Остап Бендер – напевно, найвідоміший шахрай на пострадянському просторі. Причому шахрай дотепний, вигадливий і навіть у чомусь симпатичний. Він знав безліч способів того, як відібрати у вас гроші. Багато із них нині цілком легально впроваджують ті, хто називає себе бізнесменами чи підприємцями. Однак коли бізнес стає легальним, це означає для нього втрату драйву, бо потрібно наймати працівників, оплачувати їхню роботу й податки, дбати про день завтрашній. А це нудно. І витратно. Краще, звичайно, як у разі з Бендером, отримати все і відразу. Тим більше, що відтоді кількість людей, які готові «поділитись» своїми статками, аж нітрохи не зменшилась. Змінилися лише методи «відносно законного» відбирання цих грошей.

Ви маєте гроші? Значить, ви під прицілом. За вами завжди полюють. І ті, хто хоче вам щось продати, і ті, хто хоче просто відібрати ваші гроші. І не важливо – мільйонер ви чи звичайний українець. У справі легкої експропріації ваших грошей це не має жодного значення. Головне, аби ви втратили пильність. Тоді вам «допоможуть» витратити ваші гроші люди, котрі знають не менше способів для цього, ніж згаданий Остап Бендер.

Пригадую, ще кілька років тому, коли йшлося про переведення виплат заробітної плати на картку, в редакції було багато противників цього. Їхні аргументи цілком слушні: вони звикли, що зарплату отримують готівкою в касі, а всі ці банкомати, термінали, пінкоди – це складно, незрозуміло і потенційно загрожує шахрайством. Щодо останнього – важко не погодитись. Особливо з огляду на те, що відбувається у цій сфері нині.

Нескладна насправді ситуація: вам дзвонять з незнайомого номера. Ви перетелефонуєте, зв’язок зривається. І так кілька разів. Все. Цього достатньо, щоб шахраї заволоділи вашим номером телефону.

Хто колись відновлював свій номер через загублений телефон, той знає, що для цього достатньо розповісти про останні дзвінки, про те, коли ви поповнювали кошти на рахунку, та показати паспорт. Якщо номер не прив’язаний до контракту, вам дозволять перевипустити нову карту, і всі нові дзвінки та повідомлення ви вже будете отримувати на неї. Знають цю схему і шахраї. Тому вони поповнять ваш номер на мізерну суму, а потім стимулюватимуть кілька разів дзвонити на різні номери («поверніть 10 гривень» – може звучати у слухавці). Відтак ситуація для перевипуску телефонної картки готова. Шахраї кажуть про загублений телефон, називають ваші два останні дзвінки та повідомляють, коли поповнювали номер. А паспорт може бути і цілком «лівий» – загублений чи викрадений.

Подібне може відбуватись і тоді, коли ви продаєте якийсь товар через інтернет. У разі з продажем товарів через сайти оголошень можуть дзвонити «покупці», в яких, правда, будуть постійні перебої зі зв’язком. Після цього на мобільний рахунок власника картки приходить поповнення на мінімальну суму від невідомої особи. За допомогою інформації про останні набрані номери, часу останнього дзвінка з номера і поповнення шахраї блокують номер і замовляють у оператора дублікат сімкарти.

І все це означало би лише втрату номера телефону, якби не нинішній розвиток банківських технологій. У багатьох людей до номера телефону прив’язаний також і банківський рахунок. Тому за допомогою sms-повідомлень ви можете підтвердити ту чи іншу операцію, отримати кредит або позбутись власних грошей, коли ваш номер опинився у руках шахраїв.

Звісно, є і простіші способи: дзвінок від «працівника банку», котрий випитує у вас персональні дані, від «соцслужб», від організаторів лотерей, де ви «перемогли», від покупців у інтернеті.

На вашу електронну пошту може прийти повідомлення, в якому обіцяють вам певні виплати, але для цього вам слід перейти за вказаним посиланням. А уже там вас чекатиме спеціально створений сайт, де ви самостійно заповните необхідні шахраям дані. Такий спосіб шахрайства, до речі, називається фішингом.

Втім, в усіх цих випадках без допомоги самого власника грошей шахраям не обійтись. Тому й повернути їх буде складно, адже ви самостійно віддали все. З цієї причини тим, хто користується банківською карткою, необхідно знати певні правила безпеки, котрі допоможуть захистити себе.

Між іншим, уже під час карантину з’явився ще один спосіб шахрайства. Про нього повідомили у Національному банку України. Шахраї інформують громадян про нібито нараховану їм компенсацію від держави за період карантину і під цим приводом випитують персональну інформацію та реквізити карт.

«Треба пам’ятати важливе правило: якщо ви самостійно нічого не доручали банку, ніхто з банку вам ніколи не буде дзвонити з проханням щось уточнити або надати інформацію нібито для розблокування картки. Якщо ви отримали такий дзвінок нібито від банку або служби безпеки, чи навіть від Національного банку, – це 100% шахраї. Відразу припиняйте таку розмову», – зазначив у зв’язку зі згаданою ситуацією директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку Олексій Шабан.

Він також повідомив, що 2019 року на мільйон гривень видаткових операцій із використанням платіжних карток на незаконні і сумнівні припадало лише 42 грн проти 77 грн у 2018 році.

Загальна кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими люди зазнали збитків, торік знизилася до 72 тис. випадків проти 105,5 тис. у 2018-му.

Саме для того, аби убезпечити громадян від випадків шахрайства, Національний банк України розпочав Всеукраїнську інформаційну кампанію з протидії платіжному шахрайству. Її мета – навчити українців основних правил безпеки безготівкових та онлайн-платежів.

В Україні, як і у світі, зазначають фахівці банківського регулятора країни, найпопулярнішим методом шахрайства з платіжними картками є соціальна інженерія – це коли люди самі переказують гроші аферистам або розкривають їм дані своїх карток. Виклик для центральних банків усіх країн у період карантину та масового переходу в онлайн – убезпечити людей від таких випадків.

«Уперше в історії України Національний банк організовує таку масштабну інформаційну кампанію з протидії платіжному шахрайству, яку підтримує широке коло однодумців. До неї виявили бажання долучитися понад 50 партнерів-представників соціально відповідального бізнесу найрізноманітніших галузей. Спільними зусиллями Національного банку, кіберполіції, банків, платіжних систем, мобільних операторів, інтернет-магазинів ми проведемо безпрецедентну інформаційну кампанію, дамо відсіч шахраям, – розповідає директор департаменту комунікацій Національного банку Наталія Бондаренко. – Ми намагаємося використати усі можливі канали комунікацій, щоб достукатися до аудиторії та убезпечити громадян від злочинних дій шахраїв, та дуже вдячні партнерам, які підтримали проєкт і разом з нами працюють у напрямі розвитку фінансової обізнаності населення».

Нинішнього року через карантинні заходи українці дедалі частіше стали обирати безготівкові платежі, розрахунки та покупки онлайн. З’явилися й нові сценарії в шахраїв, які під виглядом державних органів обіцяють грошову допомогу через карантин і у такий спосіб виманюють дані платіжних карток.

«Якщо раніше ми боролися із накладками на банкомати, через які шахраї викрадали дані карток, то тепер боремося за обізнаність населення, адже здебільшого люди стають жертвами шахраїв через недотримання основних правил платіжної безпеки», – наголошує Олексій Шабан. За його словами, торік в Україні було майже 72 тисячі випадків незаконних дій із платіжними картками. 58% з них сталися в інтернеті. А от шахрайство з накладками на банкомати вже майже відійшло в минуле.

• Будьте обачними та не відповідайте на підозрілі телефонні дзвінки. Зловмисники часто телефонують довірливим українцям та вимагають повідомити номер своєї платіжної картки, термін її дії та іншу платіжну інформацію.
• Шахрай може назватися будь-ким: працівником банку; працівником НБУ, пенсійного фонду, фіскальної служби; працівником поліції; працівником комунальних служб; працівником мобільного оператора; покупцем вашого товару тощо.
• Зміст таких розмов може дещо різнитися, проте їхня мета однакова – отримання персональних відомостей про громадян та їхні платіжні картки. Люди надають інформацію, а шахраї підчищають до копійки їхні рахунки і зникають.
• Якщо отримали такий дзвінок – відразу ж завершіть розмову.
• ПАМ’ЯТАЙТЕ! Нікому і ніколи не можна повідомляти ваші персональні дані, PIN- коди до платіжних карток, три цифри на звороті карти, строк дії картки, SMS-коди від банків та мобільних операторів та будь-яку іншу інформацію стосовно ваших рахунків.
• Максимум, що ви можете назвати, – це 16 цифр на лицевому боці вашої картки.
• Потрапили в руки шахрая? Телефонуйте в кіберполіцію – 0 800 505 170 або зверніться онлайн за посиланням https://cyberpolice.gov.ua/
• Маєте сумніви щодо ситуації? Телефонуйте на «гарячу лінію» Національного банку України – 0 800 505 240.

– Чи можуть телефонувати представники Національного банку України або інших банків та запитувати інформацію стосовно платіжної картки?

* Національний банк України ніколи та за жодних обставин не телефонує клієнтам банків.

* Працівники ж банків не мають права запитувати PIN-код до платіжної картки; тризначний номер на звороті картки; коди підтверджень платежів; паролі до інтернет-банкінгу.

* Якщо телефонують із такими запитаннями (ким би не представилася людина та що би не повідомляла) – припиніть розмову негайно, це шахрай.

* Додатково інформуємо, що Національний банк України не нараховує та не виплачує соціальну допомогу, не проводить жодних акцій, розіграшів або лотерей.  

* Якщо вам надійшло повідомлення нібито від Національного банку України щодо соціальної допомоги, розіграшу або лотереї: не телефонуйте за вказаними номерами; не переходьте за посиланнями, що містяться в таких повідомленнях; нікому не повідомляйте свої особисті дані та інформацію стосовно карток і рахунків.

– Якими можуть бути ознаки фішингових листів?

* Фішингові електронні повідомлення виглядають як повідомлення від надійної організації, тому треба звертати увагу на деталі листа.

* Ознаками шахрайського електронного листа можуть бути: тривожний характер повідомлення, наприклад, інформують, що ваші рахунки заблоковано, а кошти – в небезпеці; обіцяють «легкі» гроші (виграш, надзвичайно велика знижка на товар тощо); спонукають адресата виконати терміново та швидко вказівки з листа; у листі просять завантажити певний додаток чи перейти за посиланням; є помилки в тексті листа та в темі повідомлення.

– SIM-карта перестала працювати, що робити?

* Якщо SIM-карта перестала працювати, велика ймовірність, що шахраї хитрощами або злочинними діями здійснили перевипуск вашої SIM-картки.

* Перше, що потрібно зробити, – захистити свої рахунки, картки та облікові записи, до яких прив’язаний номер телефону. Як діяти?

• Слід негайно заблокувати картки, рахунки та доступ до інтернет-банкінгу, зателефонувавши до банку за номером, який зазначено на звороті картки.
• Зателефонувати до мобільного оператора, пояснити ситуацію та просити заблокувати обидві SIM-картки (стару та нову) до з’ясування всіх обставин.
• Заблокувати доступи до всіх рахунків, облікових записів та персональних кабінетів, до яких прив’язаний вкрадений номер телефону.

– Чи існують електронні бази або чорні списки шахраїв?

* Перевірити особу шахрая можна на сервісі STOP FRAUD, що функціонує на сайті кіберполіції України за посиланням cyberpolice.gov.ua/stopfraud.

* Перевірити особу/сайт можна за такими параметрами: номер банківської картки; номер телефону; посилання на сайт.

* База шахрайських сайтів є на сайті Асоціації ЄМА Black List ЄMA.

* Також рекомендуємо перевіряти відгуки щодо надійних сайтів, продавців та віртуальних магазинів через пошукові системи.

– Пропонують роботу – здійснювати переказ грошей з рахунку на рахунок, це законно?

* Це незаконно, за такі дії передбачено кримінальну відповідальність. Людей, які погоджуються на такий підробіток, називають «грошовими мулами» або «дропами». Рахунок дропів використовують як «транзит» для вкрадених шахраями грошей. Іноді шахраї переконують людей виконувати такі дії, маскуючи свої шахрайські схеми під легальний бізнес або пропозиції щодо роботи від реальних компаній. Для цього вони створюють цілі фейкові сайти. Який сценарій не обрали би шахраї, умова одна – потрібно переказувати гроші через власний рахунок.