30 вересня громадськість відзначила Всеукраїнський день бібліотек. Тож сьогоднішня сторінка «Галичини» в рамках започаткованого проєкту «Літературна вітальня» присвячена саме вартовим чи оберегам слова, як образно величають бібліотекарів. Адже літературні згромадження – гуртки, спілки, об’єднання, платформи, майданчики, студії, майстерні, кафедри, клуби тощо функціонують не лише при освітніх закладах, редакціях газет, народних домах, сільських клубах, а й у бібліотечних установах.

У нашій літературній вітальні – директорка Публічної бібліотеки Тлумацької ОТГ Мар’яна Пісак, завідувачка відділення бібліотеки і колишня керівничка клубу «Літературні зустрічі» Ярослава Соловей, теперішня його чільниця Наталія Голубнича, бібліотекарка Надія Катрійчук та начальник відділу культури і туризму Тлумацької ОТГ Іванна Ковбас. Мова піде про багаторічні поважні традиції гуртування молоді та дорослих довкола слова і сучасні набутки у плеканні любові до літературної творчості в Тлумацькій публічній бібліотеці ОТГ.

Мар’яна ПІСАК:

– Минуло три роки, як рішенням сесії Тлумацької міської ради було створено комунальний заклад «Публічна бібліотека Тлумацької ОТГ». До структури комунальної власності також увійшли підпорядковані нам тлумацькі центральна районна та бібліотека для дітей і 11 бібліотек–філій у населених пунктах об’єднаної громади, які до децентралізації належали до Тлумацької ЦБС.

– Як відбулася «культурна децентралізація» – чи було багато проблем і труднощів?

– По-всякому було. Та щонайперше я тішуся з того, що ми повністю зберегли штат бібліотечних працівників у всіх наших підрозділах. Зарплату виплачують справно. Звісно, як і в багатьох інших культурних установах області такого типу, і в нас є чимало проблем, які потребують вирішення. Ми, наприклад, дуже хотіли б отримувати більше новинок літератури за рахунок виділення коштів з бюджету об’єднаної територіальної громади. Адже надходжень з обмінного фонду обласної бібліотеки чи подарункових примірників замало. До речі, цього року нам виділили кошти лише на передплату періодичних видань – до 18 тис. грн. Зазначу, що раніше Тлумацька ЦБС для поповнення книжкового фонду мала до 72 тис. грн.

– Мар’яно Юріївно, один із бібліотечних керівників якось у нашій літературній вітальні сказав, що до бібліотек, як і до лікувальних закладів, черг не має бути… Що Ви думаєте про майбутнє «скарбниць мудрості віків»?

– Мені здається, що сьогодні бібліотеки трансформувалися у багатофункціональний соціокультурний простір, де люди шукають не лише книжки, а передусім спілкування. Тож сучасні книгозбірні мають і читачів, і користувачів, і відвідувачів. Це стосується не лише Тлумача, а й сільських філій об’єднаної громади. Наприклад, у нашій бібліотечній «Літературній світлиці» упродовж року відбувається 10-12 зустрічей із письменниками, поетами, краєзнавцями, журналістами, митцями пензля, майстрами народної творчості… Були нашими гостями Володимир Шовкошитний, Ольга Слоньовська, Степан Процюк, Євген Баран, Ярослав Ткачівський, Марія Ткачівська, Василь Лесів, Михайло Батіг, Михайло Буджак, Петро Шкраб’юк, Михайло Гринюк, Наталія Балож, Михайлина Штиглян та ін. До речі, при нашій бібліотеці вже багато років працює й об’єднання тлумацької інтелігенції «Поступ», яке я очолюю. Ми щороку в день святого Миколая визначаємо і вшановуємо найкращих представників інтелігенції Тлумаччини. Перший керівник об’єднання – лікар Ярема Богайчук, автор багатьох книжок. У виданнях є відомості про всіх, хто був пошанований об’єднанням упродовж 16 років.

Ось чому книжка у всі часи – то великий скарб. За соціологічними дослідженнями, в Німеччині, наприклад, громадяни більше люблять книжки, ніж футбол. Сподіваюся, що і в Україні згодом повернуться до книжок. А ще мрію, звісно, щоб у кожній сільській бібліотеці було затишно й комфортно працювати, а всі бібліотекарі – як у місті, так і в селах – отримували гідну зарплату за свою подвижницьку працю… Тому що серед працівників бібліотек не буває випадкових людей. А якщо й трапляються, то надовго не затримуються. Хочу дуже, щоб всі були здорові.

Понад 35 років при бібліотеці функціонує молодіжний клуб «Літературні зустрічі». І свого часу багато років ним опікувалася Ярослава СОЛОВЕЙ.

– «Літературні зустрічі» і клуб для дорослих «Берегиня» заснували ще у 80-х роках минулого століття, – розповіла Ярослава Михайлівна. – При бібліотеці була свого часу кафедра юнацтва. Я працювала бібліотекарем, тож відповідала за роботу молодіжного клубу по 2011 рік. Метою його було розкрити творчий потенціал і об’єднати обдаровану молодь. Ми активно співпрацювали зі школою, де діяло творче об’єднання «Немеркнуче сяйво», також самотужки віднаходили творчу молодь у технікумі та гімназії. Редакція газети «Злагода» у співпраці зі школою видавала збірнички найкращих молодіжних творів. Наприклад, альманахи молодих поетів і письменників Тлумаччини «Волошки на долоні», «Заграва», «Намистина Покуття» та ін. Деякі з них укладали працівники бібліотеки. А відтак ми всі разом проводили у бібліотеці їх презентації. З появою комп’ютерної техніки вже самотужки видаємо збірнички творів молодих авторів.

Щомісяця в клубі відбувалися організаційні засідання, рада клубу планувала роботу на рік. Разом проводили й великі бібліотечні заходи, численні зустрічі з літераторами, які презентували свої книжки, читали твори і ділилися з молоддю фаховими порадами, спілкувалися про письменство, прослуховували аматорів тощо. Головне – допомагали виявляти обдаровану молодь.

– Чи сьогодні, Ярославо Михайлівно, на Вашу думку, потрібні такі творчі згромадження довкола слова?

– Думаю, вони нині дуже актуальні. Наприклад, розширивши рамки нашого літературного молодіжного клубу, ми торік відкрили свого роду територію мистецької творчості для обдарованої молоді. І не лише літературної, а й прикладної, музичної тощо. Збираються однодумці, щоб себе реалізувати, показати, поспілкуватися без напруження.

…Ще нема й року, як роботою молодіжного клубу опікується, продовжуючи традиції попередників, молода бібліотекарка Наталія ГОЛУБНИЧА, яка вважає, що такі творчі згромадження допомагають молоді реалізувати себе – в поезії, в прозі, мистецтві, музиці: «Це розвиток людей, прагнення до вдосконалення…» А бібліотекарка Надія КАТРІЙЧУК роботі з книжками присвятила 35 років життя. Вона переконана, що різноманітні літературно-мистецькі об’єднання дуже потрібні, а для молоді – й поготів, тому що не лише підтримують обдарованих авторів, а й дають слушні поради початківцям: «Як би не називалася творча спільнота – кафедрою чи клубом, гуртком чи студією тощо, але з молоддю наша бібліотека працює і буде працювати. А «Літературні зустрічі» – то міцний стрижень для такої роботи, живе спілкування, а не додаткове навантаження…»

– Чи не бракує бібліотеці й учасникам молодіжного клубу підтримки місцевих письменників – як тлумацьких, так і прикарпатських загалом, і чи мають змогу молоді творчі люди торкнутися студій чи майстер-класів знаних авторів?

– Звісно, ми хотіли б не лише чути мудрі виступи та добрі поради від майстрів слова, а й щоб вони активніше практикували проведення творчих майстерень для обдарованої молоді, – каже директор бібліотеки. – Такі зустрічі в нас були – майстер-класи з основ письменства проводили Євген Баран та Ярослав Ткачівський. Частий гість наш – Михайло Батіг..

…Завдяки сприянню міської ради Тлумацької ОТГ у Публічній бібліотеці недавно облаштували сучасну модерну комфортну конференцзалу, де проводять різноманітні презентації, спілкування, засідання тощо. Може, для деяких бібліотек області такі «обновки» не дивовижа і сприймаються як належне, але тлумацькі вартові слова дуже вдячні за таку добру справу, тому що будь-яка належна увага влади – то дієвий позитив, який додає наснаги в роботі кожному, для кого книжка стала життям.