VII Всеукраїнський турнір з мініфутболу пам’яті футболіста та тренера Юрія Шулятицького розпочався 25 травня на стадіоні «Хет-Трик Арена». За перемогу змагаються 12 дитячих команд…
– Батько був відданий футболу, але ще більше він захоплювався вихованням молоді, – розповідає віцепрезидент ДЮФК «Ніка-05» Юрій Шулятицький, син Ю. Шулятицького. – Він був хорошим тренером, психологом та стратегом, бачив в кожному вихованцеві щось особливе, віддавав цьому видові спорту багато сил, нервів та часу. Ю. Шулятицький був великою людиною, тому заслуговує, щоб його пам’ять увіковічили саме так – турніром із футболу… Пригадую, як одного разу, коли ще навчався у Львові, я грав на стадіоні на стадіоні «Сельмаш», і раптом бачу, як до поля підходить батько… Йому довелося сісти на «Рахівський» поїзд о 5 ранку, щоб встигнути на наш матч. Без мого відома приїхав, щоб підтримати мене. Це була дуже зворушлива зустріч, яка запам’яталася мені на все життя...
У змаганнях беруть участь юні футболісти різних вікових категорій 2011 –2014 рр. народження. Зокрема Нікіта Нікітішин, який грає за команду ДЮСШ №1 (Хмельницький), уперше на такому турнірі. Він займається футболом понад п’ять років і впевнено терпить усі складності тренувань, як цього навчив його батько, Сергій Нікітішин, з яким ми мали змогу поспілкуватися:
– Чия була ініціатива займатися футболом: Ваша чи сина?
– Насамперед його. Я в минулому теж грав у футбол. Нікіта пішов до ДЮСШ у 5 років, а я почав з 10-ти.
– Можливо, практикуєте свій батьківський підхід до виховання сина, котрий, як колись і Ви, захопився футболом?
– Я займався цим видом спорту ще в радянській школі, де від нас завжди вимагали слухати і виконувати настанову, яку дає тренер. І це, гадаю, найголовніше для футболістів.
– Футбол є цікавим видом спорту, але водночас він може завдавати жорстоких травм – як фізичних, так і моральних. Маєте напоготові відповідні слова, щоб підготувати сина до ігор, підтримати його в разі програшу?
– Це справді такий вид спорту, що після сильних травм у ньому потрібно довго відновлюватися. Тому я завжди напоумляю сина в жодному разі не бути агресивним на стадіоні. І сприймати однаково перемогу чи поразку…
Чималу роль в підготовці гравців до турніру відіграли, крім батьківської підтримки, а й самі тренери. Вони гартували дітей фізично й морально. Втім, як розповідає тренер дитячого-юнацького футбольного клубу «Ніка-05» Андрій Нестерук, окремо для змагань команду не готували, оскільки в ДЮФК навчально-тренувальний процес триває постійно, й турнір – це лише як один із етапів багаторічної підготовки футболістів.
«Стараємося спершу акцентувати на індивідуальному розвиткові юних футболістів – це для нас найважливіше. А потім –командна гра, і вже аж на третьому місці – результати спортивні», – каже А. Нестерук.
За його словами, щоби стати висококласним футболістом мають бути відповідні й технічна підготовка, і фізична, і морально-вольова, і психологічна. Але, щоби попервах не зламатися на полі, необхідно мати твердий характер. Лише такі діти зможуть чогось домогтись у футболі. І ще потрібен час: за рік-два нічого не виходить, треба постійно долати труднощі – і на тренуваннях, і безпосередньо у грі. Лише за цієї умови можна домогтися належних спортивних результатів.
27 травня відбудеться фінал турніру, тоді ж і нагородять його переможців.
Ольга БАБЕНКО, Анастасія ШУЛЯТИЦЬКА.
Світлини – О. Бабенко
