Про те, що український енергоринок є далеким від справжнього ринку, яскраво засвідчила ситуація з ціною електроенергії в Україні з початком карантину. Бо коли у Європі ціни на цьому ринку знижувались через падіння попиту, в Україні вони навпаки зростали. Дійшло до того, що струм для українських промислових підприємств став чи не удвоє дорожчим, ніж у західних сусідів.
Зрозуміло, що такими чином не лише погіршується конкурентоспроможність вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, а й кінцеві споживачі змушені сплачувати більше за товари через закладену у їхню вартість ціну електроенергії.
Згодом ситуація у енергетичному секторі почала ще більше ускладнюватись. 21 квітня Запорізька АЕС відключила другий блок від енергосистеми і вивела його у резерв у зв’язку з балансовими обмеженнями.
Пізніше стало відомо, що «Енергоатом» після перегляду прогнозного балансу енергосистеми скерував «Укренерго» доопрацьований оперативний графік експлуатації блоків атомних електростанцій у 2020 році, згідно з яким компанія готується до виведення в резерв з 10 травня енергоблоку №6 Запорізької АЕС і енергоблоку №3 Рівненської АЕС. Передбачається робота на зниженій потужності: блоків №3, 4, 6 ЗАЕС у грудні, блока №1 Південно-Української АЕС - з квітня до серпня, блоків №2 і №3 цієї станції - із серпня до жовтня та з квітня до грудня відповідно. Своєю чергою, блок №1 Рівненської станції працюватиме на зниженій потужності з квітня до травня та з липня до жовтня, енергоблок №2 РАЕС – із квітня до червня та з липня до жовтня.
Перший блок Хмельницької АЕС працюватиме на зниженій потужності з травня до серпня. Відтак інформаційні агенції повідомили про те, що виконуюча обов’язки міністра енергетики Ольга Буславець у зв’язку з профіцитом базової генерації доручила зменшити закупівлі ядерного палива для АЕС та опрацювати питання проекту з майнінгу криптовалют з метою забезпечення додаткових ринків збуту (?!).
Раніше Служба безпеки України оприлюднила дані свого аналізу, згідно з яким існує загроза енергетичній безпеці країни та дестабілізації Об’єднаної енергетичної системи через неконтрольоване зростання виробників «зеленої» енергетики і недосконалість ціноутворення.
З останніх подій на енергетичному ринку, який нині можна сміливо називати ще одним «полем бою», варто відзначити появу листа до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля за підписом 97 народних депутатів. Як повідомили українські інформагенції, нардепи вимагають вжиття заходів для недопущення зниження частки електроенергії АЕС у структурі генерації і, відповідно, переглянути прогнозний баланс об’єднаної енергосистеми країни.
Серед тих, хто підписав цей документ називають, зокрема, голову комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, голову парламентського енергетичного комітету Андрія Геруса та інших.
У своєму листі депутати зазначають, що ринок електроенергії оперативно реагує на зміну структури енергетичного балансу, зокрема зростання частки теплової генерації на тлі обмежень атомної.
«Середньозважена ціна е/е, яку було реалізовано на ринку «на добу вперед» зросла на 13% порівняно з квітнем 2020 року, що збільшило фінансове навантаження на внутрішнього виробника, підприємства житлово-комунальної сфери і державний сектор економіки», – зазначають автори звернення.
Через зниження частки атомної е/е в структурі генерації зростання кінцевої вартості струму триватиме і надалі, вважають депутати. Тому вони просять запобігти зниженню частки АЕС у структурі виробництва, а також надати ініціаторам листа копії документів, що містять розрахунки, техніко-економічні обґрунтування і прогнози, на підставі яких наприкінці квітня 2020 року здійснювався перегляд прогнозного балансу.
Цікавим, як видається, буде для наших читачів і коментар з цього приводу колишнього нардепа, а нині члена наглядової ради «Укрзалізниці» Сергія Лещенка. Зокрема, у своєму коментарі в одній із соцмереж він написав: «Наші інсайдери кажуть, що такий перекіс на користь Ахметова викликає серед депутатів наростаючий негатив щодо уряду».
Додамо, що за інформацією журналістів «Наших грошей», колишня гендиректор Директорату енергетичних ринків Міністерства енергетики та навколишнього середовища, а нині в. о. міністра енергетики та екології Ольга Буславець у жовтні 2019 року була однією із розробників проєкту постанови Кабміну, яким пропонувалося надати ТОВ «ДТЕК Східенерго» ціну на газ нижчу, ніж ціна продажу «Нафтогазом» населенню та іншим захищеним споживачам на 46%-69%. А Андрій Герус називав її серед тих, хто візував перед прийняттям урядом розрахунки з формулою «Роттердам+». За рахунок яких, як вважає нардеп, підприємства Ахметова отримали мільярди додаткових коштів.
Своєю чергою, в Міністерстві енергетики та захисту довкілля, як повідомила їхня пресслужба, вважають за доцільне в умовах профіциту електроенергії обмежувати виробництво на АЕС, щоб не оплачувати неустойку виробникам електроенергії з відновлюваних джерел (ВДЕ). Про це під час круглого столу «Подолання кризових явищ в українській енергетиці» сказала в. о. міністра енергетики і захисту довкілля Ольга Буславець.
«Ми повинні розуміти – якщо ми не зменшуємо виробництво атомної енергії, ми повинні сплачувати і за атомну генерацію, яка була б надлишковою та створювала небаланси в енергосистемі, і одночасно платити за обмеження виробництва з відновлюваних джерел. Орієнтовна ціна таких рішень – це додаткові 4 млрд гривень за невідпущену виробниками з ВДЕ електричну енергію», – зазначила Буславець.
У країні немає попиту на цю «базову» електроенергію. Свідченням цього є значні обмеження обсягів виробництва електроенергії на АЕС за командою оператора системи передачі, які відбувалися впродовж останніх п’яти місяців. Зокрема: в січні – понад 50 млн кВт-год; у лютому – понад 100 млн кВт-год; у березні – 350 млн кВт-год; у квітні – близько 800 млн кВт-год; у травні - вже понад 200 млн кВт-год. Отже, ще до затвердження оновленого прогнозного балансу обмеження атомної генерації, які застосовувались НЕК «Укренерго» для забезпечення балансової надійності енергосистеми, склали понад 1,3 млрд кВт-год, - стверджують у міністерстві.
Наразі одночасно з обмеженням АЕС міністерство продовжує дискусії з інвесторами щодо перегляду чинної моделі «зеленого тарифу» та налаштоване на швидке і результативне завершення цього діалогу. Зокрема, цього тижня заплановано підготувати проєкт рамкового Меморандуму про взаєморозуміння з виробниками електроенергії з альтернативних джерел.
Такий меморандум, як вважають у Міненерго, дозволить зафіксувати умови добровільного зниження «зеленого» тарифу, а також інші необхідні зміни, які посилять спроможність об’єднаної енергосистеми України до інтеграції об’єктів відновлюваної енергетики.
Буславець, як стверджує пресслужба відомства, наполягає на тому, що обмеження виробництва стосується всіх типів традиційної генерації, включно з теплоелектростанціями. Менший відсоток зниження теплової генерації порівняно з атомною пов’язаний лише і виключно з тим, що в умовах браку традиційної маневрової генерації ГЕС, саме теплоелектростанції будуть змушені забезпечувати необхідні резерви маневрової потужності в енергосистемі.
«Ми маємо справу з найбільшою кризою в енергетичній галузі за всю новітню історію української енергетики. У нас повна економічна, фізична та паливна розбалансованість галузі. У ситуації, що склалася, на жаль, немає простих рішень», – резюмувала міністерка.
Ще більше світла на ситуацію у енергетиці країни проливає коментар уже згадуваного Андрія Геруса у одній із соцмереж.
«Останнім часом, – пише нардеп, – у мережі з’явилося багато коментарів щодо тарифу «Енергоатому», наскільки він низький чи високий. Більшість таких коментарів від конкурентів «Енергоатому», або представників конкурентів, які не проти, а скоріше навіть за те, щоб блоки «Енергоатому» пішли із ринку.
Чи дешевша електроенергія від «Енергоатому», аніж від інших виробників? Відповідь - дешевша. «Енергоатом» в середньому продавав свою е/е за ціною близько 70 коп. Найбільше від цього вигравали домогосподарства (населення), адже для потреб населення Енергоатом віддавав 85% своєї електроенергії за ціною 57 копійок (це ціна без транспортування та без ПДВ).
Решту 15% своєї електроенергії «Енергоатом» виставляє на вільний ринок за ціною близько 1,2 грн, що сприяє конкуренції на такому ринку. Більше того, «Енергоатом» - головний фактор конкуренції на біржовому ринку. Восени 2019 року ціна знизилася саме після того, як «Енергоатом» увів у роботу три своїх енергоблоки.
…За 2019 рік «Енергоатом» заплатив у Державний бюджет 2,3 млрд грн податку на прибуток. Також заплатив у державний бюджет 4,9 млрд грн як дивіденди, оскільки 90% чистого прибутку у минулому році ішло на дивіденди державі. Є ще близько 10 млрд грн ПДВ, але, як податок компанії, його вказувати некоректно, бо цей податок платите ви, громадяни - кінцеві споживачі.
Починаючи із 2005 року, Енергоатом також здійснює накопичення коштів, пов’язаних із припиненням експлуатації і зняттям з експлуатації ядерних установок. Розмір таких платежів складає 785 млн грн у рік, а всього сума перерахованих коштів складає вже понад 5 млрд грн».
Наразі важко сказати, як і коли ситуацію у енергосистемі країни буде нормалізовано. Безумовно, важливо шукати відновлювальні джерела електроенергії. Втім, вища ніж у Європі ціна на таку енергію лише сприяє розбалансування системи. Адже, якщо вірити останнім із озвучених цифр, при виробництві лише 8 відсотків струму ВДЕ претендують на 26 відсотків усіх коштів за живлення. Тому потрібно шукати шляхи виходу із цього глухого кута, хай навіть через меморандум з виробниками «зеленої» енергетики.
Безумовно, потрібно щоб країна мала можливість отримувати більше дешевої атомної електроенергії. Бо це сприяє нашим виробникам, та й українці, як кінцеві споживачі, менше викладуть за товари з власних кишень.
Врешті-решт, потрібно щоб український енергоринок став таки ринком, а не «тонув» щоразу у звинуваченнях щодо зловживань на користь одного монополіста, котрий і вугілля добуває, і струм виробляє, і футболом опікується. Бо такий «футбол» занадто дорого коштує країні.
