Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України, яке об’єднує 51 орган місцевого самоврядування Прикарпаття, співпрацює з міжнародними і вітчизняними експертами та асоціаціями, продовжує проведення регіональних платформ для діалогу народних депутатів України з громадами, оскільки саме там окреслюється основа для законодавчих ініціатив.

На переконання експертів Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України, надзвичайно важливою є думка громад щодо бачення подальшого їх розвитку крізь призму реформування місцевого самоврядування, впровадження секторальних реформ в галузі освіти і медицини, а також надання високоякісних муніципальних та адміністративних послуг населенню. Своєю чергою народні депутати матимуть реальні, не відірвані від життя, матеріали для своїх законотворчих ініціатив, можливість з огляду на обговорені проблеми вносити зміни та доповнення до законодавчих актів. З огляду на це у рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який впроваджує Асоціація міст України за підтримки USAID відбулося засідання регіональної платформи на тему «Законодавче забезпечення реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Основні аспекти формування державного бюджету на 2020 рік в умовах децентралізації». У заході взяли участь парламентарі, чільники громад Прикарпаття, представники обласної влади, експерти та журналісти.

Перед дискусією відбулася пресконференція народних депутатів України від Прикарпаття – Оксани Савчук, Зіновія Андрійовича, Ігоря Фріса, а також міського голови Івано-Франківська, голови Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Руслана Марцінківа і виконавчого директора Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрія Стефанчука.

Юрій Стефанчук, який розпочав діалог наголосив: «Кабінет Міністрів України 15 вересня презентував проєкт Державного бюджету на 2020 рік, і наступного року заплановано завершення процесу децентралізації, тому надзвичайно важливою є думка громад щодо подальшого їх розвитку. Керівники громад, на практичному досвіді напрацювали низку пропозицій, тому діалог з парламентарями дозволить їм виокремити ключові закони необхідні для завершення децентралізації та сформувати головний фінансовий документ наступного року – фінансово спроможних громад.

Важливо заздалегідь, спираючись на дієві кейси чинних громад та успішність бюджетної децентралізації, створити максимально сприятливі умови для завершення реформи місцевого самоврядування. Ми не можемо допустити експериментів – це буде неправильно стосовно жителів громад та тих лідерів, які у продовж 5 років впровадження реформи брали на себе відповідальність. Тому команда експертів регіонального відділення Асоціації міст України, представляючи інтереси місцевого самоврядування, готова до системної роботи з народними депутатами України. Ми переконані, що це сприятиме якісному реформуванню місцевого самоврядування та територіальної організації влади».

Своєю чергою Руслан Марцінків звернув увагу, що реформа децентралізації має багато позитивних моментів, але не менше питань. «Постійно з’являються нові постанови й закони, які не сприяють розвитку місцевого самоврядування. Щороку відчуваємо зменшення видатків на захищені статті, зокрема це стосується освіти, охорони здоров’я, культури. Якщо делеговані повноваження не буде підкріплено фінансовим ресурсом, реформа не стане повноцінною. Тому маємо разом з іншими мерами захищати інтереси громад!», – підкреслив Руслан Марцінків.

Народний депутат України Зіновій Андрійович (міський голова Надвірної в 2006-2019 рр.), завдяки активній позиції якого вдалося зберегти вагомий фінансовий ресурс для місцевих бюджетів – пайові внески, акцентував: «Нам вдалося, хоча із труднощами, знайти компроміс і прийняти правильне рішення – зберегти фінансовий ресурс на місцях для продовження розбудови територіальних громад. Впевнений, що збереження інституту пайових внесків, дозволить отримати чимало позитивних результатів в соціально-економічному розвитку міст, ОТГ, селищ, сіл!»

Зіновій Андрійович спільно з колегами безкомпромісно відстоювали інтереси органів місцевого самоврядування з метою не допустити згортання бюджетної децентралізації. Напередодні голосування Зіновій Андрійович запропонував виступив проти скасування пайових внесків та удосконалити механізм нарахування, сплати та використання коштів пайових внесків, що сприятиме більшій прозорості, ефективності та зменшить корупційні ризики. Члени Комітету погодилися розглянути таку пропозицію та доопрацювати це питання. Відтак депутати проголосували за законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№1059 від 29.08.2019 р.) з тими правками, які не скасовують пайові внески, а вдосконалюють механізм їх нарахування, сплати та використання.

Оксана Савчук зазначила: «У Верховній Раді запропонували проект Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Передбачений розмір доходів бюджету – 1 079,5 млрд. грн, а видатків – 1 170 млрд. грн. Суттєво збільшуються витрати на РНБО, натомість зменшено видатки на соціально-економічний розвиток. Маємо розуміти, що громади та місцеве самоврядування мають бити на сполох. Адже бачимо зменшення субвенцій на освіту та медицину, немає субвенцій на заходи для підвищення якості освіти, будівництво майданчиків для занять ігровими видами спорту, ремонту існуючих і будівництво нових спортивних споруд, басейнів.

Також із введенням в дію реформи медицини в повному обсязі в 2020 році не вистачатиме коштів на забезпечення наданих послуг у цій галузі. Йдеться також і про заробітні плати медичним працівникам.

Крім того, в проекті Закону «Про Державний бюджет на 2020 рік» не передбачено збільшення індексації землі, припинено зарахування частини акцизного податку (37 млн грн.).

Окремо про пайову участь: представники найбільшої фракції вважають, що інтереси 2-х сотень забудовників важливіші за інтереси всіх мешканців країни, адже пайову участь, яку продовжили тільки на 1 рік, наразі не замінюють і не планують, іншими коштами. А це щорічні втрати більше 20 млн грн., за які будувалися дитячі садки, нові дороги, спортивні зали тощо».