Вилучення історії України з переліку обов’язкових предметів під час складання національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2023 році для вступу до закладів вищої освіти викликало неабиякий суспільний резонанс, а дискусії з цього приводу набирають обертів. Тобто історію України, яка була третім обов’язковим предметом торік, прибрали зі списку. Тепер її можна складати за бажанням.

Отож національний мультипредметний тест складатимуть з двох обов’язкових предметів (української мови й математики) та одного додаткового предмета за вибором вступника з переліку: історія України, іноземна мова (англійська, французька, німецька, іспанська), фізика, хімія, біологія. Відповідно до новацій Міністерства освіти і науки історія України з обов’язкового стала предметом на вибір. В Українському центрі оцінювання якості освіти пояснили зміни тим, що саме українська мова та математика мають найвищу прогностичну валідність під час тестування, а тому є обов'язковими.

Натомість представники громадянського суспільства, науковці, вчителі обурені таким станом справ і вимагають у Міносвіти й науки повернути історію України у перелік обов’язкових іспитів національного мультипредметного тесту. Наприклад, Коаліція провідних громадських організацій та експертів України «Реанімаційний Пакет Реформ» створила відповідну заяву, де зокрема наголошено: «…Історія для Росії – це окремий інструмент у війні, в якому вона системно впродовж багатьох років насаджує через інформаційний простір Україні та світу дезінформаційні наративи про нібито не існування українців як окремої нації, заперечення існування української мови та культури тощо. Зрештою, повномасштабна війна розпочалася великою псевдоісторичною лекцією президента Росії Владіміра Путіна...».

На думку підписантів, вилучення обов’язкового іспиту з історії України під час повномасштабної війни з росією негативно впливатиме на формування національної свідомості випускників шкіл, а відтак і на національну безпеку в довготерміновій перспективі. Вони вважають, що такий крок направлений проти українського державотворення й формування національної свідомості суспільства. Ці помилки можуть коштувати життя багатьом українцям у майбутньому.

За словами доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового юридичного інституту ПНУ ім. В. Стефаника, координатора ГО «Поступовий гурт франківців» Сергія АДАМОВИЧА, у своїх нововведеннях Міністерство освіти і науки пішло ще далі та зробило історію України необов’язковою навіть для вступу на гуманітарні спеціальності.

«Насправді ми стикаємося з поетапним витісненням історії України з освіти: спочатку з вишів, а тепер фактично зменшують мотивацію школярів вивчати історію України, бо її вилучено з національного мультипредметного тесту як основну дисципліну, – наголосив С. Адамович. – Пояснення некоректністю торішніх питань з історії України – це не проблема абітурієнтів, а недогляд самого міністерства. Це потрібно виправити, а не використовувати як ширму. В умовах, коли росія використовує імперську історію як одне з основних знарядь в цій війні, нав’язуючи нам колоніальну спадщину, історія України дуже важлива. І на відміну від росії, яка зі вторгненням в Україну розпочала і спалення підручників і знищення пам’яток української історії і культури, в нас чомусь вирішили, що обов’язковий тест з історії – це буде занадто важко для учнів. Насправді значна частина дітей зі Сходу й Півдня і так мали невисокі знання з історії України, про що свідчать торішні тестування. А тепер у них взагалі мотивації не буде. Тому думаю, що навіть пояснення, що саме українська мова та математика мають найвищу прогностичну валідність під час тестування, є не виправданою. Тут іде мова про збереження держави. І якщо ми завершили умовно період декомунізації, то період деколонізації у нас тільки наступає. А основна зброя у цьому періоді – історія України. І вилучати її з переліку обов’язкових предметів під час складання національного мультипредметного тесту для вступу до закладів вищої освіти і не пропонувати цю дисципліну як загальнообов’язковий компонент у вишах – це фактично втратити можливість впливати на молодь у цьому напрямі».

На думку науковця, задумана «реформа» підриває суспільне значення історії України як націєтворчої науки. Саме історія дає нам змогу сьогодні бути іншими, ніж вороги, і є нашою потужною зброєю у війні. Швидкість і масштаби того, як рф фінансує російські наративи в історії в середовищі західної науки, знищує українські пам’ятки і завозить російські підручники на окуповані території, вражають. То що може бути важливішим аргументом на користь української історії?

Також Сергій Адамович зазначив, що українські вчителі завдяки курсу «Історія України» виховали покоління патріотів, які здатні виступити рушійною силою змін усередині країни та добровільно зі зброєю в руках стали на її захист під час російсько-української війни.

Учитель суспільствознавчих дисциплін ліцею №3 Івано-Франківської міської ради, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, кандидат історичних наук Тетяна СЕРЕДЮК підкреслила: «Сьогодні максимально гостро критикують рішення Міністерства освіти і науки про вилучення історії України, як обов’язкового предмету з національного мультипредметного тесту, який пропонують у ряді з іншими дисциплінами, як один з предметів на вибір. Варто звернути увагу, що таке рішення є вкрай небезпечним для формування свідомого громадянина України, що розуміє виклики та випробовування теперішнього часу.

Особисто мені стає доволі нестерпним ще і те, що для вивчення історії як предмету в навчальних закладах щороку зменшують кількість годин, без сумніву, історія – точна наука, яка потребує збільшення навантаження, щоб докладніше зрозуміти історичне минуле та провести аналоги порівняно із сьогоденням!

Сучасний педагог докладає надмірні зусилля, щоб роз’яснити, донести кожному школяреві важливість цієї науки! Напевно, цей вислів звучить дуже часто: «хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». І це справді так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так і людина тримається на землі своїм минулим. Саме тому ми повинні знати свою історію, національні традиції, своє минуле.

Для нас історія нашого народу – це не просто минуле, це його серце і душа. Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу. Минуле живе поряд з нами, і воно безцінне. Це досвід, звичаї, традиції. Досвід, який ми переймаємо у своїх батьків, дідів, у свого народу. А як писав О. Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». Адже, історія – це найцінніша книга людини, з якої можна черпати мудрість, необхідну для побудови гідного майбутнього. Тому закликаю усіх повернути історію обов’язковим предметом у НМТ».

«В умовах широкомасштабного військового протистояння з російським агресором й інформаційної агресії нагальною є потреба консолідації суспільства довкола української культури та історичного минулого. Особлива роль у цьому процесі належить освіті, яка виступає культурним, науково-пізнавальним і стабілізуючим фактором суспільного об’єднання, джерелом виховання молоді та відновлення історичної пам’яті українців» – підсумував Сергій Адамович.