Як ми вже повідомляли в попередньому матеріалі, у неділю, 14 квітня, в обласному центрі Прикарпаття провели Хресну дорогу, присвячену українським родинам. Як кожна така відправа, що відбувається в Івано-Франківську в часі незалежної України й відновлення в місті традиції соборного молитовного почитання Хресної дороги, так і ця, тривала за гарної сонячної погоди. І цьогорічна молитовна хода під процесійним хрестом, який ось вже 22 рік незмінно супроводжує прочан, зібрала більше 10 тисяч віруючих краян на чолі з Митрополитом Володимиром Війтишином, сотнями священиків УГКЦ, монахами та монахинями монаших чинів і згромаджень.
Процесійний хрест несли родини загиблих учасників у російсько-українській війні, священики, сестри-монахині, семінаристи, професори університетів і вчителі шкіл, студенти та школярі, молодіжні церковні спільноти, пластуни, лицарі Колумба, військослужбовці, представники МЧС, чиновники, політики та медики Івано-Франківська.
Священики Івано-Франківської архієпархії УГКЦ виголошували на кожній стації проповіді. Цьогорічний головний намір соборної молитви залишається незмінним — виблагати у Господа мир в Україні. Втім, був й другий намір — молитва за українські родини. Завершилася молитва біля архікатедрального собору Воскресіння Христового, де виставленні до починання мощі блаженних священомучеників Станиславівських владик Симеона Лукача та Івана Слезюка.
Нагадаємо, що історія побожного вшанування Хресної дороги Спасителя, як молитовна практика, бере свій початок з часів імператора Константина Великого, котрий у 335 році збудував Храм Гробу Господнього на місці гробниці Ісуса Христа.
Відтоді процесії паломників до храму ставали чимраз численнішими, особливо в час Страсного Тижня. Паломниця з Франції Єгерія свідчить про одну з таких прощ, яку відбули єпископ Єрусалиму і двісті прочан в четвертому столітті. Згодом прочани почали ходити маршрутом від руїн фортеці Антонія, де була зала суду Пилата, до Храму Гробу Господнього.
Цей історичний шлях через стару частину Єрусалиму, яким Ісус ішов на смерть, залишається незмінним до сьогодні. Він відомий як Via Dolorosa, в перекладі з латинської – «Страсна Дорога».
