Упродовж 2023 року департамент міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської ОДА за партнерської участі Болехівської, Брошнів-Осадської, Вигодської, Витвицької, Дзвиняцької Долинської, Дубівської, Новицької, Перегінської, Рожнятівської, Солотвинської і Спаської територіальних громад і волонтерів, серед яких і журналісти газети «Галичина», втілювали в життя туристичний експериментальний проєкт «Бойківські Карпати», в межахякого працювали над шляхами збільшення туристичної привабливості Східної Бойківщини, підвищення інституційної спроможності управління територією як туристичним регіоном, створення умов для зростання туристичних потоків та залучення інвестицій, перетворення туризму на індустрію економіки. Тож днями в обласному центрі провели конференцію «Бойківські Карпати. Післямова» на якій за участю більшості голів ТГ Івано-Франківщини, управлінців, відповідальних за розвиток туризму у громадах, підсумували результати експерименту й окреслили туристичні задуми на рік прийдешній.

Автор та ініціатор здійснення проєкту – заступник начальника – начальник відділу туризму управління євроінтеграції громад і туризму департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської облдержадміністрації Віталій ПЕРЕДЕРКО в ексклюзивному коментарі «Галичині» зазначив таке:

– На форумі я презентував результати проєкту і з того приводу було проведено дві панельні дискусії. В рамках панелі «Бойківські Карпати: моя нова історія» відбулося обговорення проєкту з волонтерами, залученими до його реалізації, а на платформі «Майбутнє туризму Бойківщини» учасниками дискусії були експерти з Києва, Львова та Івано-Франківська, представники влади, бізнесу, різних середовищ і громадського сектору.

За підсумками роботи ми надали рекомендації, що робити далі, нашим цільовим аудиторіям – управлінцям тих громад області, які брали участь у реалізації проєкту й були нашими партнерами, представникам бізнесу, громадським організаціям і активістам та іншим причетним особам. А також ми говорили про майбутнє Бойківщини загалом як туристичної дестинації – відомої території, куди приїжджають туристи, знаючи, що там отримають той набір послуг, який задекларований.

Ми працювали, щоби сформувати програму і завдання, знайти експертів і спікерів, волонтерів тощо. Я хочу через ваш часопис подякувати і висловити безмежну вдячність людям з усієї України за їхню безкоштовну працю в рамках нашого проєкту. Моє особисте враження таке, що у проєкті «Бойківські Карпати» не бойки зробили більше, ніж бойки.

– Віталію Петровичу, проєкт мав кілька складових – чи вдалося їх реалізувати?

– Матриця проєкту передбачала три напрями його розгортання. Перший – це аудит ресурсів території, щоб дослідити і дізнатися сильні та слабкі сторони наших громад та можливості їхнього туристичного розвою. Другий – навчання. Онлайн-лекторій тривав упродовж семи місяців. Ми залучили понад чотири десятки експертів-спікерів з усієї України, і загалом понад тисяча осіб відвідали лекторій. Але ми очікували більше, зокрема, що учасниками і слухачами будуть не тільки управлінці, а й громадські активісти, представники бізнесу тощо. Проте не спрацювали горизонтальні зв’язки – ми розраховували на допомогу громад у залученні їхніх представників, які хочуть займатися туризмом. Їх нібито й залучили, але за кількістю учасників ми цього не відчули. Тож зрозуміли, що тієї співпраці немає – треба над нею працювати.

Проблема в тому, що влада працює окремо, бізнес – окремо, а організації та активісти – також окремо. І це стосується всіх громад – я не задоволений рівнем залучення аудиторії до навчання. Загальне враження про настрої в ТГ з того приводу: ми все знаємо, тільки дайте нам кошти чи зробіть дороги – і туристи до нас приїдуть... Ні, не приїдуть, а проїжджатимуть через вашу територію тією хорошою дорогою на Закарпаття чи Львівщину, бо ви не знаєте, як управляти туризмом, не знаєте, що таке туристичний продукт, і не маєте його.

Сьогодні на Бойківщині, окрім атракції «Карпатський трамвай», ще немає що показати і продати масовому туристу. Є нішеві чи паломницькі групи туристів тощо, але всі вони – одноденники. Тож наразі оплачувати послуги блогерів для промоції туризму у цьому регіоні – це викидання коштів на вітер. Це щось, як «лайки» у фейсбуці, – вони є, а туристи не приїжджають.

А третій напрям проєкту – маркетинг, а зокрема і промоція території, створення маршрутів, цифровізація спадщини та ініціатива «Бойківські Карпати: ІМЕНА», де ми розповідали про бойків різного віку, статусу, а також архітектурні проєкти тощо. Ми розповідали про Бойківщину, але тільки для того, щоби в інформаційне поле «зайшла» ця тема, бо її дуже мало в інтернеті, на телебаченні, радіо, в газетах, а також – щоб виправитпи інформаційний дисбаланс, коли про інші етногрупи Прикарпаття розповідають багато, а про бойків – нічого.

– Усе ж у Вас від проєкту яких більше вражень залишилося – позитивних чи негативних?

– Звичайно, що позитивних. Ми виконали 95 відсотків запланованих завдань. Я дуже радий, що ми комунікували з громадами. Це дало нам змогу бачити реальну картину. На початку року була гіпотеза, що туристів немає, тому що катма грошей і погані дороги, а наприкінці його – версія інша: немає туристичної політики. І я, і наша команда це зрозуміли, коли особисто відвідали всі 12 громад, залучених до проєкту і поспілкувалися з владою, бізнесом та громадськими активістами.

Що таке туристична політика? Це коли є стратегія, яка виконують, є програма, забезпечена коштами, які витрачають на перспективні, розвиткові проєкти, а не на буклети чи створення відеороликів. Тобто спочатку треба думати, що ми хочемо побудувати, а маркетинг має бути наприкінці. Проєкт «Бойківські Карпати» – це фундамент. А стратегічна мета загалом для області – роззосередження туристичних потоків. Ми очікуємо, що після залучення до проєкту у різному форматі великої маси людей, хоч десять відсотків почула наш меседж: управління туризмом – це не хобі, а щоденна клопітка робота всіх, від голови громади і до спеціаліста, від громадських активістів і до представників бізнесу. Якщо вони прокомунікують та об’єднають свої зусилля і почнуть думати стратегічно, тоді буде розвиток, а через 20 чи 30 років ми почуємо про Бойківщину інакшу – привабливу для туристів

– Привідкрийте проєктні задуми на наступний рік?

– Будемо працювати з опільськими громадами в рамках проєкту «Опілля: скарби нації», щоби вчити їх стратегічно думати про розвиток туризму. Для початку поспілкуємося з представниками ТГ, щоб почути їх очікування від нашого проєкту, а відтак розкажемо, чого хочемо ми. Так сформуємо перелік завдань для проєкту. Але це буде не повторення «Бойківських Карпат», а трохи інший проєкт. Ми переконалися, що з владою насамперед треба працювати, владу треба штурхати, бо вона дуже забюрократизована – всі «сидять у звітах і нарадах», у заходах, які не мають результатів. Хочемо показати опільським громадам, як змінити підхід до розвитку туризму. Кажуть, що бракує часу. Ні, хто так каже, той витрачає час і ресурси не на те. А вчитися ніколи не пізно…

У панельних дискусіях, які модерували В. Передерко та експертка Лада Маланій, взяли участь спікери з Прикарпаття та інших регіонів України: експертка сталого розвитку Вікторія Кіптенко (Київ), візуалізатор-архітектор Назарій Дубів (Болехів), етнодизайнерка, Оксана Сокол (Львів), шоумен Михайло Мельникович (Івано-Франківськ), операційна дирекція Агенції культурного туризму Ганна Сидоренко (Львів), засновниця ініціативи «Спадщина. U.A» Ганна Гаврилів (Львів), директорка турфірми Мирослава Нодь (Івано-Франківськ), міський голова Іван Дирів (Долина), експертка з розвитку туристичних дестинацій Тетяна Тимошенко (Київ).