Верховна Рада України прийняла за основу зі скороченням терміну підготовки до другого читання законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» №4535, у якому пропонують нові підходи до визначення правового статусу старости та його функцій, розширення участі громадян у виборі кандидатури старости та уточнює підходи до визначення старостинських округів. Документ розроблено Мінрегіоном у співпраці з народними депутатами.

Очевидно, схвалення такого проєкту закону – це спроба змінити правила, відповідно до яких старост затверджує рада громади за поданням голови. В багатьох територіальних громадах, зокрема і на Прикарпатті, це викликало неабияке незадоволення, адже їхні жителі бачать старосту як представника інтересів ТГ, відповідно прагнули його обирати. В деяких громадах виникли конфлікти щодо призначення старост – адже думка мешканців та позиція голови і ради громади не збігалися.

«Саме старости мають бути головною комунікаційною ланкою між мешканцями громади та її керівництвом. Тому дуже важливо, щоб люди мали змогу впливати на вибір кандидатури старости. У новому законопроєкті ми пропонуємо, щоб старост затверджувала місцева рада за поданням голови, але тільки після обов’язкового публічного обговорення усіх кандидатур у старостинському окрузі», – наголосив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Наразі старост призначає рада громади за поданням голови. При цьому подекуди ігнорують думкою жителів сіл і селищ, оскільки за чинним законодавством ради та голови громад не зобов’язані узгоджувати ці призначення з громадськістю, вважають у міністерстві.

Законопроєктом передбачено, що староста залишається посадовою особою. При цьому документ пропонує перед внесенням кандидатури старости на розгляд ради громади, яка його затверджує і звільняє, обов’язково проводити громадське обговорення з людьми.

Також виключено обов’язковість входження старости до складу виконавчого комітету ради. Але він матиме право дорадчого голосу, бути присутнім на засіданні виконкому, на сесії, представляти інтереси жителів свого округу. Він також зможе надавати їм певні адміністративні послуги, завдяки чому людям не потрібно буде їхати до центру громади. Перелік послуг має визначити місцева рада.

Документ ще передбачає, що громади зможуть формувати старостинські округи, до складу яких входять села, селища та міста, що не є адміністративними центрами громад. Кількість населення округу має становити 1500 осіб, що співвідноситься з найменшою громадою в країні. Для громад гірських територій або територій з низькою щільністю населення можуть бути винятки з цього положення і вони зможуть сформувати менші округи, інформує Урядовий портал.

Староста не матиме права працювати за сумісництвом, зокрема й на громадських засадах, а також займатись підприємницькою діяльністю. Проте у позаробочий час він може займатися викладацькою, науковою або творчою роботою.

Заступник міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода, аналізуючи старостинські округи в тергромадах країни, назвав утворення старостинських округів у Городенківській ТГ збалансованим. Голова Городенківської ТГ Богдан Кобилянський наголосив: «У нашій громаді на 40 населених пунктів ми створили 26 старостинських округів, в середньому округ налічує 1300 жителів. Практично залишили в кожній колишній сільській раді старосту. Особливо це актуально нині в перехідний період, коли ще виникає багато організаційних питань, в тому числі і в жителів громади, як щодо оформлення тих чи інших документів, так і щодо питань життєдіяльності громади. Заробітну плату старостам відрегулювали відповідно до кількості населення, хоча розуміємо, що така кількість старостинських округів залишається актуальною тільки на перехідний період і напевно її буде переглянуто на наступну каденцію у бік зменшення. Надзвичайно важливо при призначенні старост проводити громадські слухання, ми одні з перших на Прикарпатті почали це робити. Люди дуже активно в них беруть участь, і я нерідко змінював думку про кандидатів на старост після таких обговорень. Переконаний, в законі потрібно прописати саме порядок їх проведення. Маємо доволі великий за кількістю виконком, але для нас це не проблема, а ефективний майданчик для спілкування зі старостами».

Вочевидь, аби призначення старост радою громади за поданням голови не спричинилося до виникнення конфліктів, окремі ТГ відмовилися від таких посад. Наприклад, у селах Івано-Франківської територіальної громади замість старост працюють радники міського голови. Її голова Руслан Марцінків у кожному селі призначив радника, за його словами, приблизно на пів року, щоб подивитися, як це буде працювати. На його думку, найкращим варіантом було б, якби старост обирали на виборах. Схвалений законопроєкт голова ТГ оцінює позитивно, адже потрібно врегулювати права і обов’язки старост.

Цікавим є приклад Заболотівської селищної ТГ, де відмовилися від старост, поклавши їх обов’язки на одного із заступників голови громади. «Щоб вирішити питання адміністративних послуг ми пішли на введення посади заступника з посадовими обов’язками старост, – пояснив голова Заболотівської ТГ Петро Маліборський. – Це колишній секретар, що працює безпосередньо з 10-ма діловодами в населених пунктах громади за графіком, координує роботу ЦНАПу. Прийняли прагматичне рішення, що не заборонено чинним законодавством. Більше того, вдалося інтегруватися в систему ДП «НАІС» з метою вчинення нотаріальних дій (посвідчення заповітів), було виготовлено відповідні печатки. Крім того, в штаті маємо потрібну кількість посад землевпорядників. В комунальному підприємстві – працівників з благоустрою. Чи життєздатна і виправдана така новаторська модель управління, покаже час. Наразі даємо раду, послуги надаємо, громада звикає.

Далі на часі – прийняття Статуту територіальної громади, в якому потрібно буде прописати процедури проведення громадських слухань з тих чи інших питань. Зокрема, питання землі, бюджету, цільових програм. Тобто те, що торкається інтересів більшості жителів сіл, які на сьогодні становлять єдину Заболотівську територіальну громаду.

Законодавець має слухати голос з низів, вивчаючи, як на практиці працюють механізми місцевого самоврядування, які реальні труднощі потрібно прибрати, не створюючи нових, і як допомогти владі на місцях в умовах реформування й становлення».

За словами П. Маліборського, така ініціатива є експериментальною. А спонукала до цього рішення низка причин. «Зокрема староста – це не виборний сільський голова з відповідальністю, правом розпоряджатися певними ресурсами, до якого звикли люди, – наголосив П. Маліборський. – Нині функції старост зведено до представницьких, діловодних. Підписувати те, що склав діловод, виступати на сесіях, засіданнях виконкому, це не серйозно. Які адміністративні функції? Нотаріальні, реєстраційні, діловодні обов’язки? Але цю роботу здебільшого забезпечують діловоди на місцях, а також працівники Центру адміністративних послуг. Контроль за дотриманням порядку на території, її впорядкуванням? Але ми маємо комунальну службу. Участь у розробці проєктів рішень виконавчого комітету, ради? Та це виконують працівники апарату ради й члени постійних комісій. Внесення пропозицій керівним органам ради? Такі пропозиції може внести кожний житель села, депутат, член виконкому…»

Також чільник громади звернув увагу, що заробітна плата за рік 10-ти старост – це приблизно вартість добротного екскаватора JCB, сміттєвоза, автовишки, косарки… «Старости – не панацея. Насправді, це невдала спроба замінити сільських голів. Сільські громади потребують вирішення питань впорядкування території, дорожнього господарства, землі, утилізації сміття і т. п. Нам потрібне сильне комунальне господарство, а не боротьба з партіями, наростання паперової рутини і постійних сільських побутових конфліктів» – підкреслив П. Маліборський.

Аналізуючи законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост», П. Маліборський зазначив, що до адміністративних повноважень старости необхідно додати господарські функції, інакше старости не потрібні.

Асоціація міст України сподівається, що до другого читання законопроєкт 4535 збереже позитивні норми та надасть нового поштовху у розвитку місцевого самоврядування. Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук пояснив, чому прийняття цього документу є суспільно важливим: «Відбулися кардинальні зміни в самому процесі обрання старост. Сьогодні їх затверджують ради за поданням голови. У багатьох громадах це викликало незадоволення, бо їхні жителі розглядають старосту як представника власних інтересів, тому хотіли його обирати. На думку жителів громад, їхня участь у процесі місцевої демократії недостатня. У деяких ТГ Прикарпаття виникали конфлікти щодо призначення старост, бо думки мешканців та позиція голови і ради не співпадали.

Попри те, що голова подає кандидатуру старости на затвердження, це не означає, що в майбутньому не буде конфліктів між ними. Тому можна говорити про проблеми не окремих територіальних громад, а загалом процесу децентралізації, бо староста відіграє важливу роль у місцевому самоврядуванні, формуючи думку громади і лобіюючи її інтереси. Цей законопроєкт передбачає зміни щодо обов’язків старост, необов’язковості їх участі у виконавчому комітеті. Ми переконані, що старости повинні бути в цьому самоврядному органі, проте не всі, адже розуміємо, що великі виконкоми стають тягарем для громади, створюючи порушення мобільності прийняття важливих рішень в органах місцевого самоврядування. На нашу думку, потрібно доопрацювати законопроєкт, окресливши докладніше процедуру звітування старост перед жителями старостинських округів та механізм його можливого звільнення. У нинішніх реаліях, де фінансові повноваження не до кінця підкріплені коштами і нема належної можливості впливати і вирішувати проблеми, цей інструмент повинен мати чіткий механізм, який буде закріплено законом, будуючи інститут старост як лобістів сільських територій в громадах Прикарпаття».