То добрий знак, що калуська Франкіана постійно множиться новими, цікавими науковими, краєзнавчими і популярними дослідженнями. Зокрема на 169-ті роковин від дня народження Каменяра і в часі гіркої звістки про смерть правнука Івана Франка по лінії його сина Петра – світлої пам’яті Павла Галущака – у приміщенні Краєзнавчого музею Калущини Музейно-виставкового центру Калуської міської ради під патронатом управління культури національностей та релігій названого самоврядного органу презентували туристичний путівник «Іван Франко і Калуш».
Серед упорядників цього довідково-краєзнавчого видання – співзасновники Музею-оселі родини Івана Франка у Підгірках: світлої пам’яті внучка Онуфрія Франка, професорка Львівського національного університету ім. І. Франка – Оксана Даниленко та її син – внучатий племінник І. Франка і правнук О. Франка, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України у Львові Андрій Даниленко, а також директор Музейно-виставкового центру Калуської міської ради Олег Відливаний, наукова співробітниця Музею-оселі родини Івана Франка у Підгірках у 2017–2022 рр., краєзнавиця та історикиня Наталія Мельник, старша наукова співробітниця Меморіального музею «Калуська в’язниця» історикиня і краєзнавиця Людмила Андрійчук, голова Калуського міськрайонного об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка і заступниця директора Музейно-виставкового центру Калуської міськради Леся Кирилович, чинна наукова співробітниця Музею-оселі родини Івана Франка, краєзнавиця і журналістка Дарія Ониськів, учителька української мови та літератури Калуського ліцею №10 і поетеса Тетяна Юзьв’як, директорка (у 2019–2022 рр.) Будинку культури ім. А. Могильницького Леся Довженко.
Відповідальний науковий редактор туристичного путівника – провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини, історик і краєзнавець Іван Тимів, якому належить ідея такого видання, головний редактор – доктор історичних наук, професор ІФНТУНГ Олег Малярчук, автор художнього оформлення обкладинки – калуський художник Ігор Бойкович, світлини – завідувачки інформаційного відділу Калуської міської ради Наталії Кулай та Андрія Даниленка.
Науково-популярне видання, робота над яким тривала майже десять років, побачило світ тиражем сто примірників за кошти бюджету Калуської міськради. На мій погляд, його укладачі й видавці вдало вибрали і форму переплетення книжки – брошурування сторінок на пружину і компактний формат путівника.
Презентацію видання «Іван Франко і Калуш», належно організовану, цікаво й інформативно провадила в залі Краєзнавчого музею Калущини вже згадувана Дарія Ониськів. А в рамках цього дійства поклали квіти до погруддя Каменяра біля будівлі міськради. Слово перед учасниками церемонії виголосив А. Даниленко. В ексклюзивному коментарі «Галичині» Андрій Дмитрович назвав Калуш «осердям всеукраїнського франкознавства».
– Путівник, без сумніву, має велике значення, – наголосив він. – Адже попри те, що він має лише понад 60 сторінок, якість видання належна. Я завжди був прихильником того, щоб путівник був концептуальним. Ми розширили його бібліографію і належно оформили джерельну базу. Найбільша заслуга в тому – світлої пам’яті моєї матері Оксани Франко. Якби не вона, то не було б ні Музею-оселі родини Франка у Підгірках, ні нашого путівника в такому вигляді. Також я дуже вдячний Дарії Ониськів, яка була рушійкою ідеї видання, а також усім членам і членкиням редакційної колегії, завдяки кому книжка побачила світ. У путівнику представлено чимало цікавих матеріалів з життя родини Івана Франка у Підгірках. Я намагався, щоб дороги Каменяра в ньому було охоплено щонайширше і було представлено, як уже казав, і джерельні матеріали, і наукові дослідження, і науково-популярні та краєзнавчі матеріали, і студії франкознаців.
– Андрію Дмитровичу, поки писався путівник, Калуш розширив свої адміністративні кордони – у складі міської територіальної громади перебувають, окрім самого міста, й 16 сіл. Про які з них ідеться у виданні?
– Насамперед – про Підгірки, відоме своєю історією та знаними її творцями калуське передмістя чи мікрорайон, а до 1972 року – село. Тут проживала родина Франкового рідного брата Онуфрія, з якої пішов і наш родовід, адже там народилася моя матуся Оксана, на сільському підгорецькому цвинтарі поховані рідний брат Івана Франка – мій прадід Онуфрій з дружиною Юлією, а я під час навчання постійно приїжджав у село на вакації.
Свого часу Іван Франко, мандруючи Прикарпаттям, часто зупинявся, працював, і відпочивав у брата Онуфрія, спілкувався з селянами. Тут також не раз побутувала його дружина Ольга, а діти Петро, Тарас і Ганна провадили фольклорно-етнографічні експедиції краєм, знайомилися з життям і працею людей.
Так, серед туристичних локацій, представлених у виданні, – і Хотінь, Студінка, Підмихайля, Збори та інші навколишні села. Всі відвідини означених сіл Іваном Франком підтверджують відповідні джерела. Вперше Каменяр «відвідав» Калуш у червні 1880 року і ночував у поліцейській дільниці, коли його босоніж, «шупасом» (поетапно, – авт.) і під конвоєм провадили з Коломиї до Нагуєвичів на Львівщині, а востаннє Каменяр приїжджав у Підгірки 30 липня 1913-го – на похорон свого рідного брата Онуфрія. Це засвідчують доконані спогади очевидця подій художника Григорія Смольського, тож дарма у цьому факті свого часу сумнівався відомий франкознавець Роман Горак…
До виходу у світ путівника «Іван Франко і Калуш» калуська туристична Франкіана була представлена тільки одним виданням путівникового формату 2016 року – невеличким буклетом «Франковими стежками» авторства Любові Бойко, який охоплював тільки сім краєзнавчих локацій. У теперішньому ж видання описано і проілюстровано кількома десятками документальних світлин 22 туристичні локації, пов’язані з відвідинами Каменярем міста і його околиць: зокрема в Калуші – площа Героїв, пам’ятники Іванові Франку, Калуська дитяча музична школа (колишній повітовий суд), церква Святого Архистратига Михаїла УГКЦ, Калуський ліцей №1, Краєзнавчий музей Калущини, костел Святого Валентина КЦУ, Народний дім, церква Святого Миколая УГКЦ (житловий мікрорайон «Хотінь»).
А в самому лише мікрорайоні «Підгірки» маємо, крім Музею-оселі родини Івана Франка, підгорецькі дуби, символічну могилу «Борцям за волю України», Будинок культури ім. А. Могильницького, Галємбрик (оригінальна місцина на березі ріки Млинівка у Підгірках, де свого часу любила бувати дружина Івана Франка Ольга Хоружинська і куди часто навідувалися, збираючи фольклор, сини Івана Франка Петро й Тарас, – авт.), хати Онуфрія Франка та родини Смольських, церкву Стрітення Господнього УГКЦ, цвинтар у Підгірках, Меморіальний комплекс «Криївка «Черемоша», «Джерело Богуна»…
Кожна із краєзнавчих локацій – унікальна і є неповторним та важливим штрихом до портрета Івана Франка як людини і творця. А вміщена в ньому Google-мапа сприятиме туристам і краєзнавцям у підготовці до майбутніх подорожей стежками письменника. Також у книжці подано англійський переклад анотації.
Навіть живописна титульна сторінка книжки «Іван Франко і Калуш» краєзнавчо дуже цікава й оригінальна. То не банальна ілюстрація, а результат фахового художнього прочитання видання. Автор титулки художник Ігор Бойкович вдало, просто й по-філософськи зобразив на ній тріаду пам’ятників Каменяра в Калуші як наскрізний і символічний образ присутності в місті великого Івана Франка – на одній міській вулиці в центрі Калуша, поблизу Будинку культури ім. А. Могильницького та на обійсті Музею-оселі родини Івана Франка у мікрорайоні «Підгірки».
І насамкінець констатую, що туристичний путівник «Іван Франко і Калуш» як плід багаторічної колективної праці калушан – це гідне краєзнавче дослідження. Водночас ця книжка, яка побачила світ в Івано-Франківському видавництві «Фоліант» і представлена у день роковин Каменяра у Краєзнавчому музеї Калущини, то не лише сфокусована добірка цікавої та змістовної інформації, а насамперед дієве запрошення до реальних мандрівок калуськими стежками Івана Франка.
