Піти в кінотеатр на вітчизняний фільм про князів Київської Русі – це була моя давня мрія. Адже ця тема містить величезний та унікальний потенціал як для українського, так і світового кінематографа. Тому щиро зраділа, почувши про вихід у прокат документальної стрічки «Ярослав Мудрий – тесть Європи» режисерки Олесі Ногіної. Втім, моя радість помножилася після перегляду фільму, адже він не просто не розчарував, а й перевершив мої очікування.

Сценарій фільму, над яким працювали Дмитро Капранов, Віталій Капранов, Анастасія Коротка та сама О. Ногіна, розповідає про життєвий шлях одного з найвидатніших правителів української історії – Великого князя київського Ярослава Мудрого. Команді авторів вдалося створити цілісну й цікаву історію, яка надихає дізнаватися більше про часи Київської Русі.

Одним із найцікавіших аспектів фільму є те, як він розкриває невідомі факти з життя Ярослава Мудрого та його політику одруження дітей з європейськими королівськими родинами. Зокрема, його доньки стали королевами Франції, Норвегії та Угорщини. Ця частина історії України важлива для розуміння могутності Київської Русі та її впливу на тодішню Європу. Завдяки цим династичним шлюбам Київська Русь зміцнила свої позиції серед європейських держав, ставши одним із найвпливовіших центрів середньовічної Європи.

«Історія успіху» – саме це словосполучення спадає мені на думку, коли я хочу охарактеризувати цей фільм. Стрічка розпочинається з розповіді про дитинство Ярослава Мудрого. Як з’ясувалося, в дитинстві він зазнавав, кажучи по-сучасному, булінгу від своїх братів через свою вроджену кульгавість, але згодом став могутнім правителем, об’єднав розрізнені землі навколо Києва і створив потужну державу Середньовічної Європи. Глядач бачить шлях людини до влади, що робить цю історію особливо цікавою та надихаючою.

Актор Євген Лацік, який зіграв роль головного персонажа фільму, майстерно створив органічний образ сильного і мудрого правителя. В окремих кадрах здавалося, що князь зійшов з історичних картин. Анастасія Король блискуче зіграла роль Інгігерди, шведської принцеси, яка стала дружиною князя. Інші персонажі також були цілком органічними у своїх ролях.

Окремо хочеться зупинитися на костюмах у фільмі. Вони неймовірно ошатні та надзвичайно деталізовані. Саме вони додають стрічці більше історичної автентичності і переносять глядача в ту епоху, про яку вона розповідає. Над створенням цих костюмів працювала талановита дизайнерка Катерина Потлова. Її робота справді вражає, адже кожен костюм не лише красивий, а й відповідає історичному періоду.

Мені сподобалося, що у фільмі чітко звучить з уст експертів те, що Ярослав Мудрий – це український князь. Також у ньому помітні акценти на спробах росіян привласнити його постать, хоча московії тоді ще не існувало, адже вона виникла значно пізніше. Може здатися, що це вже відомо всім. На жаль, це не так. Тому дуже важливо нагадувати про це і вкотре повторювати історичну правду, щоб протидіяти російській пропаганді. Це особливо актуально сьогодні, під час активної фази захисту національної ідентичності та історичної спадщини України.

Переконана, що стрічка «Ярослав Мудрий…» – це дієва вакцина від синдрому меншовартості, який тисячоліттями нам насаджували московити. Як на мене, цей фільм мав вийти значно раніше, проте добре, що він з’явився хоча б тепер. Адже його вихід у прокат – це важливий крок у боротьбі з історичними міфами та підтримці національної ідентичності України.

На початку фільму звучить фраза про те, що історія Ярослава Мудрого вартує окремого блокбастера. З цим важко не погодитися. Творці цього документального фільму доклали всіх зусиль, щоб зробити цю давню історію зрозумілою і цікавою для сучасного покоління. І мені здається, що їм це вдалося.

Стрічка має рейтинг 12+, що робить її ідеальним кіно для учнів. Мені здається, що спільний візит усім класом з учителем історії на цей сеанс – чудова ідея для проведення нетипового уроку. Тим паче, що тривалість фільму – 48 хвилин – цьому лише сприяє.

До речі, такий короткий хронометраж, звичайно приваблює глядача, особливо, на тлі сучасних фільмів, які іноді тривають понад 3,5 годин, адже економить їм найцінніше – час. Відповідно не затягує певні моменти, тож на нудьгу просто не вистачить часу. Проте через стислу тривалість фільм виходить дещо спрощеним і більше схожим на одну серію з циклу фільмів про добу Київської Русі. Загалом хотілося б, щоб у прокат вийшли такі самі документальні стрічки і про інших князів. Більше того, Київська Русь – це неймовірно цікавий і широкий пласт історії, який міг би стати основою масштабного костюмованого серіалу.

Словом, «… Тесть Європи» – яскравий приклад вдалого поєднання історичної документалістики, яка базується на фактах, дослідженнях та коментарях фахових експертів, й художньої реконструкції. В результаті у фільмі не лише присутні сухі факти, котрі не завжди зачіпають глядача, а й показано суто людський бік відомої історичної постаті. Його творці не забули, що незалежно від величі правителя – це насамперед людина. Тож Ярослав Мудрий постає у фільмі не лише як мудрий і величний державник, а й як люблячий чоловік та батько. Такий підхід робить історію більш живою та емоційно насиченою, дозволяючи глядачеві глибше зрозуміти особистість цього видатного правителя.

Вихід стрічки «Ярослав Мудрий – тесть Європи» у широкий прокат – це важлива мистецька подія для українського кінематографу та культурної дипломатії загалом. Адже тематика фільму – надзвичайно важлива й актуальна. Крім того, стрічка яскраво і голосно засвідчує, що попри складні реалії війни, українське кіно, зокрема документальне, й далі розвивається і є надзвичайно багатогранним, адже спілкується із глядачем на різні теми. Однозначно рекомендую фільм до перегляду як кіно, що надихає і нагадує про унікальність історії української державності.