У єдності – сила: голови прикарпатських громад вибудовують механізми взаємодопомоги в кризових ситуаціях

Енергетична стійкість територіальних громад і критична ситуація в Бурштині, пов’язана з ракетними обстрілами; функціонування освітньої мережі, реформування старшої профільної школи; фінансове забезпечення власних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування у 2024–2025 рр. – цим питанням були присвячені позачергові збори голів громад Прикарпаття, організовані Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України, у яких взяли участь керівники органів місцевого самоврядування, народні депутати України, виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан, голова Івано-Франківського регіонального відділення АМУ Руслан Марцінків та виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення АМУ Юрій Стефанчук.

Перед зібранням відбувся брифінг, під час якого голови громад, парламентарі та експерти акцентували на викликах, які постали перед місцевим самоврядуванням, і шляхах їх вирішення.

Голова Івано-Франківського регіонального відділення АМУ, Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків підкреслив: «Ворог нищить нашу енергетичну систему, тому ми дуже зацікавлені в автономних та альтернативних джерелах енергії, у різних способах зберегти тепло та світло. Всі українські міста працюють над забезпеченням роботи критичної інфраструктури, соціальних, медичних об’єктів. Зокрема, в Івано-Франківську всі заклади освіти забезпечено генераторами, ми будуємо модульні котельні, маємо котельню, яка працює на щепі. Надаємо допомогу населенню, яке обслуговувалось котельнею на вул. Індустріальній, для переходу на індивідуальне опалення. Також маємо програму допомоги в придбанні генераторів і засобів зв’язку для бізнесу. Та попри все розуміємо, що силами міського бюджету з таким навантаженням складно впоратись. Адже постійно допомагаємо військовим, закуповуємо техніку, надаємо соціальні виплати. Також намагаємося залучати допомогу інвесторів. Бо вже зараз треба думати про опалювальний сезон, аби ми могли забезпечити важливу критичну інфраструктуру резервним джерелом живлення».

Голова Бурштинської ТГ Василь Андрієшин звернув увагу, що Бурштинська ТЕС після ракетних обстрілів перебуває у критичному стані – і це стосується як енергетичного обладнання, так і будівель та споруд. «На жаль, Бурштинська ТЕС розтермінувала екологічний податок за перший квартал, а це 18 мільйонів. А загалом ми цьогоріч недоотримаємо приблизно 80 мільйонів екологічного податку. У цих умовах, що склалися, – це для нас критично. Тому впоратися з викликом щодо будівництва двох котелень потужністю 8 та 10 мегават буде надзвичайно складно», – зазначив В. Андрієшин.

«Бурштинська міська рада з березня почала звертатися за допомогою, розпочинаючи від області та завершуючи Кабінетом Міністрів, – розповів В. Андрієшин. – На жаль, позитивної відповіді немає.

Міська рада почала роботу щодо отримання кредиту в розмірі 50 мільйонів гривень. Ще 50 мільйонів гривень надіємось отримати у вигляді безповоротної допомоги. Тобто на будівництво двох котелень нам необхідна сума у 100 мільйонів гривень. Це підтвердила нам проєктна організація, яка розробляла для нас ТЕО.

На сьогодні відведено землю під котельні. Також укладено угоду з облгазом на проєктування газопроводів до котелень. Днями оголошуємо тендер на будівництво котелень».

Голова Надвірнянської ТГ Зіновій Андрійович вважає, що є підстави повернення «силового» ПДФО в громади: «Через вилучення «силового» ПДФО з доходів місцевих бюджетів частина громад має великий дефіцит коштів на виконання власних повноважень.

Надвірнянська громада не стала винятком і теж потребує «силового» ПДФО. Адже за 2023 рік Надвірнянська громада від силових структур отримала 11 млн. 900 тис. грн податку. Та вже за перше півріччя 2024 року втратила 5 млн. грн податку.

Правоохоронці, ДСНС, Служба Безпеки України захищають нас своїми життями, але не перестають бути людьми. Усі люди, навіть найсильніші, мають бути впевненими, що їхні родини захищені та отримують необхідні послуги й допомогу. ПДФО з утримання силових структур має забезпечувати належні умови життя їхнім рідним, батькам і дітям, які потребують дитячого садочка, школи, роботи, медичних закладів, усієї сфери життєдіяльності громади, створення комфортних умов для їхнього проживання в громаді».

Народний депутат України Ігор Фріс звернув увагу, що критична ситуація в Бурштині зумовлена як об’єктивними, так й історичними чинниками. Перший – це масовані обстріли теплової електростанції, яка зазнала руйнівних пошкоджень. Другий – це історична ситуація, коли дешеве теплопостачання міста було зумовлене наявністю гарячої води з тої ж самої станції. І якщо на перший, на жаль, впливу немає, то на другий чинник можна і давно потрібно було вплинути.

Наразі ми маємо ситуацію: якщо до початку опалювального сезону 2024–2025 рр. не відновити відповідні потужності, то станція не зможе працювати взимку, а це, своєю чергою, ставить під загрозу життєдіяльність цілого міста.

Що можна і потрібно зробити? Перше. Це створення альтернативної системи теплозабезпечення громади, на що потрібні чималі кошти. Маю різну інформацію з різних джерел. Хтось озвучує приблизно 50 мільйонів гривень, хтось 130. Є інформація і про 300 мільйонів. Реального кошторису, який би міг дати відповідь, скільки потрібно грошей на котельні, які повинні забезпечувати опаленням об’єкти соціальної сфери – дитсадки, школи й лікарні – немає. Також відсутня інформація про суми, необхідні для модернізації газового обладнання, на яке збільшиться навантаження за умови глобального переходу мешканців на індивідуальне опалення, про що наявний дозвіл міської влади.

Зрозуміло, що самим бурштинцям не під силу зібрати ці кошти. Тому надія – на партнерів та громади області, на обласну раду, міжнародних донорів та гуманітарні програми. Сьогодні в нас є шанс це обговорити та знайти шляхи вирішення проблеми».

Народний депутат України Оксана Савчук акцентувала: «Недаремно кажуть, що село має перспективу доти, доки в ньому діють школа та церква. Не буде школи – не буде майбутнього в сільських громад. Рішення Міносвіти щодо закриття шкіл з 2025 року, де навчається менше 45-ти дітей, запустить процес занепаду та зникнення сіл. Переконана, що саме школа може стати точкою опори та місцем соціальних змін у селі. Саме так раджу дивитись МОН на це питання. Закрити може кожен, а зберегти і змінити – це під силу тим, хто бачить своє майбутнє в Україні».

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан у своєму виступі наголосив, що Асоціація подала до парламенту та уряду пропозиції щодо вирішення актуальних проблемних питань у сфері місцевих фінансів. Запропоновано запровадити європейську модель вертикально-горизонтального вирівнювання місцевих бюджетів для ліквідації диспропорцій фінансового забезпечення громад. Це дасть можливість всім муніципалітетам надавати якісні послуги мешканцям і стимулюватиме місцевий економічний розвиток.

О. Слобожан переконаний, що необхідно забезпечити компенсацію бюджетам територіальних громад втрат «силового» ПДФО. Адже його вилучення наприкінці 2023 року негативно відобразилося на забезпеченні підрозділів ЗСУ та фінансуванні соціальних видатків громад.

«Асоціація міст України наполягає на удосконаленні процедур міжмуніципального співробітництва та спрощенні процедур фінансової підтримки громадами одна одної, що відповідає рекомендаціям ЄС щодо політики згуртованості. Муніципалітети Івано-Франківщини з 2014 року, з самого початку війни рф проти України, активно допомагають прифронтовим і деокупованим громадам. Запроваджені нещодавно бюрократичні обмеження взаємодопомоги громад віддаляють нас від ЄС та нашої Перемоги, тому їх має бути скасовано», – наголосив О. Слобожан.

Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан підкреслила: «Голови громад говорили сьогодні з народними депутатами про важливість двох моментів: фінансового забезпечення громад і законодавчого врегулювання необхідних для діяльності муніципалітетів норм.

Маємо прийняті парламентом зміни до закону про місцеве самоврядування, працюємо в Асоціації міст України над якнайшвидшим схваленням законопроєкту 9560, будь-якого з альтернативних, щоб забезпечити бюджетні процедури. Впевнена, що сьогодні Івано-Франківщина наблизила прийняття закону й повну легалізацію допомоги військовим підрозділам громади».

Підсумовуючи, виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення АМУ Юрій Стефанчук акцентував: «Стійкість громад в час війни є критично важливою для гарантування безпеки та добробуту населення. Взаємодопомога стає ключовим чинником у підвищенні їхньої спроможності. Позачергові загальні збори Івано-Франківського регіонального відділення АМУ розглянули ініціативу «Взаємодопомога громад Прикарпаття у кризових ситуаціях», що дозволить вибудовувати ефективні механізми спільного реагування на проблеми. Обмін ресурсами та досвідом допоможе місцевому самоврядуванню Івано-Франківської області успішно справлятися з викликами, які приносить війна. Співпраця між громадами дозволить організувати спільні заходи з підтримки проходження опалюваного сезону 2024–2025 років, відновлення інфраструктури та інших критично важливих напрямів.

У такі важкі часи, коли війна загрожує нормальному функціонуванню суспільства, солідарність і взаємна підтримка є необхідними – це підвищує міцність громад. Також варто зазначити, що фінансова стійкість місцевих бюджетів стає пріоритетом для забезпечення стабільності їхньої життєдіяльності. Громади системно працюють над створенням стабільних фінансових механізмів і залученням додаткових джерел фінансування, таких, як міжнародні гранти та інвестиції. Це дозволяє зберігати соціальну та економічну стабільність навіть у найскладніших умовах. Ефективне управління фінансами забезпечує громадам можливість оперативно реагувати на нові виклики, підтримувати найуразливіші категорії населення та продовжувати розвиток інфраструктури. Тільки об’єднаними зусиллями ми зможемо подолати труднощі навіть у таких непростих обставинах».

На позачергових загальних зборах голів громад Прикарпаття схвалили низку рішень задля подолання викликів, які постали перед ними, та прийняли відповідні звернення до центральної влади.

Редактор відділу газети “Галичина”