На черговому засіданні постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань культури, духовності та інформаційної політики обговорили питання про відзначення цього року в області 110-ї річниці створення Легіону Українських Січових Стрільців. Участь у ньому також взяли науковці, які досліджують тематику українського січового стрілецтва, представники обласної державної адміністрації та громадських організацій.

«За результатами обговорення пропозицій з метою утвердження спадкоємності традицій Українських Збройних Сил та пошанування пам’яті про Легіон Українських Січових Стрільців комісія рекомендувала обласній раді виготовити пам’ятну ювілейну відзнаку до 110-річчя Легіону Українських Січових Стрільців, провести тематичну інформаційну бордову кампанію та закупити серію книг, присвячених історії Українського Січового Стрілецтва, для передачі в публічні бібліотеки області», – йдеться у повідомленні пресслужби обласної ради з цього приводу.

Водночас комісія рекомендувала обласній держадміністрації провести в обласному музеї визвольної боротьби ім. С. Бандери реекспозицію виставки «Перша світова війна. Прикарпаття в Першій світовій війні. Бойовий шлях Легіону УСС. Жителі краю в лавах Легіону УСС», організувати спецпогашення марки до річниці утворення Легіону Українських Січових Стрільців, провести серед учнівської молоді конкурс краєзнавчих маршрутів місцями бойової звитяги Українських Січових Стрільців з врученням премій за найкращі розробки, а також провести серед учнівської молоді творчий літературний конкурс історій про прародичів, які воювали в лавах Легіону Січових Стрільців, з можливістю видання збірника за результатами конкурсу.

Крім цього, комісія рекомендувала з участю провідних науковців-істориків провести до 110-річчя Легіону Січових Стрільців відкриті просвітницькі лекції у військових частинах на території області, лікувальних та реабілітаційних закладах для військовослужбовців, серед слухачів військових кафедр вишів.

Голова постійної комісії обласної ради з питань культури, духовності та інформаційної політики Мар’яна ГРИНЕЧКО у розмові з журналісткою «Галичини» зазначила: «Проголошення 2024-го Роком Українських Січових Стрільців на Прикарпатті є важливим в утвердженні спадкоємності військової справи і традицій Українських Збройних Сил та відданості національним ідеалам. Ця ініціатива відзначає не лише стрілецький рух, а й підкреслює важливість вивчення і передачі історичного досвіду, збереження пам’яті про українські національні військові формування, добровільний рекрутинг та жертовну готовність стати до оборони рідного краю, на зразок пошани Легіону Українських Січових Стрільців. Такий підхід сприяє формуванню цілісної національної свідомості та глибшому розумінню важливості патріотизму і героїзму в історії України».

Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового юридичного інституту ПНУ ім. В. Стефаника, координатор ГО «Поступовий гурт франківців» Сергій АДАМОВИЧ, який взяв участь у засіданні комісії, відповідаючи на запитання журналістки «Галичини», наголосив: «Те, що обласна рада проголосила 2024-й на Прикарпатті Роком Легіону Українських Січових Стрільців з нагоди 110-ї річниці від часу його створення, дуже важливо і правильно. Адже з 1914 року ми можемо говорити про відновлення після дуже тривалої фази бездержавності елементів держави, одним з яких є військо. То Українські Січові Стрільці стали зародком Української Галицької Армії і фактично ввібрали в себе найкращу еліту Галичини, що потім буде очолювати визвольну боротьбу в 1917–1921 рр., стане фундаментом нового етапу боротьби за державність у період існування ОУН-УПА. І загалом створення Січового Стрілецтва задекларувало прагнення українців до Незалежності.

Проголошенням Року Легіону Українських Січових Стрільців ми нагадуємо про безперервність української історії державотворення та нівелюємо міфи російської пропаганди про створення України леніним, австрійцями і ще там невідомо ким. Це дуже важливо, особливо нині, на тлі того, як апелює до історії путін, звісно, фальшуючи її. Потрібно протиставляти цьому реальну історію. І, безумовно, без знання історії УСС, козацтва, ОУН-УПА, всіх періодів боротьби за державотворення ми не мали б сьогодні того війська, яке захищає нас від російської навали.

Нагадаємо, Івано-Франківська обласна рада проголосила 2024-й на Прикарпатті Роком Легіону Українських Січових Стрільців. Таке рішення було ухвалено на 28-й сесії обласної ради 22 грудня 2023 року.

Один з найвідоміших дослідників Українського Січового Стрілецтва доктор політичних наук, професор Західноукраїнського національного університету (м. Тернопіль), заслужений працівник освіти України, дійсний член (академік) Академії політико-правових наук України, член Експертної ради при Міністерстві у справах ветеранів України, громадський діяч; у 2015–2016 і 2022 рр. – доброволець московитсько-української війни (позивні – «Професор», «Васильович») Микола ЛАЗАРОВИЧ (народився на Прикарпатті, в селі Баня-Березів нині Яблунівської громади):

– Українські Січові Стрільці (УСС) – це добровольче українське військо, яке на початку ХХ ст. відновило збройну боротьбу за національну державність після програної у 1709 р. Полтавської битви. Стаючи до боротьби за волю України, стрільці були переконані, що мають використати шанс, який їм дала історія, щоб створити хоч якусь базу для подальшої боротьби за незалежність, або бодай заманіфестувати своє прагнення до волі перед світом і залишити для прийдешніх поколінь бойові та інші традиції, які послужили б дороговказами на шляху до великої мети.

Докладаючи неймовірних зусиль для подолання перешкод на своєму шляху, УСС зуміли до 1917 р. перетворити легіон/полк у вишколену, фактично українську військову формацію з національною символікою, власними одностроями й відзнаками, інституціями, а також українською офіційною мовою, українською термінологією та ідеологією, головні складові якої: державна самостійність, соборництво, опора на сили власного народу.

З УСС пов’язані яскраві етапи самовідданої праці, спрямованої на пробудження й утвердження поміж українства почуття національної гідності, ідеї соборності й незалежності держави. Об’єднуючи найкращі сили молоді, які представляли фактично всі суспільні верстви Галичини, легіон/полк УСС став утіленням передової політичної думки і виражав сподівання національно свідомої частини галицько-українського суспільства на виборення Української держави.

Враховуючи основні засади своєї ідеології, зокрема те, що запорукою успішної реалізації національно-державницької ідеї можуть бути тільки сили власного народу, УСС приділяли постійну і пильну увагу просвітницькій праці серед широких кіл українського населення. Саме ця праця була одним із головних чинників, що спонукав велику частину галицько-українського суспільства по-новому глянути на себе та своє становище, уможливив сприйняття українцями визвольної ідеї не лише як гасла, а й реальної справи. Без УСС, найімовірніше, була б неможливою Листопадова національно-демократична революція 1918 р. у Галичині, а відтак і створення Західноукраїнської Народної Республіки та Акт злуки УНР і ЗУНР.

Без масового героїзму стрілецтва, його самопожертви та подвижницької діяльності годі й уявити формування Української Військової Організації, Організації Українських Націоналістів, Української Повстанської Армії. Тож подвижницька діяльність УСС – приклад духу, енергії та самопожертви. А стрілецька ідея стала тим животворним вогнем, що й досі дає наснагу борцям за волю України. Свідченням цього є Герої Небесної Сотні. У стрілецькій ідеї черпають наснагу нинішні борці за волю України, які від 2014 р. відважно захищають Батьківщину на фронтах московитсько-української війни.