виконавців, які, обібравши чоловіка, і досі «не чують за собою вини» та уникають з ним спілкування, що пенсіонер одержує щомісяця мізерні для прожиття кошти – 2021 гривню. А через вашу фахову недолугість чи, може, посадову зверхність і байдужість до проблем «маленької» людини, чоловік уже й газовикам заборгував, бо пів тисячі гривень для нього – то чверть місячного доходу, тож усі витрати розписано наперед. Нам відомо, що пенсіонер має ще єдину надію – на прокуратуру, куди планує звернутися найближчим часом. Буде домагатися компенсації завданих йому збитків – не лише матеріальних, а й моральних. А ми сподіваємося на пояснення керівництва Тлумацького відділу ДВС та вжиття відповідних заходів до своїх підлеглих. Отож «Галичина» й надалі інформуватиме своїх читачів про перебіг історії М. Шеваги.