Як ми і прогнозували, відразу ж після введення обмежень щодо розміру зарплати високопосадовців різних органів влади, пов’язаного із коронавірусною пандемією, судді найоперативніше відреагували на це «неподобство» та змогли домогтись у інших суддів прийняття потрібного їм рішення. Бо ж справді, хіба можна вчиняти правосуддя в Україні, де середня зарплата становить 11,5 тисячі гривень, за якихось «смішних» 47 тисяч, а після підвищення мінімальної зарплати – 50 тисяч гривень на місяць?
Тож Конституційний Суд днями визнав неконституційними окремі положення урядової постанови №392 і закону № 553-IX про зміни до Держбюджету щодо карантинних обмежень.
Згідно зі загаданим рішенням, визнано неконституційними зміни до Держбюджету-2020, якими заробітні плати посадовців, суддів, топменеджменту НБУ обмежили 47 тис. грн на місяць на час карантину.
Зокрема, суд дійшов висновку, що не можна обмежувати розмір заробітних плат змінами до Державного бюджету.
Рішення 28 серпня підписала Велика палата Конституційного Суду в складі 15 суддів. Із дня його ухвалення ці норми втрачають чинність. Нагадаємо також, що рішення КС є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Обмеження скасовано для працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування), народних депутатів, суддів, суддів Конституційного Суду, членів Вищої ради правосуддя, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, прокурорів, працівників, службових і посадових осіб Національного банку України, а також інших службових і посадових осіб, працівників, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
При цьому обмеження у 47 тис. грн залишається чинним для керівників, членів виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об’єктами державної власності.
Судді Верховного суду, які подали конституційне подання, переймалися законністю обмеження своїх зарплат (суддів та чиновників), а не зарплат в державних компаніях, тому не просили КС перевірити законність обмеження зарплат у державних банках, які закріплені пунктом 10 прикінцевих положень квітневих змін до бюджету. Власне, думається, лише тому, що своя сорочка ближча до тіла.
Принагідно нагадаємо, що з 1 квітня уряд рекомендував обмежити заробітні плати керівників державних банків десятьма мінімальними заробітними платами (47 230 грн) на час дії карантину. Своєю чергою Верховна Рада 13 квітня схвалила зміни до Держбюджету, якими на період карантину визначено граничну суму зарплат у держсекторі у 10 мінімальних заробітних плат. Але вже 29 травня Верховний суд звернувся до КС із поданням, в якому оскаржив окремі положення постанови уряду №392 від 20 травня «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і положення частин першої, третьої статті 29 закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік», абзацу дев'ятого пункту 2 розділу 11 «Прикінцеві положення» закону «Про внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Не будемо нагадувати, що нині через ситуацію з коронавірусом і супутніми обмеженнями в Україні страждають не тільки і не стільки судді, як чимало простих громадян, працівників сфери послуг, культури і т. д. Однак, як виглядає, саме судді найбільше відчувають наслідки обмежень їхніх доходів. Чи, припускаємо, мають можливість найоперативніше захистити свої інтереси. Нехай навіть за рахунок інших громадян. Бо ж, нагадаємо, зарплати в багато сотень тисяч гривень виплачують їм за рахунок Державного бюджету. А це наші з вами податки. Так само і тих, хто нині не знає, як звести кінці з кінцями через карантинні обмеження, невчасну виплату заробленого, примарні перспективи щодо відновлення нормального трибу життя.
