Головною політичною темою минулого тижня стало оголошення підозри у державній зраді нардепу, лідеру партії «ОПЗЖ» Вікторові Медведчуку та його однопартійцю Тарасові Козаку. 13 травня Печерський районний суд Києва відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт до 9 липня. Нацполіція повідомила, що на народного депутата вдягнули електронний браслет. Проте чимало політиків та експертів оцінюють розвиток подій довкола Медведчука доволі скептично. Що спонукало владу саме тепер до правової атаки на впливового проросійського політика, і як можуть розгортатися події далі? Газета «Галичина» розпитала про це політичного експерта Олександра Палія та професора політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», наукового директора фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексія Гараня.

Олександр Палій:

– Головних причин продовження тиску на Медведчука кілька. По-перше, він справді представник ворога України, кум Путіна, який послідовно і завжди шкодив інтересам України де тільки міг, і, вочевидь, є на 100 відсотків керований Кремлем. Він – ворог України, вражений закриттям телеканалів і санкціями, але який усе ж має цілковиту підтримку російських спецслужб, координує зв’язки з агресором в українському політикумі, має дуже серйозні фінансові можливості, так само надані йому Кремлем, а також корупційні зв’язки серед політичного та бізнесового середовища. Тому, безумовно, він становить серйозну небезпеку для держави.

Крім того, Зеленський побачив, наскільки небезпечний Медведчук, коли його ЗМІ рік і більше тому фактично почали воєнну пропаганду проти України, в якій діставалося і главі нашої держави. Тобто медіа-імперія Медведчука, частина якої вже давно перейшла в режим воєнної пропаганди, за одним помахом, вочевидь, з Кремля, включилася на повну потужність. Знадобилося кілька місяців, щоб Зеленський зрозумів, наскільки це небезпечно, і держава відреагувала.

Також Президент Зеленський, вочевидь, знає, що антирейтинг Медведчука колосальний, і тому протистояння Медведчукові явно додає популярності тому, хто його реалізує. Це протистояння Медведчукові дає можливість Зеленському відновити свої електоральні позиції і показати себе з кращого боку патріотичним виборцям. Крім того, очевидно, ці дії щодо нейтралізації російської агентури будуть добре сприйняті ключовими західними партнерами України, від позиції яких залежить дуже багато.

Нарешті, переслідуванням Медведчука дається сигнал іншим учасникам російської агентурної мережі, проросійським політикам та політичному класу загалом – якщо Медведчуку не допоміг «дах Путіна», то й решті треба вести себе слухняніше. Водночас можна відзначити, що санкція проти Медведчука щодо його домашнього арешту – досить ліберальна як для статті Кримінального кодексу щодо державної зради. Тобто влада хоче радше зробити Медведчука, через вразливість його стану під домашнім арештом, обережнішим і лояльнішим, ніж покарати його. Однак це не заважає Путіну говорити про «переслідування людей, які працюють з Росією». А що на восьмому році війни треба було з ними робити? Хоча на тлі отруєнь і масових арештів опозиціонерів в Росії, «переслідування» Медведчука виглядають радше як сигнали і знаки, ніж як реальне покарання за зраду.

Олексій Гарань:

– Відбувається чергове загострення російсько-українських відносин, Й у цьому контексті триває, сказати б, перепозиціонування Зеленського. Тобто ми пам’ятаємо про те, як він сподівався на домовленості з Путіним. Але, попри ті поступки, на які йшла Україна, Путін продовжив свою попередню лінію – стріляти і нагнітати ситуацію на кордонах України. За цих умов Зеленський був змушеним реагувати. І якщо раніше, у 2019 році, канали Медведчука допомагали Зеленському в критиці Порошенка під час виборчої кампанії, то тепер вони приєдналися не просто до критики Зеленського, а до інформаційних атак, які підривали уже саму стабільність в Україні. Тобто очевидно, що тому Зеленський і розпочав санкції проти цих трьох каналів і це, безумовно, вже має позитивні наслідки, тому що вони не можуть і далі отруювати мізки українцям та набирати додаткових балів.

Чи були за цим рішенням інтереси Зеленського і його команди? Очевидно, що так, оскільки таким рішенням вони, з одного боку, завдають удару по конкурентові з проросійського табору, а з іншого – перепозиціоновуються і заходять на нішу державницького електорату. Але те, що ці канали вимкнули, вважаю позитивом. Потім були санкції проти Медведчука, і тепер судовий позов. Щодо судового позову, то важко прогнозувати, як розгортатимуться події, тому що державну зраду важко довести. Простіше довести фінансові махінації і незаконну бізнесову активність. Звинувачення проти Медведчука висунуто, далі розпочнеться боротьба в судах.

Ми розуміємо, що судова система не є незаангажованою. Там сидять і люди Медведчука-Портнова, Медведчук сам досвідчений і хитрий юрист, він може, звичайно, найняти найкращих адвокатів, тому далі все залежатиме від того, наскільки добре буде зібрано доказову базу, наскільки правоохоронці ефективно діятимуть. Щодо того, чи ці переслідування можуть підняти рейтинг Медведчука, то я не думаю. Його особистий рейтинг є низьким, всі проєкти, які очолював Медведчук, було програно. Більші рейтинги у Бойка і ОПЗЖ загалом. Але тут потрібно враховувати й те, що зараз починає створювати новий проєкт Ахметов, і, можливо, частина електорату ОПЗЖ піде до цих структур.